
- •1.Історія становлення науки про політику. Основні напрямки в сучас.Пол-гії.
- •2. Політика як соціальне явище: її сутність і структура
- •Політичне вчення Платона: модель ідеальної держави та її викривлення.
- •Політичне вчення Аристотеля: походження та сутність держави, форми державного устрою.
- •Політична думка Стародавнього Риму: «змішана» форма державного устрою Цицерона.
- •Політична думка Середньовіччя: церква та держава в політичних концепціях Фоми Аквінського та Марсилія Падуанського.
- •Політична думка Відродження. Політичний реалізм н. Макіавеллі
- •8. Політичні ідеї англійського Просвітництва.
- •9. Політичні ідеї французького Просвітництва
- •11. Політичне вчення м. Вебера
- •12. Соціально-політична доктрина ісламу. Сутність халіфату
- •13. Основні етапи розвитку політичної думки України
- •14. Влада: сутність, структура, ресурси, функції.
- •15. Легітимність влади. Типи легітимного панування.
- •16. Поняття, структура, функції політичної системи суспільства. Модель політичної системи д. Істона.
- •17. Ефективність і стабільність політичної системи.
- •18. Типологія політичних систем.
- •19. Поняття політичного режиму та його типи.
- •20. Тоталітарний режим: сутність, ознаки, різновиди.
- •22. Сутність та головні ознаки демократичного режиму.
- •Сучасні концепції демократії. Теорія поліархії р. Даля.
- •Неопатримоніалізм як тип політичного режиму.
- •25.Характерні риси політичного режиму сучасної України
- •26. Теорія „третьої хвилі демократизації"
- •27. Структурні теорії демократизації. Вплив економіки та релігії на процес демократизації.
- •28.Процедурні теорії демократизації. Модель переходу до демокр д. Растоу.
- •29.Феномен „дефектної демократії”
- •30. Поняття, ознаки, функції держави. Основні концепції походження держави.
- •Федерація як форма державного устрою. Шляхи формування федерацій.
- •32. Унітарна форма державного устрою: сутність та різновиди.
- •33.Республіканська форма державного правління: сутність та різновиди.
- •34.Монархічна форма державного правління: сутність та різновиди.
- •Форма правління в Україні.
- •Сутність правової та соціальної держави
- •Громадянське суспільство та його інститути
- •Парламент як ін.-т представництва та узгодження інтересів.
- •39.Сутність, ознаки та функції політичної партії. Типи партій.
- •40. Різновиди партійних систем.
- •42. Мажоритарна виборча система: сутність, переваги та недоліки
- •43. Пропорційна виборча система сутність, переваги та недоліки.
- •44. Поняття політ ідеології. Лібералізм і неолібералізм як політичні ідеології.
- •45. Поняття політ ідеології. Консерватизм і неоконсерватизм як політичні ідеології
- •46. Поняття політ ідеології . Соціал-демократична ідеологія
- •47. Поняття політ ідеології. Фашизм і неофашизм
- •48. Поняття та структура політичної культури. Типи політичної культури.
- •49. Поняття політичного лідера. Типи політичного лідерства.
- •50. Сутність еліти: концепції в.Парето та г.Моска
- •52. Основні підходи до аналізу міжнародних відносин: політичний реалізм і неореалізм.
- •53. Основні підходи до аналізу міжнародних відносин: неолібералізм.
- •54. Основні підходи до аналізу міжнародних відносин: світ-системна теорія.
39.Сутність, ознаки та функції політичної партії. Типи партій.
Політична партія – добровільне об’єднання індивідів на основі спільних інтересів та ідеалів.
Ознаки: 1.політична партія має організацію; 2. партія є носієм певної ідеології; 3.головна мета діяльності – завоювання влади; 4. партія намагається забезпечити собі підтримку як можна більшої частини суспільства.
Сучасні дослідження свідчать, що людей спонукають до об’єднання в партії дві групи стимулів: колективні – стимули пов’язані з партією індивіда у набуті групової ідентичності; селективні – стимули пов’язані з бажанням індивідів отримати певну користь від членства в партії.
На початковому етапі існування партії переважають колективні стимули пізніше селективні.
Функції політичних партій: артикуляція суспільних інтересів; забезпечення зв’язків між суспільством і державою; рекрутація політичної еліти; політична соціалізація; вироблення держ. політики.
В політичній науці існують декілька варіантів деталізації політ. Партії залежно від критерію який береться за основу:
1. за походженням розрізняють партії:
- парламентські (виникли з парламентської фракції. У своїй діяльності головну увагу приділяють боротьбі за місце у представницьких органах (Великобританія – консервативно-ліберальна партія)). - позапарламентські (виникають з масових рухів в наслідок розширення політичної участі робітничого класу (соціал-демократична партії Німеччини))
2. За організаційною структурою: - кадрові вони являють собою невеликі за чисельністю групи активістів. Мета забезпечення перемоги на виборах, не мають фіксованого членства та жорсткої організації; - масові великі за чисельністю організовані об’єднання. Ознаки: широке фінансове членства, наявність чіткої ідеології, наявність жорсткої організації. Існування за рахунок членських внесків )
3. За ідеологічними орієнтаціями: - ліберальні – консервативні – фашистські - соц.-демократичні
4. За місцем у політичні системі: - урядові - опозиційні.
В останню епоху сформулювався новий тип партії так звана універсальна партія. На відміну від традиційних партій немає чіткого вираження інтересів, чіткої ідеології, а її програмні установи визначаються відповідно до політичної конюктури. На чолі знаходиться лідер який намагається відігравати роль світоглядного символу.
40. Різновиди партійних систем.
Партійна система – механізм конкуренції та співробітництва політичних партій у боротьбі за владу та в процесі її здійснення.
Виокремлюють такі типи політичних систем
однопартійна – передбачає монополію на владу однієї партії. Така система існує в умовах тоталітарних та авторитарних режимів.
прихована однопартійність – існування декількох партій, за умови, що вони визначають монополію на владу партії – гегемона (партійна система Китая)
двопартійна система – передбачає постійну боротьбу за владу 2-х провідних політичних партій, при цьому можуть існувати інші партії, але їх політична роль незначна (США)
система двох з половиною партій – передбачає, що боротьба за владу точиться між двома політичними партіями, але жодна з них за підсумками виборів не отримує більшості в парламенті і не може сформувати однопартійний уряд. Це змушує вступати в коаліцію з третьою менш впливовою партією (Німеччина)
- багатопартійна система – характеризується наявністю декількох партій, які як правило не можуть самостійно знаходитись при владі. В такій системі поширені партійні коаліції. Серед багатопартійних систем виокремлюють декілька різновидів, наприклад, багатопартійна система з домінуючою партією (Швеція, Італія), багатопартійна система без домінуючої партії (Нідерланди, Франція)