4. Номінальний та реальний ввп. Дефлятор та індекс цін.

ВВП-це сумарна ринкова вартість усіх кінцевих товарів і послуг, виготовлених у країні протягом певного періоду часу. Номінальний ВВП - вартісний показник, обчислений за діючими ринковими цінами, тобто такими, які склались на момент його розрахунку. Реальний ВВП – вартісний показник обчислений за базовими (незмінними) цінами. Якщо ВВП розраховується за поточними цінами, то в сусп-ві складається не зовсім правельне уявлення про стан економіки, життєвий рівень населення. Виходить, що ВВП збільшується і, отже, життєвий рівень повинен підвищуватись, а фактично він зменшується. Для точнішого вимірювання резельтатів економ. діяльності сусп-ва на показникові кількості вироблених в економіці товарів і послуг не повинно позначатися зміна цін (тому реальний краще). На величину номін. ВВП впливають 2 чинники: фізичний обсяг вир-ва ірівень цін, а на величину реального ВВП-лише обсяг вир-ва. Тому: реальний ВВП=номін. ВВП / дефлятор ВВП. Звідси випливає, що дефлятор ВВП-це відношення ном. ВВП до реального. Дефлятор ВВП хар-є динаміку загального рівня цін в економіці: Темп зростання реального ВВП=темп зрост. мінімального ВВП-дефлятор ВВП. Загальний рівень цін визначає середній рівень цін певної групи товарів, який обчислюється за допомогою індексу цін. Під рівнем цін розуміють грошову оцінку блага або сукупності благ, яке служить масштабом цін. Індекс цін показує відносну змінну середнього рівня цін за певний період. Індекс цін визначається за формулою: індекс цін поточного року = ціни поточного року/ ціни базового року * 100%. Індекс цін, що використовується для усунення впливу інфляції на величину ВВП, називають ВВП-дефлятором. Дефлятор визначається як середня зважена ціна всіх товарів та послуг у ВВП, а вага кожного товару дорівнює його частці у сумарному ВВП. Зведення номін. ВВП до реального відбув. шляхом інфлювання та дефлювання. якщо дефлятор ВВП більший за 1, то зведення номін. ВВП до реального назив. дефлюванням, якщо дефл. ВВП менший за 1, то зв. ном. ВВП до реал. назив інфлюванням.

7. Економічна система як об’єкт макроекономіки. Типи економічних систем.

Об’єктом макроекономічного аналізу виступає економічна система в цілому та її агреговані параметри. Економічна система – це певним чином упорядкована система зв’язків між виробниками і споживачами матеріальних і нематеріальних благ та послуг. Основні елементи економ. системи: ►конкретні економ. зв’язки між господарськими суб’єктами. ► соц.-економ. відносини, які базуються на відповідних формах власності на економ ресурси та рез. госп. діяльності. ► організаційні форми госп. діяльності: поділ праці, спеціалізація та кооперування вир-ва. ► господарський механізм, тобто спосіб регулювання економ. діяльності на макрорівні. Типи економічних систем: ринкові економ. системи : ринкова економіка вільної конкуренції (основні ознаки:  приватна власність на інвестиційні ресурси, вільна конкуренція,  свобода учасників економ. діяльності,  ринкове ціноутворення, стихійне ринкове регулювання.) сучасна ринкова економіка(колективна приватна та держ. власність, держ. регулювання економіки з метою стимулювання споживчого попиту та пропозиції, маркетингова система управління вир-ом.) та неринкові економічні системи: традиційна економ. система (основні ознаки: ●відстала технологія, ●ручна праця, ●багатоукладність, ●натуральне вир-во, ●переважання дрібнотоварного вир-ва, ●активна роль держави.) адміністративно-командна система: ( ●держ власність на засоби вир-ва; ●монополізація та бюрократизація економіки; ●централізоване планування та управління вир-ом; ●централізований розподіл матеріальних, трудових та фінансових ресурсів).