30. Псих-я соц. Груп. Колектив. Феномен колективу. Класний колектив та його формування.

Об'єднання людей у групи відбувається за різними оз­наками, у тому числі й статутними — владними, майнови­ми, професійними, освітніми.

Особливості їх впливу на індивіда у різні епохи дослід­ники усвідомлювали і оцінювали неоднаково. Те, що одні визнавали як природний феномен, інші кваліфікували як явище, яке принижує індивідуальну гідність.

Соціальна спільність — сукупність індивідів, об'єднаних соціаль­ні зв'язками причетністю один до одного за певною ознакою.

Соціальна спільність передбачає спілкування індиві­дів, їх духовну солідарність, взаєморозуміння.

Відносно сталим, об'єднанням людей є група.

Соціальна група — відносно стійка сукупність людей, пов'язаних між собою спільними цінностями, цілями, системою взаємин, вза­ємовпливів і включених до типових форм діяльності.

2. До основних ознак соціальної групи належать: включення їх у широкий соціальний контекст; наявність загальної особистісно значущої основи для перебування індивідів у межах групи;достатня тривалість існування, що є передумовою створення предметів і феноменів групової культури, історії; зовнішня та внутрішня організація; певні типи впливу і відносин між індивідами, за­гальноприйняті норми і цінності; усвідомлення індивідами своєї належності до групи і виникнення на цій основі «Ми-почуття»; наявність групових атрибутів (назва, символи тощо).

Соціальна психологія розглядає групу як прос­тір, в якому функціонує окремий індивід, як самостійний суб'єкт активності і як важливий інститут соціалізації осо­бистості.

Феномен малої групи безпосередньо стосується індиві­да. Саме в малій групі відбувається формування людини як особистості, індивідуальності, набуття нею досвіду со­ціальної взаємодії, реалізується її вплив на процеси в різ­них ситуаціях соціуму.

Сутнісні ознаки малої групи

Мотивами об'єднання людей у групи є потреба у спілку­ванні, інших формах взаємодії з конкретними індивідами; важливість завдань, які розв'язує певна група; дія зовніш­ніх чинників, що винагороджують за участь у групі.

Мала група — невелика за чисельністю спільність, в якій індивіди безпосередньо контактують між собою, об'єднані спільною метою та завданнями, що є передумовою їх взаємодії, взаємовпливу, спільних норм, процесів та інтересів, міжособистісних відносин і тривалості їх існування.

Мала група розвивається на основі спільної мети, яка породжує спільну діяльність, спільні цінності і способи взає­модії, а також за безпосереднього контакту осіб у групі, що створює можливості для міжособистісного спілкування.