- •1.Об’єкт і предмет політології
- •2.Політологія як наука і як навчальна дисципліна
- •3.Основні підходи до розуміння політики
- •3.1. Концепції політики
- •4.Структура політології
- •5. Категорії політології
- •6.Теоретичні та емпіричні методи політологічних досліджень
- •7.Суб'єкти та об'єкти політики
- •8. Основні функції політики
- •9. Співвідношення моралі та політики
- •12. Політичні доктрини стародавніх Греції та Риму
- •16.Політичні ідеї Ніколо Макіавеллі
- •17.Політична думка за часів Київської Русі
- •18. Українська політична думка в литовсько–польську добу
- •19.Українська політична думка в козацько–гетьманську добу
- •23.Поняття політичної ідеології
- •24. Загальна характеристика ліберально-демократичних ідеологій
- •25. Основні риси консерватизму
- •26. Історичний та сучасний соціалізм: еволюція поглядів
- •33. Розвиток та походження політичної влади
- •34. Природа влади. Влада і вплив, влада та панування, влада та авторитет
- •35. Структура влади
- •36. Ресурси влади
- •37.Види влади
- •38. Концепції політичної влади
- •39. Сутність та характерні ознаки політичної влади
- •40.Форми політичної влади
- •41.Механізм здійснення політичної влади
- •42Легітимність влади
- •43 Поняття та типологія політичного режиму
- •44. Тоталітарний політичний режим
- •45.Авторитарний політичний режим
- •46.Демократичний політичний режим
- •48 Поняття політичного процесу та його стадії
- •49Типи політичних процесів
- •50 Дослідження та прогнозування політичних процесів
- •51.Форми перебігу сучасних політичних процесів
- •52 Україна у сучасному міжнародному політичному процесі
- •53. Реформа, революція, переворот, трансформація
- •54 Поняття цивілізації
- •59 Типологія політичних еліт
- •60 Стиль керівництва
- •61 Система формування і зміни політичних еліт
- •64. Культ особистості лідера: прояви, умови та причини появи
- •65 Поняття політичної системи
- •66 Моделі політичних систем
- •67 Структура політичної системи
- •68 Функції політичної системи
- •69 Типологія політичних систем
- •70. Політична система України
- •71Поняття держави
- •72. Теорії походження держави
- •73 Типи і форми держави
- •74. Типи, структура і функції держави
- •75. Правова держава: її сутність та функції
- •76 Поняття громадянського суспільства
- •77 Структура громадянського суспільства
- •78 Ознаки громадянського суспільства
- •79 Особливості формування громадянського суспільства в Україні
- •80 Теорія правової та соціальної держави
- •82 Держава і громадянське суспільство
- •83 Походження політичних партій
- •86. Поняття і типологія політичних партій та партійних систем
- •87 Правові основи створення та діяльності політичних партій
- •88 Поняття демократії
- •89 Моделі демократії
- •94 Типи та функції політичної культури
- •95. Типи політичних культур
- •96 Основні шляхи і чинники формування політичної культури
- •97 Політична культура і національні культурні традиції
- •98 Політична культура сучасної України
- •99 Поняття політичної свідомості та його зміст
- •100 Політична ідеологія як провідна ідеологічна форма суспільної свідомості
- •101 Типи політичної свідомості
- •102 Маніпуляція свідомістю
- •108 Суть конфліктів, передумови виникнення, види та ознаки. Конфліктна ситуація, її особливості. Стадії розвитку конфлікту. Методи подолання конфліктів - реферат українською
- •109 Теорії політичних конфліктів
- •111. Функції політичних конфліктів
- •112 Методи вирішення політичних конфліктів
- •114. Тероризм – нова глобальна проблема сучасності
23.Поняття політичної ідеології
Поняття "ідеологія" введено в науковий обіг у 1796 р. французьким філософом А. Дестютом де Трасі в доповіді "Трактат ідеології".
Політична ідеологія - це система уявлень, ідей, поглядів на політичне життя, яке відображає інтереси, світогляд, ідеали, умонастрої людей, класів, націй, політичних партій, громадських рухів та інших суб'єктів політики (Політологічний енциклопедичний словник-К.: Генеза, 1997.-С 140).
Політична ідеологія визначалася об'єктивним ходом суспільного розвитку та розвитку суб'єкта-носія політичної ідеології. Структура політичної ідеології є комплексом елементів: ідей, гіпотез, концепцій, теорій, ідеалів, гасел, програм політичного розвитку, взятих у взаємозв'язку, які мають певну системність.
Політична ідея є вихідними моментом і розуміється як форма відображення політичної дійсності. Політична ідея проходить етап перевірки та обґрунтування, тобто стає політичною гіпотезою. Гіпотеза опирається на певні результати спостереження та експерименту. Політична гіпотеза не має самодостатнього значення, вона лише просуває знання до концепції.
Політична концепція - це форма знання, у якій змістовно виражене цілісне розуміння об'єкта пізнання, хоча часом воно є непевним. Розробка концепції має виходити з чітких уявлень про стратегічну соціально-політичну модель суспільства.
Найважливіший системотворчий елемент внутрішньої структури політичної ідеології - політична теорія, яка є синтезом взаємопов'язаних тверджень і доведень з логічною побудовою знань про принципи та закономірності політичного розвитку суспільства.
Політичні теорії можуть реалізовуватися, безпосередньо впливаючи на політичну діяльність держав, соціальних груп, особистостей, а також через ідеали, гасла, які проголошуються у політичних програмах.
Політичний ідеал - це уявлення політичного суб'єкта про досконалість політичного устрою суспільства. Він переважно є суб'єктивним і вимріяним багатьма поколіннями.
Політичне гасло є завданням, директивою політичних перетворень, яке забезпечує процес упровадження політичної ідеології в практику.
Політична програма - пропонований план діяльності політичної еліти, партії, соціальної групи щодо реалізації їх політичних інтересів.
Основні політично-ідеологічні доктрини сучасності:
- консерватизм (неоконсерватизм);
- лібералізм (неолібералізм);
- соціал-демократія (реформізм);
- соціалізм;
- комунізм (марксизм-ленінізм);
- анархізм;
- фашизм (неофашизм).
Функції політичної ідеології (за Ю. Сурміним):
- відображувальна (відображення основних проблем, процесів, явищ);
- пояснювальна (пояснення закономірностей тенденцій розвитку);
- прогностична (створення моделей майбутнього);
- цілеспрямовуюча (формулювання системи цілей суспільства та індивіда);
- програмуюча (створення планів і програм);
- оцінна (створення системи цінностей);
- орієнтаційна (орієнтація у світі);
- вираження інтересів (виявлення спрямованості особистості);
- спонукально-мобілізаційна (спонукання до дії та мобілізація сил);
- комунікативна (забезпечення спілкування);
- соціалізаторська (формування необхідних якостей особистості);
- емоційна (емоційне насичення індивіда);
- управлінська (реалізація управлінської діяльності);
- захисна (збереження ідей, ідеалів, цінностей);
- інтеграційна (об'єднання людей);
- нормативна (визначення норм);
- владна (форма духовної влади).