- •1.Об’єкт і предмет політології
- •2.Політологія як наука і як навчальна дисципліна
- •3.Основні підходи до розуміння політики
- •3.1. Концепції політики
- •4.Структура політології
- •5. Категорії політології
- •6.Теоретичні та емпіричні методи політологічних досліджень
- •7.Суб'єкти та об'єкти політики
- •8. Основні функції політики
- •9. Співвідношення моралі та політики
- •12. Політичні доктрини стародавніх Греції та Риму
- •16.Політичні ідеї Ніколо Макіавеллі
- •17.Політична думка за часів Київської Русі
- •18. Українська політична думка в литовсько–польську добу
- •19.Українська політична думка в козацько–гетьманську добу
- •23.Поняття політичної ідеології
- •24. Загальна характеристика ліберально-демократичних ідеологій
- •25. Основні риси консерватизму
- •26. Історичний та сучасний соціалізм: еволюція поглядів
- •33. Розвиток та походження політичної влади
- •34. Природа влади. Влада і вплив, влада та панування, влада та авторитет
- •35. Структура влади
- •36. Ресурси влади
- •37.Види влади
- •38. Концепції політичної влади
- •39. Сутність та характерні ознаки політичної влади
- •40.Форми політичної влади
- •41.Механізм здійснення політичної влади
- •42Легітимність влади
- •43 Поняття та типологія політичного режиму
- •44. Тоталітарний політичний режим
- •45.Авторитарний політичний режим
- •46.Демократичний політичний режим
- •48 Поняття політичного процесу та його стадії
- •49Типи політичних процесів
- •50 Дослідження та прогнозування політичних процесів
- •51.Форми перебігу сучасних політичних процесів
- •52 Україна у сучасному міжнародному політичному процесі
- •53. Реформа, революція, переворот, трансформація
- •54 Поняття цивілізації
- •59 Типологія політичних еліт
- •60 Стиль керівництва
- •61 Система формування і зміни політичних еліт
- •64. Культ особистості лідера: прояви, умови та причини появи
- •65 Поняття політичної системи
- •66 Моделі політичних систем
- •67 Структура політичної системи
- •68 Функції політичної системи
- •69 Типологія політичних систем
- •70. Політична система України
- •71Поняття держави
- •72. Теорії походження держави
- •73 Типи і форми держави
- •74. Типи, структура і функції держави
- •75. Правова держава: її сутність та функції
- •76 Поняття громадянського суспільства
- •77 Структура громадянського суспільства
- •78 Ознаки громадянського суспільства
- •79 Особливості формування громадянського суспільства в Україні
- •80 Теорія правової та соціальної держави
- •82 Держава і громадянське суспільство
- •83 Походження політичних партій
- •86. Поняття і типологія політичних партій та партійних систем
- •87 Правові основи створення та діяльності політичних партій
- •88 Поняття демократії
- •89 Моделі демократії
- •94 Типи та функції політичної культури
- •95. Типи політичних культур
- •96 Основні шляхи і чинники формування політичної культури
- •97 Політична культура і національні культурні традиції
- •98 Політична культура сучасної України
- •99 Поняття політичної свідомості та його зміст
- •100 Політична ідеологія як провідна ідеологічна форма суспільної свідомості
- •101 Типи політичної свідомості
- •102 Маніпуляція свідомістю
- •108 Суть конфліктів, передумови виникнення, види та ознаки. Конфліктна ситуація, її особливості. Стадії розвитку конфлікту. Методи подолання конфліктів - реферат українською
- •109 Теорії політичних конфліктів
- •111. Функції політичних конфліктів
- •112 Методи вирішення політичних конфліктів
- •114. Тероризм – нова глобальна проблема сучасності
41.Механізм здійснення політичної влади
Використання ресурсів влади надає руху всім її компонентам, робить реальністю її процес, що характеризується насамперед способами і механізмами володарювання.
