- •47. Економічні та соціальні наслідки інфляції.
- •49. Економічні і соціальні наслідки кон'юнктурного безробіття.
- •43. Грошовий та депозитний мультиплікатори.
- •48. Державне регулювання ринку робочої сили і державна система забезпечення зайнятості.
- •1.Предмет та методи макроекономічного аналізу. Економічне моделювання.
- •4. Номінальний та реальний ввп. Дефлятор та індекс цін.
- •7. Економічна система як об’єкт макроекономіки. Типи економічних систем.
- •3. Сукупний попит та фактори, що його визначають. Крива сукупного попиту.
- •44. Причини нестабільності грошово-кредитної системи і заходи щодо стабілізації.
- •8. Система національних рахунків
- •9. Взаємозв'язок сукупного попиту та сукупної пропозиції. Рівноважний обсяг виробництва.
- •10. Макроекономічні суб'єкти та їх взаємодія.
- •11. Сукупна пропозиція та фактори, що її визначають. Крива сукупної пропозиції.
- •12. Ринок праці в Україні. Безробіття та його наслідки.
- •13. Методи вимірювання ввп.
- •14. Мультиплікатор. Парадокс ощадливості.
- •37. Гіперінфляція та її вплив на інвестиційний комплекс
- •36.Економічні наслідки дефіциту держ. Бюджету. Державний борг.
- •19. Грошовий мультиплікатор та пропозиція грошей.
- •15. Структура сучасної кредитної системи.
- •16. Проблема збалансованості держ. Бюджету. Бюджетний дефіцит.
- •20. Макроекономічні показники жит.Рівня населення в Укр.
- •29. Державний борг та можливості його погашення.
- •22. Фіскальна політика держави
- •24. Суб”єкти,об”єкти та структура нац ринку.
- •26. Зміст та чинники економ зростання
- •27. Дискреційна ф п та автоматичні стабілізатори
- •28. Нбу та грош-кред пол в Укр.
- •50. Особливості валютного реж в укр.
- •39.Аналіз моделі ad-as.
- •40. Класична модель макрорівноваги
- •41.Кейнсіанська модель макроек.Рівноваги
- •42.Економічне зростання:типи,джерела,фактори.
29. Державний борг та можливості його погашення.
Фінансування дефіциту державного бюджету за допомогою запозичень веде до виникнення державного боргу. Державний борг — це загальна сума нагромадженої заборгованості уряду бюджету власникам державних цінних паперів, яка дорівнює сумі всіх дефіцитів за вирахуванням надлишків бюджету. Абсолютний розмір державного боргу не є показовим макроекономічним показником. Тому для оцінки величини боргу найчастіше використовують відносні показники заборгованості: 1) державний борг як відсоток ВВП; 2) відношення суми обслуговування боргу до ВВП. Обслуговування боргу пов'язане з поступовою сплатою основної суми боргу і щорічною виплатою процентів. Одним із способів визначення рівня державного боргу країни є його порівняння з боргом, нагромадженим іншими країнами. Отож державний борг як відсоток ВВП дорівнює у Бельгії 125%, у Греції — 103, у США — 65, в Україні — 39, а в Норвегії — 34%. Як бачимо, за міжнародними мірками уряд України не є занадто марнотратним. Проценти за державний борг становлять значну статтю видатків державних бюджетів багатьох країн та інколи перевищують 3% ВВП. Державний борг складається з двох частин:внутрішнього боргу (заборгованість держави до-могосподарствам і фірмам даної країни);зовнішнього боргу (заборгованість держави іноземним громадянам, фірмам, урядам та міжнародним фінансовим організаціям). Важливою причиною зростання дефіцитів і державного боргу у країнах з розвинутою економікою є циклічні спади, а в Україні — трансформаційний спад. Великий борг не може призвести до банкрутства держави, так як держава має право:оподатковувати фізичних і юридичних осіб (підвищення податків дає змогу державі отримувати додаткові надходження для виплати процентів та основної суми боргу, тому приватні одиниці можуть збанкрутувати, а держава не може);друкувати гроші та розплачуватися ними за основну суму боргу й сплачувати проценти за борг;рефінансувати борг (випускати нові облігації та використовувати виторг для виплат власникам облігацій, строк оплати яких настав). За сучасних умов країни-боржники прагнуть полегшити тягар своєї заборгованості через зміну графіка сплати боргу (продовження строку надання кредитів без зміни поточної дисконтова ної вартості чергових боргових платежів, що рівнозначне наданню но вої позики), його реструктуризацію (зміна строку або умов ви плати боргу) чи полегшення сплати (зменшення поточної вартості чергових платежів). Новітнім методом зменшення зовнішньої заборгованості країни є конверсія боргу, яка має такі основні форми:викуп боргу — надання країні-боржникові можливості викупити свої боргові зобов'язання на вторинному ринку цінних паперів (викуп боргів здійснюється за грошові кошти зі знижкою їхньої номінальної вартості);капіталізація боргу, тобто обмін боргових зобов'я зань на власність (акціонерний капітал) - уряд держави-боржника передає іноземному кредиторові акції вітчизняних компаній, а кредитор списує борг на еквівалентну суму;заміна наявних боргових зобов'язань новими (змінюються умови боргових зобов'язань, наприклад, ставка процента за новими цінними паперами може бути нижчою, ніж за старими, хоча номінальна вартість облігацій не змінилася, та ін.). Усі ці методи дають змогу зменшити зовнішню заборгованість країни, але водночас скорочуються її валютні резерви та індукують ся інфляційні імпульси.
50. Особливості валютного режиму в Укр. в перехідний період.
Міжнародна валютно-кредитна система являє собою сукупність правил, законів, установ, які регулюють діяльність центральних емісійних банків на зовнішніх валютних ринках. Особливості валютного режиму в Україні в перехідний період: 1. Високі темпи інфляції збільшують попит на іноземну валюту та знижують курс національної валюти. 2. Скорочення експорту скорочує можливі нагромадження іноземної валюти. 3. Великий державний борг, дефіцит платіжного балансу, грошова емісія знижують попит на національну валюту. 4. Неефективна структура економіки, експорту та імпорту зменшують надходження іноземної валюти. 5. Нестабільність ек-го і політ-го стану викликає відтік валюти в іноземні банки, що зменшує її пропозицію на внут-му ринку Укр. і відповідно веде до зниження курсу нац-ї валюти.