- •Адміністративне право в системі права України.
- •Поняття, риси і завдання адміністративного права.
- •Предмет адміністративного права та його переосмислення в умовах правової реформи.
- •Метод адміністративного права та його розвиток у контексті реформи адміністративного права.
- •Система адміністративного права. Підгалузі та правові інститути адміністративного права.
- •Джерела адміністративного права України та їхня характеристика. Основні законопроектні роботи в галузі адміністративного права.
- •Адміністративно-правові норми: поняття, види та особливості структури.
- •Основні положення Концепції адміністративної реформи в Україні.
- •Основні напрямки реформи адміністративного права в Україні.
- •Дія адміністративної норми в часі, в просторі та за колом осіб. Порядок дії в Україні законодавства срср і міжнародних договорів.
- •Поняття, види та основні тенденції систематизації адміністративного законодавства.
- •Поняття, склад та види адміністративно-правових відносин.
- •Поняття, риси та рівні державного управління.
- •Функції державного управління: поняття, види та їхня характеристика.
- •Принципи державного управління: поняття, види та їхня характеристика.
- •Поняття та види методів державного управління.
- •Поняття, ознаки та види актів державного управління. Вимоги, що висуваються до актів державного управління.
- •Адміністративні послуги: поняття, правове регулювання, класифікація.
- •Поняття і види суб'єктів адміністративного права, їхня загальна характеристика. Обставини, що впливають на коло суб'єктів адміністративного права.
- •Адміністративно-правовий статус громадян України.
- •Адміністративно-правовий статус іноземців, осіб без громадянства і біженців.
- •Центральні органи державної виконавчої влади як суб'єкти адміністративного права.
- •Місцеві органи державної виконавчої влади як суб'єкти адміністративного права.
- •Адміністративно-правовий статус органів місцевого самоврядування.
- •Підприємства та установи як суб'єкти адміністративного права.
- •Об'єднання громадян як суб'єкти адміністративного права.
- •Правові засади державної служби.
- •Поняття, ознаки і види державної служби.
- •Поняття і види державних службовців. Їхні обов'язки і права.
- •Право громадян на державну службу та механізм його реалізації.
- •Поняття та риси адміністративної відповідальності.
- •Підстави адміністративної відповідальності та їхня характеристика.
- •Ознаки та склад адміністративного проступку.
- •Колективні суб'єкти (юридичні особи) як суб'єкти адміністративної відповідальності.
- •Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх.
- •Поняття та особливості адміністративного примусу. Співвідношення адміністративного примусу і примусу, передбаченого нормами адміністративного права.
- •Характеристика заходів адміністративного попередження.
- •Характеристика заходів адміністративного припинення.
- •Система адміністративних стягнень та їхня характеристика.
- •Порядок накладення адміністративних стягнень.
- •Обставини, що виключають адміністративну відповідальність, та їхня характеристика.
- •Характеристика заходів адміністративно-процесуального забезпечення.
- •Способи забезпечення законності та дисципліни у державному управлінні та їхня характеристика.
- •Поняття, сутність та види державного контролю. Відмінність контролю від нагляду.
- •Поняття, сутність та види адміністративного нагляду, відмінність адміністративного нагляду від прокурорського нагляду.
- •Звернення громадян як спосіб забезпечення законності та дисципліни у державному управлінні.
- •Право громадян на звернення та механізм його реалізації.
- •Поняття та види звернень громадян. Провадження по розгляду звернень громадян.
- •Поняття та правова природа адміністративної юстиції.
- •Поняття, задача та правове регулювання адміністративного судочинства.
- •Принципи адміністративного судочинства.
- •Публічно-правовий спір як предмет адміністративного судочинства.
- •Основні напрямки адміністративної реформи України.
- •Основні напрямки реформування інституту адміністративної відповідальності.
- •Основні напрямки реформування інституту державної служби.
- •Кодифікація адміністративного права в умовах реформування.
- •Адміністративне право і адміністративне процесуальне право: проблеми співвідношення.
- •Організаційно-правові засади державного управління економічною сферою.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі житлово-комунального господарства.
- •Організаційно-правові засади управління у галузі використання й охорони навколишнього природного середовища.
- •Організаційно-правові засади державного управління митною справою.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі фінансів.
- •Організаційно-правові засади державного управління банківською справою.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі промисловості.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі агропромислового комплексу.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі транспорту.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі зв'язку.
- •Організаційно-правові зсади державного управління паливно-енергетичним комплексом.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі захисту економічної конкуренції.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі освіти.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі науки.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі охорони здоров'я.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі культури.
- •Організаційно-правові засади державного управління засобами масової інформації.