Способи володарювання можуть бути різними: демократичними (влада здійснюється при участі виконавців її рішень), авторитарними (одноособове правління з обмеженим контролем над підданими), тоталітарним (усеосяжний контроль суб’єкта над об’єктом), конституційним (правління в рамках закону), деспотичним (усевладдя, сваволя й опора на насильство), ліберальним (повага свободи особи, її фундаментальних прав) та іншими.
Процес володарювання упорядковується і регулюється за допомогою спеціального механізму влади — системи організацій і норм, їхнього устрою і діяльності. Стосовно до такого складного соціального суб’єкта, як суспільство (народ) механізмом влади виступають державні органи, право, політична система в цілому.
Механізм влади має складну, ієрархічну структуру, у якій формальним первинним" суб’єктом" і джерелом влади виступає народ, що передає владні функції своєму офіційному представнику, тобто опосредуючому їх агенту — державі. Держава, у свою чергу, розподіляє повноваження серед" носіїв" по" горизонталі" (законодавча, виконавча і судова галузі влади) і по" вертикалі" (центральні, регіональні і місцеві органи влади) для того, щоб керувати населенням країни (" об’єкт" володарювання) від імені всього суспільства (" суб’єкт" володарювання).
Здійснення політичної влади в суспільстві відбувається за допомогою особливого політичного механізму, головними складовими який є панування, керівництво, керування, організація і контроль.
Панування засноване на поділі суспільства на керуючих і керованих, тобто тих, хто здійснює політичну владу і тих, стосовно кого вона здійснюється. Це відношення припускає визначену дистанцію між ними і підпорядкування одних іншим. У пануванні завжди присутнє наказ, що припускає його виконання. Панування звичайне одержує законодавче оформлення в державно-правових актах.
Керівництво полягає у виробленні і прийнятті принципово важливих для суспільства в цілому рішень, у визначенні його цілей, планів і стратегічних перспектив.
Керування здійснюється через безпосередню практичну діяльність по реалізації прийнятих керівництвом рішень. Конкретною управлінською діяльністю зайнятий звичайно адміністративний (бюрократичний) апарат, чиновництво.
Організація припускає узгодження, упорядкування, забезпечення взаємозв’язку окремих людей, груп, класів тощо.
Контроль забезпечує дотримання соціальних норм, правил діяльності людей і соціальних груп у суспільстві. Контроль також виконує роль зворотного зв’язку, за допомогою якої влада стежить за тим, які наслідки мають її управлінські впливи.
Як уже було сказано, важливу роль у механізмі влади займають процеси прийняття і реалізації політико-управлінських рішень. Це припускає проведення таких операцій, як збір і систематизація необхідної інформації, розробку на цій основі альтернативних пропозицій і проектів, формалізацію рішення, тобто додання йому обов’язкової сили. Формалізація політичних рішень здійснюється вищими державними органами: парламентом і урядом.
У сучасних умовах найважливішу роль у підготовці, а потім і реалізації рішень грає чиновницько-бюрократичний апарат. Саме тут, у канцеляріях і департаментах здійснюється основна управлінська робота, приймаються практичні рішення. Після того як прийняте рішення, настає, мабуть, самий відповідальний момент у здійсненні влади – реалізація уладної волі. Трохи спрощуючи ситуацію, можна назвати чотири необхідних умови ефективного рішення намічених цілей:
послідовна діяльність політичного посібника з виконання поставлених цілей. У разі потреби може бути здійснена у встановленому порядку коректування прийнятого рішення. Головне – не відступати від прийнятого рішення доти, поки не будуть реалізовані його основні задачі;
здатність мобілізації засобів, що забезпечують максимальне використання ресурсів суспільства в процесі виконання прийнятих рішень;
необхідність нейтралізації дій, спрямованих проти поставлених владою цілей;
здатність забезпечити для виконання прийнятих рішень підтримку тих соціальних груп, інтереси і дії яких особливо значимі в ході реалізації рішення.
У випадку виконання цих умов можна говорити про силу влади, її здатності володіти ситуацією, що є одним з ознак її легітимності.