Психологія «важкої дитини»

План семінарського заняття:

1. Характеристика поняття «важка дитина». Класифікація «важких».

2. Причини появи важких дітей і підлітків.

3. Особливості педагогічної запущеності дошкільнят і молодших школярів.

4. Специфіка роботи психолога з різними категоріями важких підлітків.

Основні поняття: педагогічна запущеність, важковиховуваність, девіантна поведінка, агресивність, акцентуація характеру, реакція імітації, реакція компенсації, гіперопіка, гіпоопіка, інфантильність особистості, шкільна дезадаптація, корекція поведінки, фрустрація, психопатія.

Література:

1. Крайг г. Психология развития. – сПб.: Питер, 2000.

2. Вікова та педагогічна психологія / О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська та ін.. – К.: Каравела, 2007.

3. Кутішенко В.П. Вікова та педагогічна психологія – К.: Каравела, 2005.

4. Аверин В.А. Психология детей и подростков. – СПб: Изд-во В.А. Михайлова, 1998.

5. Ануфриев А.Ф., Костромина С.Н. Как преодолеть трудности в обучении детей. – М.: Ось-89, 1998.

6. Буянов М.И. Ребенок из неблагополучной семи. – М.: Просвещение, 1988.

7. Захаров А.И. Неврозы у детей и подростков. – Л.: Медицина, 1988.

8. Леві В.І. Нестандартна дитина. – К.: Рад. школа. 1991.

Семінар 4

Психологічна характеристика соціально і педагогічно занедбаної дитини

План семінарського заняття:

1. Характеристика поняття «соціально-педагогічна занедбаність» дитини.

2. Метод «комплексної експрес діагностики», його критерії і особливості.

3. Робота студента по підготовці до семінару:

1. Заздалегідь (до семінару) провести експериментальне дослідження методом «комплексної експрес діагностики соціально-педагогічної занедбаності дітей».

В основі методу: незалежні характеристики дитини, оцінені психологом і педагогом (або класним керівником).

4. Провести аналіз (за шкалами) отриманих від психолога і педагога даних у досліджені.

5. Скласти характеристику дитини за діагностично значущими ознаками соціально-педагогічної занедбаності.

6. Визначити і обґрунтувати наявність або відсутність стану соціально-педагогічної занедбаності дитини.

Література:

1. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посібник / О.В. Скрип-ченко, Л.В. Долинська та ін. - К.: Каравела, 2007. - 344 с.

2. Заброцький М.М. Основи вікової психології: Навч. посібник. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2001. - 112 с.

3. Немов Р.С. Психология: Учеб. для студ. высш. пед. учеб. заве­дений: В 2 кн. - Кн. 2. Психология образования. - М.: Просвещение, 1994.- 496 с.

4. Хрестоматия по возрастной и педагогической психологии: Работы советских психологов периода 1946-1980 гг. / Под ред. И.И. Ильясова, В.Я. Ляудис. -М., 1981.

Комплексна експрес-діагностика соціально-педагогічної занедбаності дітей

Комплексна психолого-педагогічна діагностика - це поглиблений і всебічний аналіз особистості дитини, спрямований на вирішення прак­тичних завдань - гармонізацію розвитку особистості й підвищення ефективності цілісного педагогічного процесу. її метою є раннє вияв­лення ознак і проявів соціально-педагогічної занедбаності дітей; визна­чення рівня деформації й характеру дисгармоній різних сторін, якостей і властивостей особистості; виявлення шляхів та способів їх профілак­тики й корекції; прогнозування подальшого розвитку дитини. Змістовними критеріями діагностики мають стати:

а) відсутність патології розвитку;

б) несприятлива соціально-педагогічна ситуація розвитку;

в) неадекватна - невідповідна до вікових вимог й індивідуальних можливостей активність дитини як суб'єкта спілкування й діяль­ності;

г) нерозвиненість дитини як суб'єкта самосвідомості;

д) загальна адаптація;

є) педагогічна занедбаність дитини.

Перелічені критерії виведені з сутнісних характеристик соціально-педагогічної занедбаності в дитячому віці.

Методичними критеріями комплексної діагностики занедба­ності в дитячому віці можуть слугувати: об'єктивність, попередження упередженості; виявлення панівних тенденцій, вивчення явищ, процесів у розвитку; діагностика цілісної індивідуальності, єдність вивчення дитини і соціального середовища; необхідність, достатність і її взаємодоповнюваність використовуваних методів; єдність діагностичних і прогностичних функцій.

