- •3.Мотиви творчості російських декабристів.
- •4.Національна ідентифікація Миколи Гоголя: публіцистичні точки зору.
- •11.Натуральна школа
- •9.Публіцистичність творчості Дмитра Мережковського: прогностичний аспект.
- •10.«Грядущий Хам» у розумінні Дмитра Мережковського і тепер: порівняльний аспект.
- •12.Книга Миколи Гоголя «Вибрані місця із листування з друзями» та полеміка навколо неї: ціннісний і вартісний аспекти.
- •13.Християнські ідеї Федора Достоєвського та Льва Толстого: порівняльний аспект.
- •14.«П’яте Євангеліє» від Льва Толстого: ціннісний та вартісний мотиви.
- •17.Еволюція світогляду Віссаріона Белінського (аналіз літературних та критичних праць).
- •22.Російський та європейський класицизм: головні ознаки та принципи розмежування.
- •24.Гаврило Державін та єврейське питання.
- •30.Роман-епопея: характеристика жанру.
- •32.Роман «Біси» - провісник соціалістичної революції (перевороту): ознаки публіцистичного пророцтва. Роман «Біси» - 1871-1872 рр.
- •33.Повість «Бідні люди» та її проекція на російське суспільство. Повість «Бідні люди» - 1845 р.
- •34.Ознаки літературно-критичного дискурсу у творчості Віссаріона Белінського.
- •36.Трагедія життя Анни Ахматової та Марини Цвєтаєвої: порівняльний аспект.
- •37.Поема «Реквієм» - пам’ятник жертвам сталінського терору.
- •39.Класифікація російського літератур ного процесу хх сторіччя.
- •43.«Історія держави Російської» Миколи Карамзіна: ціннісний та вартісний аспекти.
- •44.Російський імперський менталітет: ґенеза та сучасний стан. Менталітет – стійка ознака суспільства, яка форм. На основі принципів, традицій.
- •45.Російська дисидентська думка хх сторіччя: постаті, концепції, результат.
- •47.Трансформація світоглядних орієнтацій Олександра Солженіцина.
- •48.Особливості символізму у поетичній спадщині Олександра Блока. О. Блок – апологет, захисник рос.Більшовизму.
48.Особливості символізму у поетичній спадщині Олександра Блока. О. Блок – апологет, захисник рос.Більшовизму.
Серед ознак символізму: принцип вічної жіночності. Среди символистов присутствовало ожидание новой Богоматери, которая являлась синтезом Марии, матери Христа, и обычной, скромной девушки. Вторым утверждением было то, что “земная жизнь несовершенна”, из чего проистекало вечное подсознательное стремление к Небесному, ирреальному. Напрямую связано с ним и следующее утверждение символистов: в реальности подавлена любовь, а Вечная Женственность есть олицетворение любви.
А. Блок очень многое из теории В. Соловьева использовал и сделал основой своего творчества. Однако также многое было переосмыслено поэтом. Вот почему лирический герой Блока не столько типичный герой символизма, сколько синтез его с личностью самого Блока. Если рассматривать этого героя в общем, не разделяя его образ на различные сборники поэта, можно с легкостью определить черты, которые не изменяются на протяжении всего блоковского творчества. Лирический герой интеллигентен, чист душой, ему противны пошлость и обыденность реальности: “Я не люблю пустого словаря любовных слов...”; его понимание земного несовершенства и вера (а он верит) поднимают его на высокий уровень нравственного и духовного развития — это от самого Блока. Естественно, что, обладая всеми вышеперечисленными качествами, герой автора ярко выделяется из толпы, понимает всю правду об окружающем мире и замечает то, чего не видят другие. Лирический герой Блока — во многом сам Блок. Но обладающий возможностью после пережитой трагедии, а зачастую и духовной смерти вновь возродиться для того, чтобы “безумно жить”.
“Жизнь” лирического героя напрямую связана с жизнью самого поэта, и сам он (лирический герой) с каждым новым сборником автора становится все более и более трагичным и сложным образом.
Система символів О.Блока: 1.лицар – прагне до прекрасної дами; 2.разомкнутие круга – порив до неї; 3. вітер – знак її наближення; 4. синій колір – символ краху ідеалу; 5. зима, ніч – розлука, торжество злого начала; 6. болото – буденне життя, неосвячене її присутністю; 7. чорний колір – небезпека; 8. місяць червоний – символ більшовизму; 9. храм – щось потойбічне, але добро.