- •Адміністративне право в системі права України.
- •Поняття, риси і завдання адміністративного права.
- •Предмет адміністративного права та його переосмислення в умовах правової реформи.
- •Метод адміністративного права та його розвиток у контексті реформи адміністративного права.
- •Система адміністративного права. Підгалузі та правові інститути адміністративного права.
- •Джерела адміністративного права України та їхня характеристика. Основні законопроектні роботи в галузі адміністративного права.
- •Адміністративно-правові норми: поняття, види та особливості структури.
- •Основні положення Концепції адміністративної реформи в Україні.
- •Основні напрямки реформи адміністративного права в Україні.
- •Дія адміністративної норми в часі, в просторі та за колом осіб. Порядок дії в Україні законодавства срср і міжнародних договорів.
- •Поняття, види та основні тенденції систематизації адміністративного законодавства.
- •Поняття, склад та види адміністративно-правових відносин.
- •Поняття, риси та рівні державного управління.
- •Функції державного управління: поняття, види та їхня характеристика.
- •Принципи державного управління: поняття, види та їхня характеристика.
- •Поняття та види методів державного управління.
- •Поняття, ознаки та види актів державного управління. Вимоги, що висуваються до актів державного управління.
- •Адміністративні послуги: поняття, правове регулювання, класифікація.
- •Поняття і види суб'єктів адміністративного права, їхня загальна характеристика. Обставини, що впливають на коло суб'єктів адміністративного права.
- •Адміністративно-правовий статус громадян України.
- •Адміністративно-правовий статус іноземців, осіб без громадянства і біженців.
- •Центральні органи державної виконавчої влади як суб'єкти адміністративного права.
- •Місцеві органи державної виконавчої влади як суб'єкти адміністративного права.
- •Адміністративно-правовий статус органів місцевого самоврядування.
- •Підприємства та установи як суб'єкти адміністративного права.
- •Об'єднання громадян як суб'єкти адміністративного права.
- •Правові засади державної служби.
- •Поняття, ознаки і види державної служби.
- •Поняття і види державних службовців. Їхні обов'язки і права.
- •Право громадян на державну службу та механізм його реалізації.
- •Поняття та риси адміністративної відповідальності.
- •Підстави адміністративної відповідальності та їхня характеристика.
- •Ознаки та склад адміністративного проступку.
- •Колективні суб'єкти (юридичні особи) як суб'єкти адміністративної відповідальності.
- •Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх.
- •Поняття та особливості адміністративного примусу. Співвідношення адміністративного примусу і примусу, передбаченого нормами адміністративного права.
- •Характеристика заходів адміністративного попередження.
- •Характеристика заходів адміністративного припинення.
- •Система адміністративних стягнень та їхня характеристика.
- •Порядок накладення адміністративних стягнень.
- •Обставини, що виключають адміністративну відповідальність, та їхня характеристика.
- •Характеристика заходів адміністративно-процесуального забезпечення.
- •Способи забезпечення законності та дисципліни у державному управлінні та їхня характеристика.
- •Поняття, сутність та види державного контролю. Відмінність контролю від нагляду.
- •Поняття, сутність та види адміністративного нагляду, відмінність адміністративного нагляду від прокурорського нагляду.
- •Звернення громадян як спосіб забезпечення законності та дисципліни у державному управлінні.
- •Право громадян на звернення та механізм його реалізації.
- •Поняття та види звернень громадян. Провадження по розгляду звернень громадян.
- •Поняття та правова природа адміністративної юстиції.
- •Поняття, задача та правове регулювання адміністративного судочинства.
- •Принципи адміністративного судочинства.
- •Публічно-правовий спір як предмет адміністративного судочинства.
- •Основні напрямки адміністративної реформи України.
- •Основні напрямки реформування інституту адміністративної відповідальності.
- •Основні напрямки реформування інституту державної служби.
- •Кодифікація адміністративного права в умовах реформування.
- •Адміністративне право і адміністративне процесуальне право: проблеми співвідношення.