Діагностично значущими ознаками соціально-педагогічної за­недбаності є:

1. порушення образу "Я", виражене в неадекватній самооцінці й рівні домагань;

2. низький соціальний статус, що виявляється у неприйнятті однолітками, нехтуванні батьками й однолітками педагогів;

3. труднощі й неуспішність у навчальній діяльності, пов'язані і дисгармоніями розвитку соціально-педагогічного генезису;

4. неадекватна поведінка в соціальних ситуаціях;

5. гіперсоціалізованість і авторитарність педагогів та батьків.

Так, Р.В. Овчарова розробила метод комплексної експрес-діагностики стану соціально-педагогічної занедбаності дітей. В основу методу покладено незалежні характеристики дитини, оцінені педагогом і психологом. Метод визначає наявність або відсутність стану занедба­ності, виявляє основні відхилення і недоліки, спричинені цим станом. Цей метод використовують одночасно зі спостереженням за дітьми, яке паралельно ведуть педагоги, психологи. При цьому вивчаються продукти діяльності дитини, "історія її поведінки" (бесіди з батька­ми), медична карта.

Перевагою методу є нетрудомісткість, можливість на початковому етапі "відмежувати" занедбаність від схожих з нею станів.

Інструкція. Уважно прочитайте твердження кожної шкали. Якщо воно підходить до характеристики вашого учня, закреслюйте від повідний номер у бланку, що додається. Щирість ваших відповідей сприятиме правильній оцінці ситуації і допоможе дитині подолати на явні труднощі.

Список тверджень

Шкала І-ВС (властивості самосвідомості)

1. Хоче бути дуже маленьким (великим).

2. Вважає себе некрасивим.

3. Вважає себе нездоровим.

4. Вважає себе слабшим за інших.

5. Не любить свого імені.

6. Не хоче бути дівчинкою (хлопчиком).

7. Думає, що у нього мало друзів.

8. Думає, що у його знайомих дружніша сім'я.

9. Йому здається, що вдома він усім заважає.

10. Йому здається, що він дурніший за інших.

11. Вважає себе не дуже здібним.

12. Вважає, що батьки ним незадоволені.

13. Вважає, що йому часто не щастило.

14. Йому (дасться, що вчителька (вихователька) ним не задоволені

15. Вважає, що у нього все виходить погано, що він нічого не вмії

16. Думає, що він погана людина.

10. Вважаї , що він нікому не потрібний, його ніхто не любим., і часто говорить про це.

Шкала II - ВСП (властивості спілкування)

1. Любить, коли до нього виявляють симпатію.

2. Хоче, щоб його помітили, але сам не виявляє активності.

3. Рідко просить КОГОСЬ про допомогу і допомагає комусь сам.

4. У нього мало друзів.

5. Рідко звертається до вчителя за власною ініціативою.

6. Дитина-підлеглий (погоджується на невиграшні ролі).

7. Має лише одного друга в групі (решту дітей ігнорує).

8. Часто скаржиться на дітей у групі.

9. Шумно поводиться, коли поряд немає вчителя.

10. Іноді, коли йому роблять зауваження, грає "героя".

11. Трапляється, що прикидається "блазнем", блазнює.

12. Заважає дітям на уроках, під час ігор, кепкує з них, любить лякати.

13. Рідко реагує на зауваження, поради або не звертає на них уваги.

14. Не розуміє, чому його вчинки не подобаються усім навколо.

15. Набридає дітям, чіпляється до них.

16. Має погані взаємини з однолітками.

17. Виявляє агресивність до людей; псує речі, іграшки.

18. Наслідує хуліганські витівки.

19. Поводиться в групі як сторонній, знедолена людина, буває "ца­пом відбувайлом".

20. Уникає контактів з учителем.

21. Часто поводиться неадекватно.

Шкала ІІІ - ВУД (властивість учбової діяльності)

А. Мотивація учіння

1. Подобається мати шкільне приладдя і бути учнем.

2. У школу ходить тому, що там багато дітей.

3. Особливої допитливості не виявляє.

4. До навчання ставиться байдуже, іноді негативно.

5. Ходить до школи без особливого бажання.

6. Не любить учитися.

7. Боїться поганих оцінок, тому що за них удома лають або карають.

