- •Адміністративне право в системі права України.
- •Поняття, риси і завдання адміністративного права.
- •Предмет адміністративного права та його переосмислення в умовах правової реформи.
- •Метод адміністративного права та його розвиток у контексті реформи адміністративного права.
- •Система адміністративного права. Підгалузі та правові інститути адміністративного права.
- •Джерела адміністративного права України та їхня характеристика. Основні законопроектні роботи в галузі адміністративного права.
- •Адміністративно-правові норми: поняття, види та особливості структури.
- •Основні положення Концепції адміністративної реформи в Україні.
- •Основні напрямки реформи адміністративного права в Україні.
- •Дія адміністративної норми в часі, в просторі та за колом осіб. Порядок дії в Україні законодавства срср і міжнародних договорів.
- •Поняття, види та основні тенденції систематизації адміністративного законодавства.
- •Поняття, склад та види адміністративно-правових відносин.
- •Поняття, риси та рівні державного управління.
- •Функції державного управління: поняття, види та їхня характеристика.
- •Принципи державного управління: поняття, види та їхня характеристика.
- •Поняття та види методів державного управління.
- •Поняття, ознаки та види актів державного управління. Вимоги, що висуваються до актів державного управління.
- •Адміністративні послуги: поняття, правове регулювання, класифікація.
- •Поняття і види суб'єктів адміністративного права, їхня загальна характеристика. Обставини, що впливають на коло суб'єктів адміністративного права.
- •Адміністративно-правовий статус громадян України.
- •Адміністративно-правовий статус іноземців, осіб без громадянства і біженців.
- •Центральні органи державної виконавчої влади як суб'єкти адміністративного права.
- •Місцеві органи державної виконавчої влади як суб'єкти адміністративного права.
- •Адміністративно-правовий статус органів місцевого самоврядування.
- •Підприємства та установи як суб'єкти адміністративного права.
- •Об'єднання громадян як суб'єкти адміністративного права.
- •Правові засади державної служби.
- •Поняття, ознаки і види державної служби.
- •Поняття і види державних службовців. Їхні обов'язки і права.
- •Право громадян на державну службу та механізм його реалізації.
- •Поняття та риси адміністративної відповідальності.
- •Підстави адміністративної відповідальності та їхня характеристика.
- •Ознаки та склад адміністративного проступку.
- •Колективні суб'єкти (юридичні особи) як суб'єкти адміністративної відповідальності.
- •Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх.
- •Поняття та особливості адміністративного примусу. Співвідношення адміністративного примусу і примусу, передбаченого нормами адміністративного права.
- •Характеристика заходів адміністративного попередження.
- •Характеристика заходів адміністративного припинення.
- •Система адміністративних стягнень та їхня характеристика.
- •Порядок накладення адміністративних стягнень.
- •Обставини, що виключають адміністративну відповідальність, та їхня характеристика.
- •Характеристика заходів адміністративно-процесуального забезпечення.
- •Способи забезпечення законності та дисципліни у державному управлінні та їхня характеристика.
- •Поняття, сутність та види державного контролю. Відмінність контролю від нагляду.
- •Поняття, сутність та види адміністративного нагляду, відмінність адміністративного нагляду від прокурорського нагляду.
- •Звернення громадян як спосіб забезпечення законності та дисципліни у державному управлінні.
- •Право громадян на звернення та механізм його реалізації.
- •Поняття та види звернень громадян. Провадження по розгляду звернень громадян.
- •Поняття та правова природа адміністративної юстиції.
- •Поняття, задача та правове регулювання адміністративного судочинства.
- •Принципи адміністративного судочинства.
- •Публічно-правовий спір як предмет адміністративного судочинства.
- •Основні напрямки адміністративної реформи України.
- •Основні напрямки реформування інституту адміністративної відповідальності.
- •Основні напрямки реформування інституту державної служби.
- •Кодифікація адміністративного права в умовах реформування.
- •Адміністративне право і адміністративне процесуальне право: проблеми співвідношення.
- •Організаційно-правові засади державного управління економічною сферою.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі житлово-комунального господарства.
- •Організаційно-правові засади управління у галузі використання й охорони навколишнього природного середовища.
- •Організаційно-правові засади державного управління митною справою.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі фінансів.
- •Організаційно-правові засади державного управління банківською справою.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі промисловості.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі агропромислового комплексу.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі транспорту.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі зв'язку.
