24

Державний вищий навчальний заклад

“ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

Міністерства освіти і науки, молоді та спорту україни

Факультет філологічний

Кафедра української літератури

КУРСОВА РОБОТА

Художня трансформація людини і світу в прозі м.Костомарова

студентки групи 2330-2

Романової Юлії

Науковий керівник:

кандидат філологічних наук,

доцент Кравченко Валентина

Олександрівна

ЗАПОРІЖЖЯ

2012

ЗМІСТ

ВСТУП······································································································3

Розділ 1. РОМАНТИЧНИЙ ТИП ХУДОЖНЬОЇ ТВОРЧОСТІ М.КОСТОМАРОВА···················································································5

1.1. М.Костомаров - прозаїк·······································································6

1.2. Фольклорні мотиви прози М. Костомарова···········································9

Розділ 2. ХУДОЖНЯ ТРАНСФОРМАЦІЯ ЛЮДИНИ І СВІТУ У ПРОЗІ М.КОСТОМАРОВА··········································································12

2.1. Деградація особистості в умовах душевних переживань у повістях «Кудеяр», «Син», «Сорок лет»······················· ············································12

ВИСНОВКИ·······························································································21

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ······················································23

ВСТУП

Актуальність дослідження зумовлена тим, що ім’я М.Костомарова пов’язане із формуванням нової української літератури. В його багатогранному творчому доробку, а це поезія, проза, драматургія, публіцистика, принцип трансформації людини і світу завжди має місце. Письменник ніби дивиться на світ подвійними очима: митця та історика. Тривалий період М.Костомаров працював з архівними документами, уважно вивчаючи життєві випадки різних епох. Дуже часто це ставало причиною написання його російськомовної прози ("Черниговка", "Сын", "Сорок лет", "Кудеяр"). До творчості письменника звертались такі науковці: В.Смілянська, П.Хропко, І.Лімборський, Є.Нахлік та ін.

Творчість Миколи Костомарова – етапне явище в історії відродження та утвердження національної духовної культури українського народу. Письменник і публіцист розробляв її науково-теоретичні основи, спричинився до багатоаспектного розвитку словесності упродовж десятиліть – від доби романтизму 30 – 40-х рр. і до періоду панування позитивізму 70-80-х рр. Костомаров заклав, обґрунтував і розробив основоположні позиції української суспільно-історичної та естетичної думки, розкрився як визначний учений-поліґістор, залишив непроминальний слід у соціології, історіософії, культурології, національній історії, художній літературі, літературній критиці, публіцистиці, журналістиці, педагогіці.

Для літературної творчості Миколи Костомарова характерне збагачення “рухомої естетики” романтизму теоцентричними й іншими позараціональними факторами, перспективна взаємодія історичного факту і художнього вимислу-домислу, опертя на набутки внутрішньолітературної традиції від українського бароко до просвітницького реалізму й преромантизму. Костомаров сформував громадсько-політичні та історіософські параметри націєтворення на основі духовної єдності всіх станів українського соціуму, дбаючи про “оформлення” народу в націю. Він виступив однодумцем Тараса Шевченка, який художнім словом теж ці ідеї поширював їх серед українства.