- •47. Економічні та соціальні наслідки інфляції.
- •49. Економічні і соціальні наслідки кон'юнктурного безробіття.
- •43. Грошовий та депозитний мультиплікатори.
- •48. Державне регулювання ринку робочої сили і державна система забезпечення зайнятості.
- •1.Предмет та методи макроекономічного аналізу. Економічне моделювання.
- •4. Номінальний та реальний ввп. Дефлятор та індекс цін.
- •7. Економічна система як об’єкт макроекономіки. Типи економічних систем.
- •3. Сукупний попит та фактори, що його визначають. Крива сукупного попиту.
- •44. Причини нестабільності грошово-кредитної системи і заходи щодо стабілізації.
- •8. Система національних рахунків
- •9. Взаємозв'язок сукупного попиту та сукупної пропозиції. Рівноважний обсяг виробництва.
- •10. Макроекономічні суб'єкти та їх взаємодія.
- •11. Сукупна пропозиція та фактори, що її визначають. Крива сукупної пропозиції.
- •12. Ринок праці в Україні. Безробіття та його наслідки.
- •13. Методи вимірювання ввп.
- •14. Мультиплікатор. Парадокс ощадливості.
- •37. Гіперінфляція та її вплив на інвестиційний комплекс
- •36.Економічні наслідки дефіциту держ. Бюджету. Державний борг.
- •19. Грошовий мультиплікатор та пропозиція грошей.
- •15. Структура сучасної кредитної системи.
- •16. Проблема збалансованості держ. Бюджету. Бюджетний дефіцит.
- •20. Макроекономічні показники жит.Рівня населення в Укр.
- •29. Державний борг та можливості його погашення.
- •22. Фіскальна політика держави
- •24. Суб”єкти,об”єкти та структура нац ринку.
- •26. Зміст та чинники економ зростання
- •27. Дискреційна ф п та автоматичні стабілізатори
- •28. Нбу та грош-кред пол в Укр.
- •50. Особливості валютного реж в укр.
- •39.Аналіз моделі ad-as.
- •40. Класична модель макрорівноваги
- •41.Кейнсіанська модель макроек.Рівноваги
- •42.Економічне зростання:типи,джерела,фактори.
49. Економічні і соціальні наслідки кон'юнктурного безробіття.
Безробіття в ринковій економіці-це стан ринку рабочої сили, коли пропорція раб. сили перевищує попит на неї. Безробіття є багатоплановим явищем, не тільки економ., але й соц., психологічного й політ. хар-ру. Перед тим, як говорити про наслідки безробіття,
спочатку треба зазначити, що безробіття буває 3-х видів: фрикційне
(виникає в рез. постійного руху населення між регіонами і видами праці. Цей вид вважається неминучим, оскільки завжди існують особи, які після закінчення навчання чи переїхду на ін. місце проживання шукають роботу, яка відповідала би іхнім вимогам), структурне (виникає у звязку зі змінами, що відбуваються в нац. економіці. Ці зміни пов”язані, в першу чергу, з тим, що одні сектори економіки розширюються, а ін., навпаки, звужуються або взагалі зникають), циклічне (викликане спадом вир-ва внаслідок перебування економіки на таких стадіях економ. циклу як спад (криза) або депресія). Надмірне безробіття веде до значних економ. і соц. втрат. Серед головних економ. втрат можна назвати невипущену продукцію. Залежність між рівнем безробіття і втратами в обсязі ВВП обгрунтував відомий економіст Оукен. Його закон стверджує, що коли фактичний рівень безробіття перевищує природний (який становить 5%) на 1 %, то втрати ВВП становлять 2, 5%. Згідно закону щорічний приріст реального ВВП на 2,5% утримують частку безробітних на постійному рівні. Кожні додаткові 2% приросту реал. ВВП зменшують частку безробітних на 1% та навпаки зниження безробіття на 1% збільшує реальний ВВП на 2-2,5%. Збільшення частки безробітних ,згідно із законом Оукена, може бути результатом повільного зростання або ж спаду економіки. Таким чином, відповідно до закону Оукена відбувається відставання фактичного обсягу ВВП в порівнянні з тим обсягом, якого б суспільство могло досягти при своїх потенційних можливостях. Крім того, безробіття має величезні негативні соц. наслідки, оскільки серед безробітних є вишим (у порівнянні із середнім) рівень злочинності, смертності і т.д. Також в силу зростання рівня вимог до працівника у суч. умовах навіть незначний за тривалістю період безробіття веде до суттєвої втрати кваліфікації та знижує можливості людини знайти роботу. Крім того, вимушена бездіяльність призводить до втрати самоповаги, занепаду моральних принципів, негативно позначається на психіці людини, на її фізичному стані.
43. Грошовий та депозитний мультиплікатори.
Усі разом комерційні банки в умовах дворівневої банк. системи (ЦБ-КБ) “створюють” гроші, коли надають позики в обсязі своїх кредитних ресурсів. Депозити мінус сума обовязкових банк. резервів=кредитним ресурсам КБ. Можливість “створення” грошей всією банківською системою визначається депозитним мультиплікатором. Депозитний м. (m) є оберненою величиною до норми резервування (r) (це відсоток депозитів, який КБ має тримати у ЦБ або як готівку в касі; це обовязкова сплата КБанками сума грошей, яка вноситься на спец. резервний рахунок ЦБ, з метою регулювання діяльності банківської системи, яка складає частину від всіх депозитних коштів ком. банків): m=1/r. Він показує у скільки разів КБ збільшують розмір гр. маси в обігу. Якби норма резервування становила 10%, то мульт. банківських грошей становив би 10, тобто кожна гр. одиниця нових депозитів створила би 9 гр. одиниць додаткових депозитів. Загалом: що вища норма резервування, то менший розмір мульт. пропозиції грошей. Для визначення максимальної кількості грошей, яку може створити банківська система на основі будь-якої величини надлишкових резервів, необхідно перемножити надлишкові резерви на грошовий мультиплікатор. Макс. збільшення грошей на поточних рахунках=надлишкові резерви*депоз. мульт. Депозитний мульт. не можна плутати із видатковим мульт. Перший пов'язаний зі змінами у пропозиції грошей, а другий-зі змінами видатків. Депозитний мульт. діє в обох напрямках. Вилучення певної суми вкладів із банківської системи призведе до значно більшого скорочення пропозиції грошей. Якщо, наприклад, вкладник із свого поточного рахунку в Першому банку вилучив 1000 гр. од., то за норми речернунання 20% пропозиція грошей зменшиться ще на 4000 гр.од. У реальній дійсності розмір депозитного мульт. менший. Грошовий мультиплікатор (m*)-це ускладнений варіант депозитного, в якому враховується поведінка як банків, так і населення: m*=1+d/r+d, m*-де грош. мультипл., d-відношення готівкових грошей до депозитів у населення, r-норма обов”язк. резервів (відношення резервів до депозитів). Грош. мульт. визначається як відношення грош. маси(MS) до грош. бази(H) (гроші ЦБ). Грош. мульт. (m*) показує, у скількі разів зміниться обсяг грош. маси (MS) в в разі зміни грош. бази (H). В Укр. грош. мульт. невисокий- менший 1,5 (тому пропоз. грошей головним чином може збільшуватися через їх додаткову емісію).