Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
politologiya_2011.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
11.09.2019
Размер:
334.85 Кб
Скачать

45. Поняття політ ідеології. Консерватизм і неоконсерватизм як політичні ідеології

Політична ідеологія - це система уявлень, ідей, поглядів на політичне життя, яке відображає інтереси, світогляд, ідеали, умонастрої людей, класів, політичних партій, громадських рухів та інших суб'єктів політики.

Структура політичної ідеології є комплексом елементів: ідей, гіпотез, концепцій, теорій, ідеалів, програм політичного розвитку, взятих у взаємозв'язку, які мають певну системність.

Ідеологія має три стадії розвитку. Перша стадія - стадія революційної боротьби, яка передбачає схематично такий цикл: рівень емоцій - рівень ідей - рівень дій. Друга стадія - це післяреволюційне відчуження. Третя стадія - зародження нової ідеології.

Консерватизм — політична ідеологія і практика суспільно-політичного життя, зорієнтована на збереження і підтримання існуючих форм соціальної структури, традиційних цінностей і морально-правових засад.

Головні положення консерватизму було сформульовано у працях Едмунда Берка, Луї де Боналда. Відправною точкою консерватизму вважають вихід у світ. есе Берка «Міркування про Французьку революцію». А термін «консерватизм» увійшов до наукового обігу після заснування у 1815 р. журналу «Консерватор».

Консерватизм наголошує на необхідності збереження традиційних правил, норм, ієрархії влади соціальних і політичних структур, інститутів, покликаний захищати статус, пояснювати необхідність його збереження, враховуючи реалії, що змінюються, пристосовуватись до них.

Політика консерваторів передбачає обмеження втручання держави в економіку, скорочення її соціальних витрат.

Більшість консерваторів вважає себе захисниками прав людини і головних принципів демократії.

У другій половині XX ст. традиційний консерватизм вступив у суперечність із тенденціями суспільного розвитку, що зумовило його трансформацію в неоконсерватизм.

Неоконсерватизм — сучасна політична течія, що пристосовує традиційні цінності консерватизму до реалій постіндустріального суспільства і визначає урядову політику та політичний курс багатьох провідних країн світу наприкінці

Неоконсерватори наголошують, що суспільство — складна органічна цілісність, а його частини настільки взаємопов´язані, що зміна однієї з них підриває стабільність усього суспільства. Головним критерієм суспільного розвитку представники цього ідеологічного напряму вважають зміну звичок, традицій і характеру людей. Сучасні консерватори наголошують, що розвиток суспільства мусить бути безпечним як для окремої людини, так і для всього суспільного організму.

46. Поняття політ ідеології . Соціал-демократична ідеологія

Політична ідеологія - це система уявлень, ідей, поглядів на політичне життя, яке відображає інтереси, світогляд, ідеали, умонастрої людей, класів, політичних партій, громадських рухів та інших суб'єктів політики.

Структура політичної ідеології є комплексом елементів: ідей, гіпотез, концепцій, теорій, ідеалів, програм політичного розвитку, взятих у взаємозв'язку, які мають певну системність.

Ідеологія має три стадії розвитку. Перша стадія - стадія революційної боротьби, яка передбачає схематично такий цикл: рівень емоцій - рівень ідей - рівень дій. Друга стадія - це післяреволюційне відчуження. Третя стадія - зародження нової ідеології.

Соціал-демократична ідеологія - намагається поєднати уявлення про суспільство соціальної справедливості з низкою ліберальних ідей і уявлень, виходить з пріоритету поступової еволюції суспільства в напрямку ладу соціальної справедливості і рівності громадян незалежно від їх суспільного становища, збереженні при цьому громадянського миру. Родоначальники соціал-демократії: Ф. Лассаль, Е. Бернштейн, К. Каутський. Соціал-демократія, як один з напрямків соціалістичної ідеології, виникла в кінці XIХ в. в надрах марксизму.

Три етапи розвитку: 1 етап. Велика частина соціал-демократичних партій були об'єднані Енгельсом в 1889 р. і розділяла основні марксистські принципи щодо революційного шляху переходу до соціалізму, насильницьких форм перетворення суспільних відносин і роль диктатури пролетаріату в цих процесах. 2 етап. Початок ХХ ст. - розкол соціал-демократії на три течії: правий, лівий і центристський. 3 етап На цьому етапі завершується формування соціал-демократичної доктрини.

Характерні риси соціал-демократичної доктрини: соціалізм - громадської лад, який досягається шляхом реформ; в економічній сфері - збереження приватної власності та функціонування інших форм власності, підтримка ідеї змішаної економіки; державне регулювання економікою; націоналізація найбільших компаній; самоврядування робочих колективів та фермерів; участь профспілок у розробці національної економічної політики; участь трудящих у прийнятті рішень на рівні компаній і підприємств, розробка та підтримка соціальних програм; в міжнародному плані - розробка і підтримка програм, що забезпечують стабільність у світі. На практиці концепція «демократичного соціалізму» успішно реалізована у Швеції, Австрії, Швейцарії.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]