- •Організаційно-правові засади державного управління телебаченням і радіомовленням.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі фізичної культури і спорту.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі соціального захисту населення.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі молодіжної політики.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі туризму.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі зовнішньополітичної діяльності.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі оборони.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі національної безпеки.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі внутрішніх справ.
- •Організаційно-правові засади державного управління у сфері юстиції.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі закордонних справ.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі державної безпеки.
- •Організаційно-правові засади державного управління державною службою.
- •Організаційно-правові засади охорони державного кордону.
Організаційно-правові засади державного управління у галузі фінансів.
Фінансова сфера охоплює відносини, які складаються в процесі акумулювання, розподілу та використання державних грошових коштів і забезпечує єдність усіх її компонентів (кредитної, податкової систем та інших складників державних фінансів і фінансового ринку). Їй притаманно імперативне законодавче закріплення вимог до учасників управлінських відносин, спрямованих на виконання розпорядницької, контрольної та стимулюючої функцій у процесі фінансової діяльності держави.
Відповідно до ст. 92 Конституції України виключно законами України встановлюють: Державний бюджет України та бюджетну систему України; систему оподаткування, податки й збори; основи утворення й функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків; статус національної валюти, а також іноземних валют на території України; порядок утворення й погашення державного внутрішнього та зовнішнього боргу; порядок випуску й обігу державних цінних паперів, їх види та типи. Бюджетним кодексом України врегульовано різні групи фінансових відносин, які виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів і звітування про їх виконання, а також контролю за виконанням Державного бюджету України й місцевих бюджетів; кредитування, державних боргових зобов'язань, позичок, інвестицій тощо.
Стаття 116 Конституції України покладає на Кабінет Міністрів України забезпечення проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; розробку проекту закону про Державний бюджет України й забезпечення виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, надання Верховній Раді України звіту про його виконання.
Організаційно-правові засади державного управління банківською справою.
Банківська система в Україні є дворівневою і складається з Національного банку України та інших банків, що створені і діють на території України відповідно до положень Закону України "Про банки і банківську діяльність".
Банки - це установи, функцією яких є кредитування суб'єктів господарської діяльності та громадян за рахунок залучення коштів підприємств, установ, організацій, населення та інших кредитних ресурсів, касове та розрахункове обслуговування господарства, виконання валютних та інших банківських операцій.
У відповідності до ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Центральним банком України є Національний банк України. Основною функцією цього органу є забезпечення стабільності грошової одиниці. Національний банк України надає дозвіл на створення комерційних банків шляхом їх реєстрації. Національний банк України здійснює також контрольні функції щодо комерційних банків за додержанням ними законодавства України та власних директив Нацбанку України. Він видає комерційним банкам розпорядження, які є обов'язковими для виконання. Відповідно до Конституції України основною функцією Національного банку є забезпечення стабільності грошової одиниці України.
На виконання своєї основної функції Національний банк сприяє дотриманню стабільності банківської системи, а також, у межах своїх повноважень, — цінової стабільності.
Національний банк виконує такі функції:
1) відповідно до розроблених Радою Національного банку України Основних засад грошово-кредитної політики визначає та проводить грошово-кредитну політику;
2) монопольно здійснює емісію національної валюти України та організує її обіг;
3) виступає кредитором останньої інстанції для банків і організує систему рефінансування;
4) встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна;
5) організовує створення та методологічно забезпечує систему грошово-кредитної і банківської статистичної інформації та статистики платіжного балансу;
6) визначає систему, порядок і форми платежів, у тому числі між банками;
7) визначає напрями розвитку сучасних електронних банківських технологій, створює, координує та контролює створення електронних платіжних засобів, платіжних систем, автоматизації банківської діяльності та засобів захисту банківської інформації;
8) здійснює банківське регулювання та нагляд;
9) веде Державний реєстр банків, здійснює ліцензування банківської діяльності та операцій у передбачених законами випадках;
10) веде офіційний реєстр ідентифікаційних номерів емітентів платіжних карток внутрішньодержавних платіжних систем;
11) здійснює сертифікацію аудиторів, які проводитимуть аудиторську перевірку банків, тимчасових адміністраторів та ліквідаторів банку;
12) складає платіжний баланс, здійснює його аналіз та прогнозування;
13) представляє інтереси України в центральних банках інших держав, міжнародних банках та інших кредитних установах, де співробітництво здійснюється на рівні центральних банків;
У визначених законом випадках Нацбанк має право: ставити перед засновниками комерційного банку питання про проведення заходів щодо фінансового оздоровлення такого банку, його реорганізації чи припинення діяльності; підвищувати норми обов'язкових резервів; призначати тимчасову адміністрацію з управління банком на період фінансового оздоровлення; стягувати грошові штрафи.