41. Тлумачення міжнародних договорів.

Після укладення і вступу в силу міжнародного договору його практична цінність для розвитку плідного співробітництва між державами цілком залежить від правильного і послідовного застосування статей даного договору. Виконанню цієї задачі сприяє тлумачення міжнародних договорів. Тлумачення міжнародного договору - з'ясування справжнього наміру сторін і дійсного змісту його положень.

Тлумачення може здійснюватися:

- договірними державами,

- Міжнародним Судом ООН,

- міжнародними органами й організаціями,

- третейськими судами й арбітражами,

- погоджувальними комісіями,

- дипломатичними представництвами,

- вченими.

Розрізняються такі види тлумачення: граматичне, телеологічне (аналіз договору з погляду цілей), логічне, систематичне, поширювальне й обмежувальне, історичне та ін.

42. Походження, поняття і класифікація міжнародних організацій.

Міжнародні організації, у тім сенсі, у якому про них прийнято говорити сьогодні, виникли порівняно недавно - у середині ХIХ століття. Проте, ідея створення міжнародної міжурядової організації з'явилася набагато раніше. У XV столітті з'явився Проект Іржи Подебрада,у якому висувалася ідея створення політичної міжнародної організації, головною метою якої була би підтримка міжнародного миру і безпеки. Розвитку ідеї Іржи Подебрата присвятили свої праці Гуго Гроцій і Вільям Пенн (1693 р.), підтримали цю ідею Жан-Жак Руссо, російський просвітитель В.Ф. Маліновський (“Міркування про мир і війну”, 1803 р.).

Розглядаючи безпосередні причини виникнення постійних міжнародних організацій, слід зазначити, що їхнє створення було обумовлено:

розширенням і ускладненням міжнародного спілкування;

різким загостренням протиріч і конкурентної боротьби;

складанням ряду норм і інститутів міжнародного права, необхідних для діяльності міжнародних організацій.

В історичному плані діалектика розвитку МО така:

Міжнародні конференції як тимчасові міжнародні організації для певних конкретних цілей.

Міжнародні комітети і комісії.

Міжнародні організації як постійно діючі органи.

Основні періоди становлення і розвитку МО:

1.1815-1914Рр.

Облаштування Європи після наполеонівських війн не лежить біля витоків створення сучасних МО, оскільки, Священний союз не був оформлений інституційно. Проте тривалий період відносного миру в поєднанні із прогресом техніки і засобів зв’язку сприяв зародженню міжн. орг. двох видів: а) так звані Річкові комісії (Центральна Рейнська комісія, передбачена відповідно до Заключного акту Віденського конгресу, створена в 1831р., та Європейська Дунайська комісія, відповідно до Паризького договору 1856р.) та Адміністративні Союзи, які служили для забезпечення співробітництва в технічних питаннях (Міжнародний союз для виміру землі (1864р.), Всесвітній телеграфний союз (1865р.), Всесвітній поштовий союз (1874р.).

Від середини XIX століття і до початку I світової війни виникло близько 500 постійних міжнародних організацій.