17. Індивідуальне консультування в соціальній роботі

Це процес спілкування консультанта з клієнтом (людиною або групою), що звернулися за допомогою. Внаслідок такого спілкуання активізується додаткові сили або здібності, що забезпечують пошук клієнтом нових засобів вирішення проблеми, що виникли в нього. Консультування спрямоване на підвищення активностей і здібностей клієнта.

Основні напрямки консультування

1.Психічний та духовний розвиток дитини 2.проблеми підлітків (у подоланні кризи підліткового віку, формування самостійності, відокремленості батьків). 3.Шлюб і сімя (народження дітей, літній вік, 15-20років шлюбу, 2-3 міс шлюбу). 4.Допомога тим, що помирають, та їх близьким; соц р в хоспісах. 5.Надання допомоги людям літнього віку (подолання пенсійної кризи, задоволення емоційних потреб літніх людей, допомога в організації стилю та способу життя). 6. Соц р у місцях увязнення, лікарнях, казармах, студ містечках. 7. Допомога в кризових ситуаціях. 8. Проф консультування: профорієнтаційна робота – консультативна допомога людині у виборі професії та місця навчання...допомога при подоланні професійних криз...вирішення проблем зі зміною місця роботи і професійної діяльності. 9.Управлінські консультування (в орг-іях) – допомога у навчанні та проф розвитку персонала; прийнятті упр рішень керівництвом; надання допомоги у подоланні криз орг розвитку.

Вирізняють таких фахівців з консультації:

Консультуючий психолог – орієнтований на вирішення проблем стосовно виконання соц ролей та поведінки. Консультант(соц працівник) – вирішення проблем адаптації. Релігійний наставник – спілкування віруючого зі священником або пастором.

Вимоги до підготовленості консультанта:

1.Вища освіта у галузі соц р/психології/дух сфери. 2.Має пройти ліцензування і бути членом якоїсь з проф асоціацій ( що виконує дві функції: гарантія якості роботи консул-та, та гарантія захисту як соц прац-ка, так і клієнта).

Від терапії відрізняється:

Клієнт сприймається як здорова, а не хвора людина. Біільша увага приділяється ситуації та особистісним ресурсам клієнта.

Від навчання відрізняється:

Основна увага приділяється не тільки знанням, які опановує клієнт в процесі консультування, більш важливим є формування конкретних навичок з подолання проблемної ситуації. Особливе занчення має взаємовідносини між консультантом і клієнтом, які породжують додаткові можливості самостійного подолання проблеми у клієнта.

1.Принцип конфіденційності – запобігання розголошенню особистої інформації про клієнта; розяснення клієнту самого принципу і обовязків, які виконує консультант. 2.Запобігання фізичних та соц контактів з клієнтом (неприпустимі сумісні ведення справ та діяльності). 3.Недопущення маніпулювання клієнтом з боку консультанта – виконання інстукцій констультанта стосовно очікуваних змін. Маніпулювання з боку соц прац-ка – самоствердження за рахунок клієнта.. 4.Уникання соц контактів, якщо вони не передбачені спільною робото в процесі консультування.

Проф етикет контультанта

1. Паління клієнта (відмежування консультування від паління і тактичність та доречність мотивувань). 2.Ведення записів під час консультування (має узгоджуватись з клієнтом). 3.Орієнтування клієнта в часі консул-ння (розяснення часових меж в цілому і тривалості кожної окремої зустрічі. 4.Регулярні запізнення: -опір (високонапружена ситуація для клієнта); -демонстрація (клієнт потребує уваги) і підкреслення власної значущості; -зниження мотивації клієнта на взаємодію з консул-том. 5.Одяг та імідж консультанта.

Клієнт має право:

1.На обрання консул-та. 2.На обговорення та прийняття рішення про прийнятність певного методу допомоги. 3.На оцінку результатів допомоги в процесі консул-ння. 4.Відмову від послуг консультанта. 5.Інформацію про освіту та кваліфікацію консул-та.