42. Мажоритарна виборча система: сутність, переваги та недоліки

Виборча система – це порядок організації і проведення виборів, що закріплюється в юридичними нормами та практичною діяльністю. Вона складається з виборчого права та виборчої процедури. Виборче право – сукупність юридичних норм, що регулюють участь громадян у виборах, їх організацію та проведення. Виборча процедура – заходи держави щодо організації та проведення виборів.

Розрізн мажоритарну, пропорційну та змішану виб сист.

В основі мажоритарної системи лежить принцип більшості (переможцем на виборах вважається кандидат, який набрав найбільше голосів). Виборчі округи тут є одномандатними, тобто від кожного округу обирається один депутат. Мажоритарна система має свої різновиди. При мажоритарній системі відносно їх більшості обраним вважається той кандидат, який отримав голосів виборців більше, ніж будь-який з його суперників. Але може трапитися так, що за партію, яка перемогла, проголосує меншість виборців, і уряд, який сформує ця партія, не буде користуватися підтримкою більшості громадян.

Мажоритарна система абсолютної більшості передбачає, що вибраним є той кандидат, який отримав більше половини голосів виборців, які брали участь у голосуванні. Мажоритарні системи діють у США, ВБ, Японії, Індії. Переваги: визначеність результатів голосування, дозволяє створити стабільний уряд, що спирається на парламентську більшість, тісний зв'язок між депутатом та його виборцями, політична відповідальність депутатів перед виборцями. Недоліки: слабке представництво, ігнорування голосів тих, хто програв, непропорційне посилення партій, що одержали відносну більшість. Партія, що перемогла, може отримати більшість місць в парламенті, не маючи підтримки більшості населення країни. Не виключені зловживання при визначенні кордонів виборчих округів.

43. Пропорційна виборча система сутність, переваги та недоліки.

Виборча система – це порядок організації і проведення виборів, що закріплюється в юридичними нормами та практичною діяльністю. Вона складається з виборчого права та виборчої процедури. Виборче право – сукупність юридичних норм, що регулюють участь громадян у виборах, їх організацію та проведення. Виборча процедура – заходи держави щодо організації та проведення виборів.

Розрізн мажоритарну, пропорційну та змішану виб сист.

Пропорційна система передбачає спосіб визначення результатів голосування, в основу якого покладено принцип розподілу місць пропорційно одержаній кожною партією кількості голосів. Для того щоб визначити кількість місць в парламентові потрібно визначити квоту – це мінімальна кількість голосів виборців необхідна для отримання 1го місця в парламенті.

При всій демократичності у цій системі є один недолік. Вона гарантує представництво навіть дрібних партій, що при парламентській чи змішаній формах правління створює проблеми з формуванням уряду. В багатьох країнах намагаються згладити цей недолік, а також надлишкову фрагментацію партій, вводячи "виборчий поріг" — найменша кількість голосів, необхідна для обрання одного депутата.

Позитивні моменти:

• забезпечує більш адекватне представництво політичних сил

• скорочує кількість "неврахованих" голосів виборців.;

• дозволяє забезпечити представництво меншостям;

• стимулює створення партій і розвиток політичного плюралізму.

Слабкі сторони:

• слабкий зв'язок кандидата у депутати з виборцями;

• залежність депутата від партійної фракції у парламенті;

• породжує більшу кількість фракцій у парламенті, що змагаються між собою і негативно впливає на стабільність роботи останнього;

• сприяє формуванню коаліційних урядів, які бувають менш ефективними і стабільними, ніж однопартійні уряди;

• потенційно збільшує вплив партійної еліти при формуванні виборчих списків.

(Країни з ПС: Польща,Україна,Німеччина)