Характеристика готової продукції, її класифікація та формування її собівартості.
Готова продукція - це продукція (виріб, напівфабрикат, робота, послуга), що повністю закінчена обробкою на даному підприємстві, пройшла всі стадії технічного випробування (якщо вимагають відповідні її особливості), відповідає технічним умовам і стандартам, не потребує подальшої обробки на цьому підприємстві і здана на склад.
Класифікація готової продукції:
1. За формою:
- уречевлена (матеріальна);
- результати виконаних робіт;
- результати наданих послуг.
2. За ступенем готовності:
- готова продукція;
- напівфабрикати – продукти окремих технологічних фаз, якій повинні пройти одну або декілька технологічних фаз обробки, перш ніж стати готовою продукцією;
- незавершене виробництво;
3. За технологічною складністю:
- проста;
- складна:
а) супутня – це продукція отримана в одному технологічному циклі одночасно з основною, за якістю вона відповідає стандартам та призначена для подальшої обробки або відпуску споживачеві;
б) побічна – це продукція, що утворюється в комплексних виробництвах паралельно з основною і на відміну від супутньої продукції не потребує додаткових витрат [13, c. 374].
Положенням №473 визначено, що собівартість промислової продукції (робіт, послуг) - виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на її виробництво і збут. Витрати на виробництво утворюють виробничу (заводську) собівартість, а витрати на виробництво і збут - повну собівартість промислової продукції. Також П(С)БО 16 містить перелік виробничих витрат, що входять до складу собівартості реалізованої продукції та виробничої собівартості.
Виробнича собівартість
У свою чергу, виробнича собівартість складається з таких витрат
Для правильного визначення фактичної виробничої собівартості готової продукції, виконання робіт та послуг доцільно на кінець звітного періоду визначити залишки незавершеного виробництва, тобто незакінчену обробкою продукцію в процесі виробництва.
80. Документальне оформлення руху готової продукції.
Випуск продукції та передача її на склад оформлюється накладними, відомостями, приймально-здавальними документами, актами приймання, в яких вказується: дата, шифр цеху і складу, найменування продукції, номенклатурний номер, одиниці виміру, кількість, ціна за одиницю.
В бухгалтерії на підставі приймально-здавальних документів складається накопичувальна відомість випуску готової продукції, дані якої використовують для контролю за виконанням завдання по обсягу виробництва і для бухгалтерських записів на рахунках синтетичного обліку.
При надходженні готової продукції використовують наступні документи:
1) прибутковий ордер - призначений для оприбуткування матеріалів, які надійшли на підприємство від постачальника, або з переробки.;
2) податкова накладна - зазначаються такі реквізити: дата виписки податкової накладної; порядковий номер; продавець та покупець, їхні індивідуальні податкові номер, місце знаходження, номери телефонов, умова продажу; форма проведених розрахунків; дата відвантаження;
3) відомість 3.3 - по розрахунках з постачальниками та підрядниками, в якай зазначаються такі риквізити: порядковий номер операції; реєстраційний номер розрахунку; постачальник; залишок на початок місяця по дебету чи кредиту; суми за неприбувший товар; суми акцепта по рахунках постачання;;
4) картка складського обліку матеріалів - В сортових картках складського обліку, при якому в бухгалтерії складають або обробляють групувальні відомості оприбуткування продукції за її видами в розрізі підрозділів-виробників та за місцями зберігання; у картках або книгах складського обліку здійснюються записи про надходження і відпуск готової продукції та щоденно виводяться її залишки.;
5) довіреність.
При вибутті готової продукції на підприємстві використовують такі документи:
товарно-транспортна накладна;
лімітно-забірна картка;
вимога;
накладна на відпуск матеріалів на сторону;
договір (угода);
довіреність.