- •Організаційно-правові засади державного управління економічною сферою.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі житлово-комунального господарства.
- •Організаційно-правові засади управління у галузі використання й охорони навколишнього природного середовища.
- •Організаційно-правові засади державного управління митною справою.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі фінансів.
- •Організаційно-правові засади державного управління банківською справою.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі промисловості.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі агропромислового комплексу.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі транспорту.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі зв'язку.
- •Організаційно-правові зсади державного управління паливно-енергетичним комплексом.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі захисту економічної конкуренції.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі освіти.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі науки.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі охорони здоров'я.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі культури.
- •Організаційно-правові засади державного управління засобами масової інформації.
- •Організаційно-правові засади державного управління телебаченням і радіомовленням.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі фізичної культури і спорту.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі соціального захисту населення.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі молодіжної політики.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі туризму.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі зовнішньополітичної діяльності.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі оборони.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі національної безпеки.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі внутрішніх справ.
- •Організаційно-правові засади державного управління у сфері юстиції.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі закордонних справ.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі державної безпеки.
- •Організаційно-правові засади державного управління державною службою.
- •Організаційно-правові засади охорони державного кордону.
Колективні суб'єкти (юридичні особи) як суб'єкти адміністративної відповідальності.
Адміністративна відповідальність юридичних осіб здійснюється на загальних принципах адміністративної відповідальності, має ознаки, які притаманні адміністративній відповідальності фізичних осіб, тобто вона встановлюється законами та іншими нормативними актами, норми яких утворюють самостійний інститут адміністративного права. Підставою її є адміністративний проступок, за який передбачено адміністративні стягнення; застосовуються численними органами виконавчої влади і суддями (судами); характеризується оперативністю, застосовується за порушення норм інших галузей права – обслуговує їх; має особливе провадження.
Поряд з тим адміністративна відповідальність юридичних осіб має свої особливості. Головною особливістю є те, що до адміністративної відповідальності притягають не конкретного громадянина чи посадову особу, а в цілому підприємство, установу, організацію в особі адміністрації підприємства. Об’єктивна сторона правопорушень юридичних осіб є тривалий характер проступків і повторюваність.
Найпоширенішим видом адміністративного стягнення, яке покладається на юридичних осіб, є адміністративний штраф у різних формах.
Порушення Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції” тягне за собою штраф до трьох відсотків виручки від реалізації товарів, робіт, послуг за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.
У питанні адміністративної відповідальності юридичних осіб далеко не все вирішено. Передусім, законодавчо не розроблена концепція відповідальності, не визначені принципи, в Кодексі України про адміністративні правопрушення мають бути закріплені не тільки положення про можливість притягнення до адміністративної відповідальності юридичних осіб і види стягнень, які на них накладаються, але й, по можливості, складу проступків.
Можливо, доцільно виділити окрему главу в КУпАП України про відповідальність юридичних осіб.
Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх.
До неповнолітнього у віці від 16 до 18 років за здійснення адміністративних правопорушень застосовуються заходи, передбачені ст. 24-1 КУпАП. В окремих випадках неповнолітні згідно ч. 2 ст. 13 КУпАП можуть нести адміністративну відповідальність на загальних підставах (у випадку здійснення дрібного розкрадання, порушення окремих правил дорожнього руху, дрібного хуліганства, стрілянини з вогнепальної, холодної метальної або пневматичної зброї в населених пунктах, злісної непокори, порушення правил поведінки з вогнепальною, холодною або пневматичною зброєю й бойовими припасами). Однак і в цих випадках не виключається застосування заходів, передбачених ст. 24-1 КУпАП. Виключення становлять справи про злісну непокору (ст. 185 КУпАП). До неповнолітнього не може бути застосований адміністративний арешт.
Поняття та особливості адміністративного примусу. Співвідношення адміністративного примусу і примусу, передбаченого нормами адміністративного права.
