
- •1. Дидактика історії як наукова та навчальна дисципліна.
- •2. Функції вчителя історії. Елементи пед. Майстерності
- •3. Історичні знання мешканців античного світу та способи їх формування.
- •4. Фактори поширеним історичних знань і методи навчання історії в Середньовіччі.
- •5. Роль історичних знань і методи навчання історії в 19-20 ст.
- •6. Функції історичного знання.
- •7. Зміст шкільної історичної освіти. Державний стандарт історичної освіти.
- •8. Проблема методів навчання історії та їх класифікації
- •9. Словесні методи навчання історії.
- •10. Монологічна форма викладу історичного матеріалу.
- •11. Розповідь як метод викладу історичного матеріалу.
- •13. Характеристика історичного явища як метод викладання.
- •14. Пояснення історичного матеріалу вчителем.
- •15. Шкільна лекція з історії та вимоги до неї.
- •16. Діалогічна форма повідомлення історичного матеріалу. Бесіда на уроці історії.
- •18. Методи наочного навчання історії.
- •19. Функції та види наочності в навчанні історії.
- •20. Вимоги до використання наочних матеріалів на уроках історії.
- •1. Відповідність наочності змісту навчального матеріалу
- •2. Виділення найважливіших ознак предмета
- •22. Робота з картиною на уроках історії. Портрет у викладанні історії.
- •23. Методика локалізації історичних явищ і вивчення карти.
- •24. Використання крейди й дошки на уроках історії.
- •25. Відеофільми, документальне кіно та комп'ютерна техніка в навчанні історії.
- •26. Методи роботи з текстом у навчанні історії.
- •27. Методи і прийоми роботи з текстом підручника.
- •28. Робота з історичним документом.
- •29. Використання художньої літератури у викладанні історії.
- •30. Пасивні методи навчання історії (методи готових знань).
- •31. Активні методи навчання історії (методи пошукові або дослідницькі).
- •32. Пасивні й активні методи навчання: проблема взаємодії.
- •33. Формування методологічної культури учнів в процесі навчання історії
- •34. Методика формування в учнів уявлень про хронологічну перспективу.
- •35. Групи історичних понять. Прийоми і засоби розкриття історичних понять.
- •3 Групи історичних понять:
- •36. Формування в учнів історичних понять.
- •37. Проблема напрямку розвитку історичного процесу на уроках історії.
- •40. Війна як історичне явище в шкільному курсі історії. Методика розкриття військово-історичного матеріалу.
- •41. Методика формування історико-економ. Та соц. Понять у школі.
- •3 Групи історичних понять:
- •43. Навчально-виховні завдання уроку історії.
- •44. Структура уроку історії. Закономірності «навчання — засвоєння» на уроці історії.
- •45. Типи уроків історії та їхня залежність від вікових груп учнів.
- •46. Методика закріплення історичних знань учнів.
- •48. Етапи підготовки студента-практиканта до уроку історії.
- •49. Визначення мети уроку історії та відбір матеріалу вчителем.
- •50. Основні параметри аналізу уроку історії.
- •51. Форми позакласної роботи з історії.
- •52. Історичне краєзнавство у школі.
- •53. Традиційна та інноваційна системи навчання. Порівняльна характеристика.
- •54. Лабораторна система навчання історії.
- •55. Проектна система навчання історії.
- •56. Інтегрована (комплексна) система навчання історії.
- •57. Навчання у співробітництві .
- •58. Вальдорфська педагогіка.
- •59. Технології повного засвоєння навчального матеріалу з історії.
- •60. Технології розвивального навчання з історії.
- •62. Модель навчання історії у грі.
- •63. Модель навчання історії у дискусії.
- •64. Сугестопедична модель навчання історії.
- •65. Проблема інтерпретації минулого в системі шкільної освіти.
- •47. Контроль (перевірка) знань учнів з історії. Критерії оцінювання навчальних досягнень школярів.
49. Визначення мети уроку історії та відбір матеріалу вчителем.
Урок — основна форма організації навчально-виховного процесу. Така форма організації навчання, при якій навчальні заняття проводяться вчителем з групою учнів постійного складу, одного віку і рівня підготовки протягом певного часу (45, 35 хвилин) і відповідно до розкладу.
Педагогічні вимоги до уроку:
Єдність навчальної і виховної функції. Учитель повинен виховувати учнів у національному дусі змістом матеріалу, науковістю, активізацією учнів, спільною зацікавленістю в результатах роботи. Для досягнення освітньої і виховної мети потрібно використовувати всі можливості уроку, предмета, теми, майстерність і особистісні риси вчителя.
