- •1.Об’єкт і предмет політології
- •2.Політологія як наука і як навчальна дисципліна
- •3.Основні підходи до розуміння політики
- •3.1. Концепції політики
- •4.Структура політології
- •5. Категорії політології
- •6.Теоретичні та емпіричні методи політологічних досліджень
- •7.Суб'єкти та об'єкти політики
- •8. Основні функції політики
- •9. Співвідношення моралі та політики
- •12. Політичні доктрини стародавніх Греції та Риму
- •16.Політичні ідеї Ніколо Макіавеллі
- •17.Політична думка за часів Київської Русі
- •18. Українська політична думка в литовсько–польську добу
- •19.Українська політична думка в козацько–гетьманську добу
- •23.Поняття політичної ідеології
- •24. Загальна характеристика ліберально-демократичних ідеологій
- •25. Основні риси консерватизму
- •26. Історичний та сучасний соціалізм: еволюція поглядів
- •33. Розвиток та походження політичної влади
- •34. Природа влади. Влада і вплив, влада та панування, влада та авторитет
- •35. Структура влади
- •36. Ресурси влади
- •37.Види влади
- •38. Концепції політичної влади
- •39. Сутність та характерні ознаки політичної влади
- •40.Форми політичної влади
- •41.Механізм здійснення політичної влади
- •42Легітимність влади
- •43 Поняття та типологія політичного режиму
- •44. Тоталітарний політичний режим
- •45.Авторитарний політичний режим
- •46.Демократичний політичний режим
- •48 Поняття політичного процесу та його стадії
- •49Типи політичних процесів
- •50 Дослідження та прогнозування політичних процесів
- •51.Форми перебігу сучасних політичних процесів
- •52 Україна у сучасному міжнародному політичному процесі
- •53. Реформа, революція, переворот, трансформація
- •54 Поняття цивілізації
- •59 Типологія політичних еліт
- •60 Стиль керівництва
- •61 Система формування і зміни політичних еліт
- •64. Культ особистості лідера: прояви, умови та причини появи
- •65 Поняття політичної системи
- •66 Моделі політичних систем
- •67 Структура політичної системи
- •68 Функції політичної системи
- •69 Типологія політичних систем
- •70. Політична система України
- •71Поняття держави
- •72. Теорії походження держави
- •73 Типи і форми держави
- •74. Типи, структура і функції держави
- •75. Правова держава: її сутність та функції
- •76 Поняття громадянського суспільства
- •77 Структура громадянського суспільства
- •78 Ознаки громадянського суспільства
- •79 Особливості формування громадянського суспільства в Україні
- •80 Теорія правової та соціальної держави
- •82 Держава і громадянське суспільство
- •83 Походження політичних партій
- •86. Поняття і типологія політичних партій та партійних систем
- •87 Правові основи створення та діяльності політичних партій
- •88 Поняття демократії
- •89 Моделі демократії
- •94 Типи та функції політичної культури
- •95. Типи політичних культур
- •96 Основні шляхи і чинники формування політичної культури
- •97 Політична культура і національні культурні традиції
- •98 Політична культура сучасної України
- •99 Поняття політичної свідомості та його зміст
- •100 Політична ідеологія як провідна ідеологічна форма суспільної свідомості
- •101 Типи політичної свідомості
- •102 Маніпуляція свідомістю
- •108 Суть конфліктів, передумови виникнення, види та ознаки. Конфліктна ситуація, її особливості. Стадії розвитку конфлікту. Методи подолання конфліктів - реферат українською
- •109 Теорії політичних конфліктів
- •111. Функції політичних конфліктів
- •112 Методи вирішення політичних конфліктів
- •114. Тероризм – нова глобальна проблема сучасності
26. Історичний та сучасний соціалізм: еволюція поглядів
Соціалізм (від лат. socialis - суспільний) - учення про суспільний устрій, який характеризується такими рисами: усуспільненням усіх засобів виробництва (землі, усього розташованого на ній, капіталів); вони переходять під юрисдикцію суспільної влади; організацією виробництва і розподілом продуктів виробництва - суспільних та планових; декларуванням скасування класової структури суспільства та знищення експлуатації людини людиною.
Послідовники марксистської традиції дотримуються таких тлумачень соціалізму: 1) перша фаза комуністичної суспільно-економічної формації; 2) науковий соціалізм - марксистськоленінська теорія, яка доводить необхідність встановлення комуністичної формації та обґрунтовує принципи її організації; 3) певна наукова традиція, в концепціях якої як мета та суспільний ідеал доводиться встановлення соціалізму та засоби його досягнення. Сучасний стан теоретичного опрацювання соціалізму представлений певними групами теорій: 1) соціалдемократичні погляди, які розвиваються на немарксистських філософських та політичних засадах та втілюються практично в політиці правосоціалістичних партій; соціалістичні погляди, сформовані на підставі марксистської теорії; 2) соціалістичні вчення, які виникли на підставі національновизвольного руху і зберігають національні та релігійні компоненти.
Головні теоретичні засади соціалізму сформовані в античності («Держава» Платона, «Свята хроніка» Евгемера. «Сонячна держава» Ямбула). Певні ідеї соціалізму наявні в ранньому християнстві, мали особливий вплив у різних християнських сектах та навіть у середньовічному монастирському житті. Спроби обґрунтування соціалістичного ладу на підставі господарювання починаються за доби Відродження, спочатку як утопічний соціалізм («Утопія» Т. Мора, «Місто Сонця» Т. Кампанелли), де опрацьовувалась ідея суспільства, яке втілює гуманістичні ідеали на підставі суспільної власності та організації господарського життя суспільства як єдиного цілого. Французький соціалізм доби Просвітництва на основі вимог розуму та «природного права» доводив необхідність комуністичного суспільства як єдино раціонального й такого, що відповідає праву всіх людей на свободу та користування життєвими благами. Так, система К. А. Сен-Сімона передбачає скасування всіх привілеїв та розвиток промисловості як підвалини соціалістичного ладу. Сен-Сімон, Фур'є, Оуен вбачали головне завдання суспільного перетворення у створенні великого суспільного виробництва, заснованого на ідеї вільної праці та планового господарювання. Подальший розвиток ідей соціалізму здійснили К. Маркс та Ф. Енгельс, які доводили, що соціалізму - це не здійснення абстрактних принципів справедливості та розуму, а закономірний результат історичного розвитку суспільства та класової боротьби пролетаріату, який об'єднує всіх трудящих.
Історичний розвиток людства довів утопічність програми радикального, глобального і остаточного соціалістичного перетворення суспільного життя, проте ідеї соціалізму відіграли велику роль у становленні сучасної демократії. Соціалістичний рух був одним із найбільш масових і поширених у XX ст., мав велике значення для формування таких різних течій, як західноєвропейський реформізм, націоналсоціалізм, радянський соціалізм, християнський соціалізм тощо. Сучасна філософська й політична думка визнала утопічність багатьох імперативів соціалізму. Ці імперативи постають як особливий вимір суспільного буття - вимір цінностей, що відіграють регулятивне значення ідеалу, а не є конкретними програмами для окремих видів практичної діяльності - економічної, політичної тощо.
28. http://uk.wikipedia.org/wiki/Анархізм
29 http://uk.wikipedia.org/wiki/Релігійний_фундаменталізм
30 http://ru.wikipedia.org/wiki/Неофашизм