Особливості вивчення ліричних творів.

Ліриці шкільна програма відводить багато місця і в середніх, і в старших класах. Вона містить у собі великі можливості для формування людини. У школі вивчаються ліричні вірші різного характеру. За тематикою, провідними мотивами: громадянська, філософська, інтимна, пейзажна. Поділ дещо умовний. На перших етапах вивчення ліричних творів учитель зосереджує увагу на тому, яким настроєм пройнятий вірш, які почуття і переживання поета є домінуючим і чим вони зумовлені. Потім учні усвідомлюють, що таке ліричний герой, як конкретне авторське переживання стає типовим і переходить в загальнолюдське. У старших класах необхідно так організувати роботу, щоб учні не лише відчули особливості поетового світосприйняття в окремих творах, а й простежили, які головні мотиви, образи його лірики, у чому її своєрідність. У середніх класах, якщо твір не важкий для сприймання учнів, учителі нерідко вдаються до такого аналізу, що по суті зливається з роботою, спрямованою на виховання навичок виразного читання. У 9-11 класах поряд з текстуальним вивченням окремих поезій практикується й оглядове вивчення лірики. Окремі вірші можуть бути проаналізовані детальніше, інші – стисло або про них учитель лише згадає. Інтерес учнів до ліричних творів розвивається за допомогою організації вечорів поезії, зустрічей з поетами, конкурсів на краще читання.

Специфіка вивчення драматичних творів.

Учні повинні засвоїти теоретичні поняття, що стосуються драми як літературного роду в його історичному розвитку – драматичний твір як основа сценічного мистецтва, соц-поб. драма, комедія, історична драма, драма-феєрія, монолог, діалог тощо. Розкриваючи конфлікти твору, учні усвідомлять характери дійових осіб, їх моральні якості та життєві позиції. Тому вчителі-словесники аналіз драматичного твору нерідко починають із з’ясування конфлікту. Розуміння конфлікту веде до усвідомлення ідеї твору. Учні повинні з’ясувати, як у п’єсі розгортається основна дія, головні етапи її розвитку. Аналіз твору вимагає детального знання епізодів, що становлять основу сюжету твору. Учитель повинен допомогти учням усвідомити внутрішній зміст поведінки і вчинків персонажів. В останні роки поширилися такі види роботи в школі, які спрямовують учнів на образне розв’язання поставленого завдання. Учителі-словесники пропонують так званий режисерський коментар до окремих яв твору. Це сприяє розвитку відтворюючої уяви, виявленню читацьких образів, які склалися у них після ознайомлення з п’єсою. Аналізуючи драматичний твір, особливу увагу приділяємо мові дійових осіб як засобу їх індивідуалізації. Учням корисно дати завдання проаналізувати з погляду мови окремі яви, картини. Іноді перед тим, як учні читатимуть п’єсу, вчителі-словесники організовують перегляд спектаклю. Такий перегляд забезпечує глибше її розуміння., але разом з тим негативно впливає на здатність учнів самостійно оцінювати твір. Слід відзначити, що звичайне демонстрування ілюстрацій (як і перегляд фрагментів кінофільмів) без певних коментарів, роз’яснень з боку вчителя не може бути ефективним.