Стимулювання пізнавальної активності учнів. Для цього на уроці потрібно добиватися уваги учнів, осмисленого сприймання матеріалу, цілеспрямованості, активного ставлення до навчального матеріалу.
- Розвиток пізнавальної самостійності учнів, тобто бажання пізнавати нове самостійно. Для цього потрібно систематично організовувати на уроці і вдома самостійну роботу учнів, стимулювати і оцінювати її, добиватися, щоб навчання було успішним, давати довгострокові завдання, використовувати методи емоційного впливу на учнів, розвивати почугтя відповідальності.
Урок повинен бути цілісним, у ньому повинні бути наявні всі компоненти цілісності, спрямовані на досягнення триєдиної мети.
На кожному уроці потрібно дотримуватися закономірностей організації процесу навчання, враховувати роль уроку в системі вивчення теми, розділу чи всього курсу.
Досягнення освітньої, виховної і розвиваючої мети на уроці вимагає ретельної підготовки вчителя до уроку, яка має два етапи: попередній і безпосередній. Попередня вимагає: вивчення учнів класу; знання стилю роботи в цьому класі різних учителів; докладного вивчення змісту навчального матеріалу; підготовки матеріальної бази і наочних посібників; планування навчальної роботи. Безпосередня підготовка вчителя до конкретного уроку включає: визначення триєдиної мети; відбір матеріалу і виділення в ньому головного; визначення структури уроку; визначення і підготовку обладнання уроку, перевірку експерименту та ТЗН; визначення методів і прийомів на всі етапи уроку; визначення форми самостійної роботи учнів на уроці та форм контролю і оцінки знань, умінь і навичок учнів; правильний розподіл часу, необхідного на всіх етапах уроку; складання плану чи конспекту уроку; перевірку своєї готовності до уроку та готовності учнів.
50. Основні параметри аналізу уроку історії.
1. Науково-історичний профіль уроку. Точність і правильність подання історичних фактів. Послідовність і логіка викладу матеріалу. Повнота викладу. Арґументованість висновків і узагальнень. Наскільки вдалося зробити урок органічною частиною курсу, включити його в систему роботи над історичними поняттями і т. д.
2. Методична характеристика уроку. Тема уроку, місце даного уроку в загальній системі уроків з даної теми. Цілеспрямованість уроку; чи правильно визначена його мета. Відповідність типу уроку темі та дидактичній меті; логічний взаємозв'язок і послідовність структурних частин уроку. Розподіл і раціональне використання часу на уроці. 1) Організаційний момент. Зосередження уваги учнів. 2) Опитування. Якість відповідей учнів. Активність класу. Підведення підсумків перевірки знань. 3) Виклад нового матеріалу. Послідовність викладу, образність, доступність, зв'язок з раніше вивченим матеріалом. Робота по засвоєнню хронології та історичних понять. Організація самостійної роботи учнів на уроці. Робота з підручниками, довідниками і додатковою літературою, джерелами. 4) Повторення і закріплення матеріалу. Методи закріплення. а) Оцінювання учнів. Об'єктивність, логічність мотивації тієї чи іншої оцінки, б) Зміст методика домашнього завдання. Обсяг і види домашнього завдання. Інструктаж про його виконання. Додаткові (індивідуальні) завдання окремим учням.
3. Педагогічна поведінка вчителя. Зовнішній вигляд вчителя, самовладання. Знання матеріалу, методична майстерність. Володіння голосом, жестом, мімікою; мова (дикція, темп, культура мовлення, образність, емоційність). Контакт з класом, володіння класом, забезпечення стійкої уваги учнів на різних етапах уроку, дисципліна.
4. Характеристика учнів на уроці історії. Рівень історичних знань та розвитку учнів. Поведінка учнів, організація їхніх робочих місць. Творча активність школярів (вміння учнів аналізувати, порівнювати, зіставляти, доводити, відстоювати свої думки, ставити запитання. Труднощі при засвоєні учнями нових понять. Відмінні, середні й слабкі учні (їхній типовий вияв на даному уроці). Ставлення учнів до відповідей товаришів та оцінок учителя.
5. Загальний підсумок уроку. Реалізація мети, завдань уроку, програмових вимог. Якість знань, умінь і навичок учнів. Пропозиції щодо вдосконалення роботи вчителя.