Розділ 3 План і карта
План.
Горизонт. Способи орієнтування на місцевості.
План, масштаб, карта.
Глобус-модель Землі.
3.1 Горизонт. Орієнтування на місцевості
У зв'язку з тим, що Земля куляста, людина спостерігає її поверхню у вигляді круга, над яким перевернутий небозвід. І де б людина не була, вона завжди знаходиться ніби в центрі видимого простору. Видимий навколо простір називають горизонтом. Межу горизонту, де людині здається, що небозвід торкається поверхні Землі, називають лінією горизонту. На плоскій поверхні ця лінія здається колом, у центрі якого знаходиться людина. Давно помічено, що з підняттям угору лінія горизонту віддаляється, а горизонт розширюється.
У просторі важливо вміти орієнтуватися, тобто знаходити сторони горизонту: основні (північ, південь, захід, схід) і проміжні (північний захід, північний схід, південний захід, південний схід) відносно відомого предмета.
Є багато способів знаходження сторін горизонту. Один з них — визначення полуденного положення Сонця. Якщо ми візьмемо гномон (жердину) і проведемо спостереження за довжиною тіні від нього, то встановимо, що найкоротша тінь буде в той час, коли Сонце знаходиться найвище над лінією горизонту. Це означає, що за довжиною полуденної тіні від предметів можна визначити сторони горизонту. Якщо стати опівдні обличчям до напряму тіні, то перед нами буде північ, позаду нас — південь, праворуч — схід, ліворуч — захід.
Рисунок 3.1 Визначення сторін горизонту по полуденному Сонцю
Якщо ополудні стати спиною до Сонця, то спереду буде північ, ззаду-південь, праворуч-схід, ліворуч-захід.
Другий спосіб визначення сторін горизонту — за Полярною зорею. У ясну ніч спершу знаходять сузір'я Великої Ведмедиці, яке за формою нагадує ківш (із чотирьох зірок) і ручку (з трьох зірок). Уявно продовжують лінію, яка сполучає дві крайні зорі ковша, і на п'ятикратній відстані від них по прямій знаходять яскраву зорю. Це Полярна зоря, яка показує напрям на північ.
З давніх часів (приблизно 25 віків тому) люди навчилися визначати сторони горизонту за компасом.
Компас потрібен мореплавцям, геологам, туристам, мандрівникам, усім, хто буває в незнайомій місцевості. Той, хто користується компасом, повинен пам'ятати, що компас слід покласти на рівну поверхню (долоню, пеньок) і встановити стрілку синім кінцем на букву С (північ). Потім визначити напрям свого руху.
Пересування на місцевості за допомогою компаса звичайно відбувається за азимутами. Азимутом на місцевості і на карті називають кут між напрямом на північ і потрібним напрямом. Звичайно азимут відлічують за ходом годинникової стрілки; так, східний напрям відповідає азимуту 90°, південний—180°, західний—270°, і північний — 360°. Наприклад, дано азимут 360°, треба пройти по ньому 500 м, потім по азимуту 45° ще 100 м до потрібної точки. Ці відстані простежують від одного видимого предмета до іншого, постійно звіряючись з компасом.
Рисунок 3.2 Орієнтування за компасом
Компас покладіть на долоні. Звільніть стрілку компаса від запобіжника і поверніть компас так, щоб синій кінець стрілки співпав з синім покажчиком-північ, а червоний кінець співпадав з буквою Пд-південь. Букви С-схід, 3-захід.
Визначають сторони горизонту і за місцевими ознаками. Спостережлива людина не заблудить серед полів і лісів, високих гір і боліт, якщо в неї є певні навички орієнтування. Найвологіша, тобто тіньова, частина дерев і каменів звичайно північна, на ній частіше ростуть мохи і лишайники. Якщо уважно придивитися до мурашника, то можна помітити, що один схил у нього пологий, а другий крутий. Пологий схил звичайно повернутий на південь, крутий — на північ. Крім того, мурашки будують мурашники з південного боку каменів, дерев, пнів.
Досить часто люди використовують уміння орієнтуватися в практичній діяльності: в архітектурі, топографії, тощо. І тоді виникає потреба скласти план: план місцевості, план забудови території, план району міста.
Що ж уявляє собою план? Вам відомо з курсу природознавства, що план – це вигляд предмету зверху. Але чи завжди це так? Чи можна зобразити на плані цілу країну? Тому виділимо, що таке план місцевості.
План місцевості – це рисунок невеликої ділянки земної поверхні в зменшеному вигляді. Це креслення, що зображує умовними знаками на площині частину земної поверхні. Для архітектора план – це зображення горизонтальної проекції споруди чи комплексу споруд, населеного пункту в цілому чи його окремих частин, що виконується в певному масштабі. Таким чином, щоб графічно зобразити місцевість, споруду, необхідно знати що таке масштаб.