37.Поема «Реквієм» - пам’ятник жертвам сталінського терору.

Саме страдницький голос багатьох тисяч людей Пролунав у "Реквіємі", написаному в 1930-і роки. У той час сина Ахматової, Лева Миколайовича Гумільова, молодого талановитого вченого, кілька разів заарештовували. І разом з іншими жінками поет Анна Ахматова стояла в довгих тюремних чергах. Ахматова мовчки писала на клаптиках паперу рядки віршів, давала прочитати, а потім так само мовчки спалювала аркуш. Вона, як і всі, боялася стеження, доносів. її вимушена німота була породжена не тільки невизнанням, але й страхом, що ріднив Ахматову, інтелігентну жінку, поета, з будь-якою малограмотною розкуркуленою селянкою. Уся поема пронизана болісною логікою чекання - арешту, вироку, чекання сина з в'язниці. Подібно до моцартівського "Реквієма", написаного на замовлення, Ахматова теж одержала замовлення - описати всіх тих, хто вже загинув у в'язницях і таборах, і тих, хто ще має загинути. Тому, ; горюючи про долю своєї дитини, вона згадує про Богородицю і її сина, розп'ятого за всіх людей. Адже сюжет поеми - це, по суті, шлях Матері разом із Сином (Ахматовій хотілося б - замість сина!) його хресним шляхом.Інтернаціональні мотиви творчості Михайла Лермонтова. В поэме «Мцыри» использованы строки поэм «Исповедь» (1829) и «Боярин Орша» (1835-1836). Это произведение несомненно связано с поэмами кавказского цикла, в частности с «Измаил-беем». Поэма «Мцыри» была завершена в 1839 году. Она появилась в первом собрании стихотворений поэта, изданном в 1840 г.

В этой поэме Лермонтов впервые подчеркнул историческую важность для Грузии союза с Россией. Темы поэмы — свобода и шире — смысл человеческого бытия.

39.Класифікація російського літератур ного процесу хх сторіччя.

І.1900-1920 р. – єдиний л-рний масив.ІІ.Підцензурна л-ра – 1920-1980:1)ортодоксальна л-ра(М.Остовський «Як гартувалась сталь», В.Маяковський «В.Ленін»);2)л-ра,яка сприйм. або терпіли певний час (Булгаков «Біла гвардія» або «Дні Турбіних»);3)Неприйнятна л-ра(Цветаева, Мандельштам, Ахматова, Пастернак, Єсєнін). ІІІ.Л-ра закордоном – 1918-1970 – в емігр. видано 1080 романів, бл. 1000 вірш.збірок,87 книг мемуарів. ІV.Л-ра після перебудови – 1989 –до сьогодні – (Солженіцин, Сахаров).

I – 1900 – 1920 РР. єдиний літ.масив.

II - підцензурна літ-ра. Булгаков «Белая гвардія», «Дни Турбиних».

III – не прийнятна л-ра. Ахматова, Пастернак, Єсенін.

41.Причини стражденного становища християнських народів за Львов Толстим: 1) церковна віра не має нічого спільного з істинним християнством; 2) церква – вмістилище сатани; 3) Ісус Христос – не син божий, а звичайна людина з великою силою духу. Не першопочаток віри, а її джерело.4) воскресіння з мертвих, чудес зцілення та вознесіння Христа на небеса ніколи не було. 5) будь благочестивим і ти автоматично виконаєш усі заповіді Христового декалогу.Микола Карамзін про значення та джерела московського деспотизму. Засуджував історик деспотизм Петра, його жорстокість, старанність Преображенського наказу, в застінках якого гинули люди за бороду і російські каптани. Карамзін проаналізував історичні причини деспотизму московських царів (и не только Ивана IV, но и его предков — Василия III, Ивана III). 9 том «Изобличение мучителя россиян» - про деспотизм Грозного, терор якого назр. роками.