Адміністративний примус - це метод вольового забезпечення відповідно правовій нормі поведінки громадян, посадових та юридичних осіб за допомогою застосування заходів впливу, врегульованих адміністративно-правовими нормами, з метою досягнення відповідного порядку, припинення та попередження правопорушень, притягнення до відповідальності правопорушників.
Адміністративний примус характеризується такими особливостями:
- застосування адміністративного примусу завжди поєднується із широким використанням багатогранних виховних засобів, з активним формуванням правосвідомості, нетерпимого ставлення до антигромадських вчинків;
- адміністративний примус використовується в державному управлінні для охорони суспільних відносин, що виникають у цій сфері державної діяльності;
- заходи адміністративного примусу застосовуються, як правило, органами виконавчої влади та їх посадовими особами без звернення до суду;
- застосовувати заходи адміністративного примусу правомочні не всі органи виконавчої влади і не всі їх посадові особи, а лише ті з них, кому таке право надано законодавчими актами (державні інспекції, воєнізовані правоохоронні формування — міліція, служба безпеки, прикордонні, внутрішні війська та ін.);
- адміністративно-примусові заходи можуть застосовуватися не тільки у зв'язку із вчиненням правопорушень;
- на відміну від інших видів державного примусу, які за своєю сутністю, як правило, рівнозначні відповідному виду юридичної відповідальності (наприклад, кримінально-правовий примус практично цілком збігається з кримінальною відповідальністю), адміністративний примус за змістом значно ширший за адміністративну відповідальність. Адже адміністративна відповідальність — це складова адміністративного примусу;
- заходи адміністративного примусу застосовуються як до фізичних, так і до юридичних осіб (до останніх можуть застосовуватися, наприклад, такі заходи, як обмеження або заборона проведення певних робіт, зупинення діяльності різних об'єктів тощо);
- діяльність щодо застосування заходів адміністративного примусу здійснюється відповідно до адміністративно-процесуальних норм, які на цей час закріплюються переважно на рівні підзаконних актів, і від норм матеріального права в основному не відокремлені (за винятком норм, які регулюють порядок застосування адміністративних стягнень);
- заходи адміністративного примусу дуже різноманітні, вони можуть мати характер морального, майнового, особистісного впливу, допускається застосування фізичної сили і вогнепальної зброї;
- заходи впливу застосовуються саме в примусовому порядку, тобто незалежно від волі й бажання суб'єкта, до якого застосовується, часто з можливістю використання для його реалізації інших примусових заходів;
- застосовується адміністративний примус з потрійною метою: 1) для запобігання різним антигромадським проявам, недопущення виникнення певної протиправної ситуації; 2) для припинення розпочатого або вже вчиненого протиправного діяння та забезпечення провадження в справах про адміністративні проступки; 3) для покарання осіб, які вчинили правопорушення.
Співвідношення адміністративного примусу і примусу, передбаченого нормами адміністративного права полягає у тому, що адміністративний примус – це поняття родове. Залежно від мети призначення всі заходи адміністративного примусу можуть бути зведені у відповідні однопорядкові групи. Останніми роками фахівцями з адміністративного права запропонована тричленна класифікація цих заходів:
1) адміністративно-попереджувальні заходи;
2) заходи адміністративного припинення та забезпечення адміністративного провадження;
3) адміністративні стягнення.
Кожен вид примусу має специфічні особливості, що визначають його сутність і особливості, відносну самостійність у системі державного примусу. Отже, зазначений поді цілком стосується примусу, передбаченого нормами адміністративного права. Як зазначає Аверянов В. Б., більшість вітчизняних адміністративістів підтримує поділ адміністративного примусу на заходи запобігання, припинення та адміністративної відповідальності, тобто віднесення адміністративного примусу до зазначених заходів. Водночас наведена класифікація, як і будь-яка інша, дещо умовна, відтак час від часу піддається критиці, її головна мета — якнайповніше з'ясувати сутність заходів адміністративного примусу, підстави та порядок їх застосування у нормах адміністративного права.