33.Республіканська форма державного правління: сутність та різновиди.

Республіка - форма державного правління, при якій верховна влада здійснюється органами, що обираються населенням. Головна відмінність в управлінні республіканського держави від інших типів держав - наявність писаного закону, якому зобов'язані підкорятися усі.

Види: Парламентська республіка - різновид республіки з перевагою повноважень на користь парламенту. У парламентській республіці уряд відповідає тільки перед парламентом, а не перед президентом. При такій формі правління уряд формується з депутатів партій, що володіють більшістю голосів в парламенті. Воно залишається при владі до тих пір, поки має підтримку парламентської більшості. У випадку втрати довіри більшості парламенту уряд або іде у відставку, або добивається через главу держави розпуску парламенту і призначення нових виборів. Така форма правління існує в країнах, що відрізняються розвиненою, значною мірою саморегульованої економікою (Італія, Туреччина, Німеччина, Греція, Ізраїль та ін.) Вибори при такій системі демократії зазвичай проводяться за партійними списками, тобто виборці голосують не за кандидата, а за партію.

Президентська республіка характеризується значною роллю президента в системі державних органів, поєднанням в його руках повноважень глави держави і глави уряду. Її також називають дуалістичною республікою, підкреслюючи, тим самим, факт чіткого поділу двох влад: зосередження сильної виконавчої влади в руках президента, а законодавчої - в руках парламенту. Риси: позапарламентський метод обрання президента, позапарламентський метод формування уряду. Президент є і формально і юридично головою уряду. Уряд несе відповідальність тільки перед президентом, часто президент позбавлений права розпуску парламенту, а парламент позбавлений права виразити недовіру уряду, але може змістити президента. Класичною президентською республікою є США.

Змішана республіка - форма державного правління, що знаходиться між президентською і парламентською. Характеристика: з одного боку, парламент змішаної республіки має право винести вотум недовіри уряду, сформованому президентом. З іншого боку, президент має право розпустити парламент і призначити позачергові вибори, якщо в парламентарних країнах президент чи монарх лише формально призначає уряд, реально сформований парламентською правлячою партією або коаліцією, то у змішаній республіці обраний народом президент має право фактично формувати своє уряд, незважаючи на існуюче парламентська більшість, вступати в конфлікт з парламентом і домагатися його розпуску. Змішані республіки: Португалія, Литва, Словаччина, Україна.

34.Монархічна форма державного правління: сутність та різновиди.

Монархія - форма правління, при якій верховна державна влада належить одній особі - монарху (королю, царю, імператору, султану, еміру) і передається у спадок.

Основні ознаки: існування одноосібного глави держави, що користується своєю владою довічно; спадковий порядок наступності верховної влади; монарх уособлює єдність нації, історичну спадкоємність традиції, представляє державу на міжнародній арені; юридичний імунітет і незалежність монарха.

За обсягом обмежень: Абсолютна монархія - монархія, що припускає необмежену владу монарха. При абсолютної монархії можливо існуючі органи влади повністю підзвітні монарху, а воля народу офіційно може виражатися максимум через дорадчий орган (нині Саудівська Аравія, Оман, Катар). Конституційна монархія - монархія, при якій влада монарха обмежена конституцією або неписаним правом або традиціями. Існує у двох формах: дуалістична монархія (наш час в Марокко, Йорданії, Кувейті) і парламентарна монархія (в даний час Великобританія, Данія, Швеція). Парламентарна монархія - вид конституційної монархії, в якій монарх не має владу і виконує тільки представницьку функцію. Дуалістична монархія - вид конституційної монархії, в якій влада монарха обмежена конституцією і парламентом у законодавчій області, але в заданих ними межах монарх має повної свободою прийняття рішень.

За традиційною організацією: Феодальна монархія - послідовно проходить три періоди свого розвитку: ранньофеодальна монархія, станово-представницька монархія, абсолютна монархія. Ранньофеодальна монархія - хронологічно перша в країнах північної частини Європи форма державного правління, що існувала як у періоди створення ранньофеодальних імперій, так і в наступний період феодальної роздробленості. Вотчинна монархія - монархія, при якій верховна влада знову стає реальною і порядок її передачі перестає залежати від волі великих феодалів, в боротьбі з якими монарх вступає в союз з лицарством і третім станом і починає процес державної централізації. Станово-представницька монархія - монархія, при якій влада монарха обмежена не тільки представниками його васалів, як при вотчинної монархії, а й представниками третього стану. Згодом, з переходом до найманої армії і ліквідацією уділів, перетворюється в абсолютну монархію. Абсолютна монархія - монархія, при якій продовжують існувати станові привілеї, проте, не існує феодальних володінь, васально-ленній системи і в деяких випадках відсутня кріпосне право. Теократична монархія - монархія, при якій політична влада належить главі церкви або релігійному лідеру.