- •Організаційно-правові зсади державного управління паливно-енергетичним комплексом.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі захисту економічної конкуренції.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі освіти.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі науки.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі охорони здоров'я.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі культури.
- •Організаційно-правові засади державного управління засобами масової інформації.
- •Організаційно-правові засади державного управління телебаченням і радіомовленням.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі фізичної культури і спорту.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі соціального захисту населення.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі молодіжної політики.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі туризму.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі зовнішньополітичної діяльності.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі оборони.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі національної безпеки.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі внутрішніх справ.
- •Організаційно-правові засади державного управління у сфері юстиції.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі закордонних справ.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі державної безпеки.
- •Організаційно-правові засади державного управління державною службою.
- •Організаційно-правові засади охорони державного кордону.
Організаційно-правові засади державного управління у галузі державної безпеки.
Законодавче регулювання управління в галузі безпеки України. Відносини управління в галузі безпеки України врегульовані Конституцією України, Законом України від 25 березня 1992 року "Про Службу безпеки України", Законом України від 5 березня 1998 р. „Про Раду національної безпеки і оборони України" та іншими законодавчими актами.
Рада національної безпеки і оборони України. Рада національної безпеки і оборони України відповідно до Конституції України є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України.
Служба безпеки України - це державний правоохоронний орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України. Служба безпеки України підпорядкована Президенту України і підконтрольна Верховній Раді України. Завдання Служби безпеки України:
- захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності держави;
- захист економічного, науково-технічного й оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб;
- попередження, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління й економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.
Система Служби безпеки України складається із таких основних органів і служб:
- Центральне управління Служби безпеки України;
- Служба безпеки Автономної Республіки Крим;
- регіональні органи Служби безпеки України;
- органи військової контррозвідки;
- військові формування;
- навчальні, науково-дослідні та інші заклади Служби безпеки України.
Центральне управління Служби безпеки України відповідає за стан державної безпеки, координує і контролює діяльність інших органів Служби безпеки України. Структура центрального управління Служби безпеки України містить: апарат голови Служби безпеки України; підрозділи розвідки, військової контррозвідки, захисту національної державності, боротьби з корупцією й організованою злочинністю, інформаційно-аналітичний, оперативно-технічний, оперативного документування, слідчий, урядового зв'язку, роботи з особовим складом, адміністративно-господарський, фінансовий, військово-медичний та ін.
Кадри Служби безпеки України. Кадри Служби безпеки України складають: співробітники-військовослужбовці, працівники, які уклали трудовий договір із Службою безпеки України, а також військовослужбовці строкової служби. До органів Служби безпеки України приймаються на конкурсній, добровільній і договірній основі громадяни України, здатні за діловими та моральними якостями, освітнім рівнем і станом здоров'я ефективно виконувати службові обов'язки.
Критерії професійної придатності, зокрема юридичної обізнаності, визначаються кваліфікаційно-нормативними документами, які затверджуються головою Служби безпеки України. Кількісний склад співробітників Служби безпеки України визначається Президентом України за поданням голови Служби безпеки України виходячи з потреб надійного захисту державної безпеки України, в межах встановленого бюджету. Службі безпеки України, її органам і співробітникам для виконання покладених на них обов'язків Законом України "Про службу безпеки України" надається право:
- вимагати від громадян та посадових осіб припинення правопорушень і дій, що перешкоджають здійсненню повноважень Служби безпеки України, перевіряти у зв'язку з цим документи, які посвідчують їх особу, а також проводити огляд осіб, їх речей і транспортних засобів, якщо є загроза втечі підозрюваного або знищення чи приховання речових доказів злочинної діяльності;
- подавати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям усіх форм власності обов'язкові для розгляду пропозиції з питань національної безпеки, у тому числі із забезпечення охорони державної таємниці;
- отримання від банків інформації, яка містить банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність";
- входити у порядку, погодженому з адміністрацією підприємств, установ та організацій і командуванням військових частин, на їх територію і в службові приміщення;
У разі проведення заходів щодо боротьби з тероризмом і фінансуванням терористичної діяльності Служба безпеки України, її органи і співробітники мають також право: одержувати в установленому законом порядку на письмову вимогу керівника органу або оперативного підрозділу Служби безпеки України від митних, фінансових та інших установ, підприємств, організацій (незалежно від форми власності) інформацію і документи про операції, стан рахунків і руху коштів на них за конкретний проміжок часу.
Контроль за діяльністю Служби безпеки України здійснюється Президентом України та уповноваженими ним державними органами.