8. Не любить учитися, тому що його рідко хвалять.

9. У школі не подобається, тому що там не люблять поганих учнів.

Б. Навчально-пізнавальна активність

10. Не відрізняється старанним ставленням до навчання.

11. Особливого інтересу до певного предмета не виявляє.

12. На уроках часто пасивний.

13. Питання ставить рідко і не прагне відповідати на них.

14. Працює тоді, коли над ним "стоїть" учитель (батьки).

10. Домашні завдання рідко виконує самостійно, якщо робим, сам, їй недуже якісно.

10. Мало читає.

В. Цілеспрямованість і усвідомленість учіння

17. Ледве розуміє навчальне завдання, часто не знає, як його ви­конати.

18. Швидко забуває умову і питання.

19. Частіше виконує завдання за стандартом.

20. Помилки у своїх діях ледь виявляє і виправляє.

21. Невпевнений у правильності своїх дій.

22. Незадоволений результатами своєї навчальної діяльності.

Шкала IV- ЗТ (загальна тривожність)

Сім'я

1. Часто просить вибачення у батьків або відчуває себе винним.

2. Поводиться удома безпорадно.

3. Поводиться удома незграбно.

4. Відчуває себе в сім'ї нетямущим.

5. Надмірно прив'язаний до матері.

6. Тримається відособлено від всіх близьких.

7. Дуже боїться скарг педагогів батькам.

8. Часто обдурює батьків.

9. Дуже часто згадує про сім'ю.

10. Часто буває у поганому настрої.

Школа

1. Виявляє надмірне бажання вітатися з учителем.

2. Надмірно доброзичливий щодо нього.

3. Часто приносить і показує вчителеві різні предмети.

4. "Підлабузнюється", прагне сподобатися учителеві.

5. Постійно потребує допомоги і підтримки.

6. Добивається монополії на педагога, але безуспішно.

7. Дуже стурбований тим, щоб зацікавити собою інших.

8. Легко усувається у випадках невдачі.

9. Грас "героя", коли йому роблять зауваження.

10. Ризикує без потреби.

11. Грається виключно з дітьми, старшими або молодшими за себе.

12. Неадекватно ставиться до оцінок усіх навколо.

Шкала V - ВМ (виховний мікросоціум)

ВМС (сім'я)

1. Батьки вважати., що часті покарання формують сильний характер.

2. Батьки вважають, що їхня поведінка повинна бути непохитною.Робота батьків пов'язана з відрядженнями.

3. У батьків дуже відповідальні посади.

4. Дитина часто пропускає заняття.

5. Дитина росте досить неохайною.

6. Дитина "псує нерви" батькам.

7. Батьки можуть поскаржитися на слабкі здібності дитини.

8. Батьки заздрять тим, у кого здібні діти.

10. Батьки думають, що з цією дитиною їм не поталанило.

11. Батьки хочуть, щоб їхня дитина дружила з хорошими, вихова-пйми дітьми.

12. Батьки вважали б за краще не розпитувати педагогів про свою дитину і рідше з ними зустрічатися.

13. Батькам рідко вдається відвідувати батьківські збори.

ВМШ (школа)

1. Дитина викликає у педагога швидше жаль, ніж симпатію.

2. На думку педагога, дитина відстає багато в чому від своїх однолітків.

3. Вчитель прагне зробити так, щоб дитина, яка відстає, не підво-іина клас.

4. Педагог переконаний, що активність дитини визначається ціля­ми навчання і виховання.

5. Педагог вважає, що поважати можна дитину, яка цього заслуговує.

6. Педагог упевнений у тому, що діти повинні бути слухняними і дисциплінованими, у цьому запорука виховання.

7. Педагог вважає, що діти повинні довіряти вчителеві й ділитися з ним своїми думками і переживаннями.

8. Педагог упевнений, що успіхів можна досягти, лише працюючи за чітким планом, суворо його дотримуючись.

9. Педагог вважає, що недоліки дитини пов'язані передусім з її сімейним вихованням.

10. Педагог упевнений, що учителі навчають дітей тільки хорошого.

11. Нерідко батькам буває соромно за свою дитину перед знайо­мими.

12. Батьки бачать всі недоліки дитини, яких більше, ніж переваг.

Шкала ПД (переваги дитини)

(у довільному порядку відповідайте на питання в маленькому бланку)

Що вона любить? Що вона уміє? Що вона хоче? Яка вона?