Питання до заліку

1. Літературознавство як наука.

2. Зв’язок літературознавства з іншими науками.

3. Становлення літератури як прагматичних текстів і феномену красного письменства. Термінологічне наповнення дефініції “література”.

4. Специфіка літератури як виду мистецтва.

5. Література в системі інших мистецтв. Літературний і науковий текст.

6. Характеристика теорії літератури, історії літератури та літературної критики як провідних галузей літературознавства.

7. Основні та допоміжні галузі літературознавства.

8. Літературознавство у системі інших наук. Зв’язок літературознавства з лінгвістикою, фольклористикою, мистецтвознавством, філософією, психологією, історією, соціологією, математикою тощо.

9. Концепції літератури і мистецтва у країнах Стародавнього Сходу.

10. Літературознавство доби Античності. Естетичні погляди Платона й Арістотеля.

11. Розвиток літературознавчої думки у добу Середньовіччя.

12. Становлення науки про літературу в період Романтизму.

13. Естетичні погляди на літературу в добу Класицизму і Просвітництва.

14. Нормативні поетики класицизму.

15. Особливості трактату Н.Буало “Поетичне мистецтво”.

16. Романтичні концепції мистецтва слова.

17. Особливості розвитку української літературознавчої думки.

18. Функція слова як першоелементу образного світосприйняття.

19. Кардинальні зміни у літературознавстві ХІХ століття. Виникнення загальноєвропейських методологічних літературознавчих шкіл.

20. Проблема походження літератури з міфології у працях представників міфологічної школи.

21. Концепція авторської особистості у літературному творі з точки зору представників біографічного методу.

22. Культурно-історична школа: пошуки спільного знаменника для пояснення явищ літератури.

23. Порівняльно-історичне літературознавство і теорія художніх запозичень.

24. Компаративістика (порівняльне літературознавство) ХІХ ст.

25. Виникнення психоаналізу та розширення у зв’язку з цим сфери літературознавчих досліджень.

26. З.Фройд і К.-Г.Юнг про психологію творчості.

27. Становлення та провідні ідеї ритуальної міфокритики.

28. Структуралістський метод у літературознавстві.

29. Принципи герменевтичного підходу до літературного тексту.

30. Герменевтика як теорія інтерпретації тексту.

31. Особливості психолінгвістичної теорії О.Потебні.

32. Теорія тексту М.Бахтіна.

33. Постструктуралізм і методологія деконструкції літературного твору. Метамова дослідницьких стратегій у постмодерному літературознавстві.

34. Генологічна проблематика літературознавства.

35. Термінологічне наповнення дефініцій “рід”, “вид”, “жанр”, “жанровий різновид”.

36. Дискусійні питання генеалогії епосу.

37. Образність літератури. Художній образ.

38. Символ і алегорія.

39. Зміст і форма художнього твору.

40. Конфлікт і його типи.

41. Художня деталь, її функції у творі.

42. Сюжет, елементи сюжету.

43. Формозміст літературного твору як єдність його структури.

44. Тематика і проблематика літературного твору.

45. Образ автора у літературному творі.

46. Поняття про конфлікт. Колізія літературного твору.

47. Фабула, мотив, сюжет, композиція, архітектоніка.

48. Основи поділу літератури на роди.

49. Жанри епосу. Генезис і родові ознаки.

50. Поетичний та прозовий види епосу.

51. Функціонування давніх епічних жанрів у новітньому літературному процесі.

52. Провідні епічні жанри новоєвропейських літератур.

53. Жанрові різновиди (на прикладі роману).

54. Байка, гумореска і пародія як епічні жанри.

55. Жанри лірики. Генезис і родові ознаки.

56. Ключові ознаки ліричного твору.

57. Суб’єктивний чинник у ліриці.

58. Історичні підходи до принципів класифікування ліричних творів.

59. Видові варіації лірики (віршована [поезія], драматизована [рольова], прозова [поезії у прозі]).

60. Драма в історичному розвитку.

61. Зовнішні та внутрішні ознаки драматичних текстів.

62. Антична теорія трагедії. Обов’язкові елементи трагедії за Аристотелем.

63. Теоретична еволюція концепту “катарсис”. Катартична дія драматичного мистецтва.

64. Різновиди драми за назвами літературних напрямів.

65. Базові положення теорії інтелектуальної драми.

66. Середні та малі драматичні форми.

67. Час і простір як форми існування художнього світу літературного твору.

68. Особливості часу і простору в ліриці.

69. Умовність часу і простору в драмі.

70. Епічний хронотоп. Постать оповідача в епосі.

71. Циклічна, лінійна та релятивна концепції часу в художній літературі.

72. Специфіка віршованої мови.

73. Основні системи віршування.

74. Рими. Види рим, способи римування. Верлібр.

75. Строфа. Види строфічної будови віршів.

76. Трагедія, комедія, драма.

77. Погляди Арістотеля, Н.Буало, Е.Лессінга на драму.

78. Міжродові системи.

79. Поняття «текст», «твір» в інтерпретації Р.Барта.

80. Історичний характер розвитку літератури. Поняття про художній прогрес.

81. Зовнішні і внутрішні фактори розвитку літературного процесу.

82. Автор і читач як суб’єкти літературного процесу.

83. Стадіальний розвиток літератури. Літературний напрям, течія, стиль.

84. Традиції і новаторство в літературі.

85. Бароко в літературі, його особливості й історична доля.

86. Класицизм, його основні принципи. Поділ жанрів на «високі» й «низькі».

87. Романтизм. Основні особливості та історична доля.

88. Реалізм, основні його риси.

89. Модернізм. Основні течії модернізму.

90. Постмодернізм як мистецьке явище.

39