Принцип міцності знань і навичок.

Вирішальне значення для міцного засвоєння знань і навичок має повторення й удосконалювання у виконанні пройденого матеріалу.

Для вироблення міцних навичок вправи повторюються не тільки у звичайних (звичних) умовах, але й у змінених, ускладнених. Удосконалювання навичок у виконанні вправ припустиме лише в тому випадку, якщо учні засвоїли правильні способи їх виконання. Велике значення для підвищення працездатності організму має систематичне тренування, під впливом якого фізичні вправи виконуються легше й краще й для їхнього виконання потрібна менша витрата сил і часу. Міцному засвоєнню знань і навичок сприяє також зацікавленість учнів.

При плануванні навчального матеріалу необхідно передбачати можливу, обмежену кількість видів вправ, тому що виконання великої кількості завдань по багатьом видам фізичних вправ спричинить до розсіяння уваги учнів, у результаті чого вони погано засвоять матеріал.

Самостійне виконання учнями досліджуваних вправ на уроках і в позаурочний час сприяє міцності знань і навичок.

Регулярна перевірка й оцінка знань, умінь і навичок, виявлення й заохочення досягнень сприяють кращому засвоєнню досліджуваних рухів і дій.

Принцип доступності і індивідуалізації.

Навчальний матеріал по фізичному вихованню повинен бути доступним для засвоєння. Однак це не виходить, що він повинен бути легким.

Легкі вправи демобілізують учнів, послабляють їхню увагу й майже не вимагають зусиль. Важкі, непосильні вправи приводять до того, що учні зневіряються у своїх силах. Посильні вправи стимулюють досягнення більш важких завдань.

У процесі навчання фізичним вправам слід іти від простого до складного, від легкого до важкого, від відомого до невідомого.

Дотримуючись принципу доступності, необхідно враховувати індивідуальні особливості учнів, стан здоров'я, фізичну підготовленість і відповідно до цього підбирати посильний для них матеріал.

Принцип наочності.

Для правильного засвоєння фізичних вправ необхідно безпосереднє сприйняття їх. Це найкраще досягається показом вправи.

Показ повинен бути зразков, що спонукає дітей до наслідування, Але одного показу недостатньо. Тому показ необхідно поєднувати з поясненнями, звертаючи увагу учнів на те, що є загального й що відрізняє дану вправу від раніше вивчених.

Комбінація показу з поясненням забезпечує осмислювання вправи, що необхідно для правильного виконання. Щоб краще й швидше засвоїти вправи з певним темпом і ритмом, показ треба поєднувати зі слуховим сприйняттям (підрахунок,музика, метроном). Крім показу вправ учителем і учнями, наочність здійснюється також демонстрацією картин, малюнків, фотознімків.

Принцип наочності застосовується на всіх стадіях навчання: при ознайомленні з новим матеріалом, а також при вдосконалюванні вмінь і навичок у виконанні вправ.

Фізичне навантаження на уроці фізкультури та щільність уроку

Готуючись до проведення уроків, учитель повинен передбачити фізичне навантаження учнів, а також шляхи його контролю і регулювання.

Фізичне навантаження — це рухова активність людини, що супрово­джується підвищенням (відносно стану спокою) рівнем функціонування ор­ганізму.

Враховуючи закономірності фізичної діяльності дитини, її вік, стать, фізичну підготовленість, тип вищої нервової діяльності учня.

Фізичне навантаження вивчається й регулюється: кількістю вправ та повторень; часом виконанням кожної вправи; формою і характером рухів та їхньою координацією, складністю; зміною вихідних положень, що полегшують або ускладнюють рухи; зміною тривалості інтервалів відпочинку між повтореннями; застосування підготовчих, підвідних, дихальних вправ, а також вправ на розслаблення; застосування гімнастичних приладів та інвентаря.

Одним з найдоступніших методів контролю навантаження - ЧСС ( частота серцевих скорочень). Верхня межа ЧСС після інтенсивного навантаження може бути 170-180 ударів за хвилину (основна група). Також звертати увагу на зовнішні ознаки втоми учнів: прискорення дихання, зниження інтенсивності м'язових зусиль, швидкості руху, порушення координації, блідність шкіри обличчя - при перших ознаках дати відпочинок або усунути учня від виконання.

Однією з умов регулювання навантаження є диференційований підхід до учнів.

Також фізичне навантаження визначається і регулюється щільністю уроку.

Щільність - це раціональне використання часу, відведеного для проведення уроку. Є загальна і моторна, її визначають методом хроно­метражу. Для цього вимірюється час, затрачений на сприймання рухової дії (показ, пояснення); виконання рухової дії; допоміжні заходи (шикування, перешикування); чекання в черзі на виконання вправи.

Загальна щільність - всі види діяльності учня та його зайнятості.

Моторна щільність - це той час уроку, який учень безпосередньо затрачає на виконання фізичних вправ. 3алежить від характеру уроку, завдань, статі, віку, фізичної підготовленості.

Можна підвищити застосуванням різних методів організації учнів на уроці, використанням допоміжних приладів.