11. Що таке цезура і яку функцію вона виконує у структуруванні віршового рядка? Які різновиди цезури вам відомі? Віднайдіть і проаналізуйте цезуру в наведених поетичних фрагментах:

11.1.

Такий я ніжний, такий тривожний,

моя осінняя земля.

Навколо вітер непереможний

реве й гуля...

І хвилі моря, далекі й близькі,

мені шумлять.

Там стелить сонце останнім блиском

кривавий шлях.

(Володимир Сосюра)

11.2.

Яблука доспілі, яблука червоні!

Ми з тобою йдемо стежкою в саду.

Ти мене, кохана, приведеш до поля,

Я піду – і, може, більше не прийду.

Вже й любов доспіла під промінням теплим,

І її зірвали радісні уста, –

А тепер на серці щось тремтить і грає,

Як тремтить на сонці гілка золота.

Гей, поля жовтіють і синіє небо,

Плугатар у полі ледве маячить...

Поцілуй востаннє, обніми востаннє;

Вміє розставатись той, хто вмів любить.

(Максим Рильський)

11.3.

Одшуміло літо... Одспівало жито.

Тільки вітер креше іскри по стерні

І, як тінь докори, наступа копитом

Сухоребра осінь на поля сумні.

Там, де грали роси у вишневих ранках,

Не сміються дзвінко ніжні васильки,

Не шелеснуть листям над самотнім ґанком

В тишині вечірній ясені стрункі.

(Дмитро Фальківський)

11.4.

Щоб оцей туман та сніги поїв,

Цей важкий туман нерозгаданий.

Впав на груди піль, на печаль гаїв,

Впав на тихий сад, на обкрадений.

Срібні блиски рос, передзвони кос

В далині глухій увижаються,

Ластів’ячий крик, і дівочий сміх,

І степи в шовках – у ногавицях.

(Іван Багряний)

11.5.

А місячну сонату уже створив Бетховен.

І тінь місяцехода вже зорям не чужа.

А місяць все такий же: і молодик, і повен,

І серпик, і рогалик, і місяць, як діжа.

А місяць все такий же, він – місяць, місяченько,

Як вчора, позавчора і хтозна ще коли!

І добре, що над нами він висить височенько,

А то б уже й на ньому болото розвели. (Ліна Костенко)

12. Що таке білий вірш? Чому багато хто з поетів вдається до білого віршування? Поясніть особливості внутрішньої організації білого вірша, послуговуючись прикладами:

12.1.

Як Одіссей, натомлений блуканням

По морю синьому, я – стомлений життям –

Приліг під тінню сокора старого,

Зарився в листя і забув про все.

Якісь думки – чи тіні їх – снуються

В дрімоті тихій. Листя миготить,

Упав на стовбур білий відблиск сонця,

І комашинка лізе по йому.

І я засну під безтурботний шелест

З надією, що, граючись м’ячем,

Мене розбудить ніжна Навсікая,

Струнка дочка феацького царя.

(Максим Рильський)

12.2.

Людська душа, як дерево гіллясте,

Як дерево гіллясте при дорозі.

Із вихором дорожнім прилітають

І осідають біси на деревах.

В гущавині привітній і зеленій

Побачиш – блисне з ізмарагду око

Або, обважене надміром бісів,

І жовкне, й гнеться дерево додолу.

Ідеш задуманий в алеї душ людських

І оглядаєш ці гримаси й вихиляси;

Бо ж то так рідко струнчиться і квітне

Душа, як дерево, очищене громами.

(Юрій Липа)

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 6.

ЛІТЕРАТУРНИЙ СТИЛЬ. ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМОК.

ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС.

Теорія літературного процесу: основні поняття й терміни. Стадіальність літературного розвитку. Літературний метод, напрямок, течія, стиль. Національна специфіка літератури.

План

1. Найзагальніші закономірності розвитку літератури.

2. Проблема типологізації мистецьких феноменів.

3. Літературний метод, напрямок, течія, стиль.

4. Літературознавчі концепції стилю.

5. Індивідуальний творчий стиль письменника.

6. Стильова динаміка та протистояння слилів.

7. Художність та згармонізована єдність формозмісту – провідні критерії мистецьких явищ у літеартурному процесі.