51. Форми позакласної роботи з історії.

Успіху позаурочної виховної роботи сприяє чітка організація. Необхідно дотримуватись принципу врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів. Забезпечення їх єдності, наступності та взаємодії.

Розподіл форм позакласної роботи: індивідуальні, гурткові, об'єднуючі та масові.

Індивідуальна робота - це самостійна діяльність окремих учнів, спрямована на самовиховання (підготовка доповідей, номерів худ. самодіяльності, ілюстрованих альбомів тощо). Це дозволяє кожному знайти своє місце в загальній справі. Вимагає від вихователів знання індивід. особливостей учнів шляхом бесід, анкетування, вивчення їх інтересів.

Гурткова позакласна робота сприяє виявленню й розвитку інтересів і творчих здібностей у певній галузі науки, мистецтва, спорту → гуртки та секції. Гуртки → доповіді, обговорення творів літ., екскурсії, вигот. наочного приладдя, лаборат. заняття, зустрічі з цікавими людьми й ін. Звіт → у вигляді вечора, конференції, виставки, огляду.

Об'єднуючих форми → дитячі клуби, шкільні музеї, спілки.

Форми масової роботи → розраховані на одночасне охоплення багатьох учнів, їм властиві барвистість, урочистість, яскравість, великий емоційний вплив на дітей → конкурс, олімпіада, змагання, гра вимагають безпосередньої активності кожного. При проведенні ж бесід, вечорів, ранків лише частина школярів виступає як організатори й виконавці. Традиційною формою є шкільні свята. Вони присвячуються датам календаря. ювілеям письменників, діячів культури, розширюють світогляд, викликають відчуття залучення до життя країни. Широко використовуються конкурси, олімпіади, огляди. Огляди найбільш загальна змагальна форма масової роботи. їх задача - підбиття підсумків.

52. Історичне краєзнавство у школі.

Важлива складова системи історичного краєзнавства в школі - зміст краєзнавчих знань. Можна умовно говорити про їх блоки: 1. Мій дім. Родовід сім'ї. 2. Рідна школа. її історія і традиції. 3. Село (місто): минуле, сучасність, перспективи розвитку. 4. Історія району, області. 5. Історія регіону.

Інші блоки тем: історія нашої вулиці, кварталу тощо. Важливо, щоб і вчителі і учні розуміли необхідність прозорості меж, необхідність інтеграції блоків, постійного переходу від одного блоку до іншого, доцільність постійного зв'язку минулого з сьогоденням.

Рівні пізнавальної краєзнавчої роботи учнів. 1 - отримання «готових» знань про край із слів учителя, з навчальних посібників і засобів масової інформації. 2 - самостійне здобуття знань, що забезпечує умови для активізації пізнавальної діяльності учнів. 3 - вивчення школярами історії рідного краю в ході поглибленого дослідницького пошуку, що представляє науковий інтерес → учні виступають в ролі юних учених-дослідників.

Історичне краєзнавство нерідко ділять на три напрями: навчальне (уроки, факультативні заняття), позаурочне (заняття краєзнавчих гуртків, учнівських клубів і товариств в школах) і позашкільне (що проводиться під керівництвом установ позашкільної освіти).

Краєзнавство сприяє вирішенню задач соціальної адаптації вихованців школи, формуванню у них готовності жити і працювати в своєму селі, районі, брати участь в їх розвитку, соціально-економічному і культурному оновленні. Це одна з актуальних соціально-педагогічних задач нашого часу.