72. Вимоги до особистості менеджера.

А. Файоль так визначає вимоги до керівника: «Перша вимога, якій повинен задовольня-ти керівник великого підприємства, — бути хорошим адміністратором, тобто бути здатним передбачувати, організовувати, узгоджувати і контролювати. Друга умова полягає в тому, щоб він був компетентним у спеціальній технічній функції, властивій даному підприємству».

Інші якості і знання, які бажано мати всім керівникам:

1)         здоров’я і фізична сила;

2)         інтелігентність і розумова сила;

3)         моральні якості: розсудливість, наполеглива енергія, сміливість, почуття відповідаль-ності, обов’язку і піклування про загальний інтерес;

4)         високий рівень загальної культури;

5)         загальне уявлення про всі найбільш суттєві функції фірми.

73. Методи оцінки особистих якостей менеджера.

Оцінка є невід'ємним і найважливішим елементом в структурі управління працеюуправлінського персоналу. Вона представляє собою певну систему, що має доста точно складну структуру, що дозволяє виконувати регуля-тивне функцію щододіяльності оцінюваних управлінських працівників і керівників. В якості предмета оцінкикерівника в різних ме-методиках виступають:ділові та особисті якості (властивості, риси)керівників;характеристики їх поведінки в різнихних ситуаціях;якість виконання управлінських функ-цій;характеристики застосовуваних засобів керівництва;покипоказники результатів діяльності очолюваних колективів;результати організаторської діяльності; успішність уста-лення та досягнення керівниками цілей управління конкретнимиколективами. Поширена також комплексна оцінка, зміст якої включає різні комбінації з названих перед метов оцінки праці. Ступінь розробленості кожного з під-ходів неоднакова.Деякі (наприклад, оцінка якостей) доведені до цілком повного методичногозабезпечення, і навіть автоматизації, інші (наприклад, цільова оцінка) надана лише у вигляді певних принципів.

74. Сутність культури та мистецтва управління в досягненні мети організації .

Культура управління є складовою людської культури і формою використання загальнолюдських культурних надбань у сфері управління. За змістом це сукупність досягнень в організації і здійсненні процесу управління, організації управлінської праці, використанні техніки управління, а також вимог, які висуваються до систем управління і працівників, обумовлених нормами і принципами суспільної моралі, етики, естетики, права.

Культура управління як складова загальнолюдської культури має разом з тим особливості, які відрізняють її від усіх інших видів і форм культури. Їх можна проілюструвати на основі вимог, які висуваються до культури управління. Отже, культура охоплює всі досягнення людини в процесі її розвитку як у сфері матеріального виробни­цтва, так і в духовному житті. Вона полягає в знаннях людства, в змісті праці людини, у навичках і досвіді, набутих нею. Рівень культури управління можна оцінити, виходячи із загальносистемних показників, найважливішими з яких є: цілеспрямованість (здатність системи досягати ці­лей) ; цілісність (наявність і використання системою влас­тивостей, яких немає у складових частин системи); зв'язність (наявність оптимальних технологічних, ін­формаційних, виробничих та інших зв'язків); відкритість (взаємодія системи з іншими і сприйняття зовнішньої інформації); динамізм (швидкість змін системи під впливом будь-яких факторів); прагнення до розвитку (наявність тенденції усклад­нення змісту системи, зв'язків, продукції, зростання обся­гів виробництва та ін.).

Мистецтво управління комплексно характеризує творчу управлінську діяльність, яка показує роль індивідуальних якостей менеджера і стиль його роботи в досягненні поставлених цілей. Тут найбільшого значення набувають розвинена інтуїція, досвід творчої діяльності, висока освіченість, професіоналізм, комунікабельність, відповідний тип мислення, рішучість, ініціативність. Ці характеристики повинні бути притаманні кожному менеджеру, який займається управлінською діяльністю професійно. Але висока майстерність у мистецтві управління не є загальною мірою наявності цих якостей, вона проявляється за певного поєднання цих ознак і їх відповідності конкретним обставинам діяльності і можливостям реалізації мети.Мистецтво управління також проявляється у стилі роботи менеджера, спілкуванні його з людьми, у здібностях до неформального впливу на підлеглих. Саме мистецтво управління визначає співвідношення формального і неформального управління, формування авторитету менеджера і прояв його лідерських якостей. Крім того, мистецтво управління проявляється також у методах і прийомах розробки управлінських рішень, підходах до оцінки, аналізу проблем вибору і обґрунтування кращого варіанту рішення серед можливих альтернатив.