3.3 Глобус — модель Землі

Глобус — модель земної кулі. Він правильно передає обриси материків та океанів і співвідношення їх площ, що дає змогу проводити точні вимірювання відстаней між окремими місцями, які лежать на різних материках, знаходити найкоротші відстані між ними.

Поряд із перевагами у глобуса є істотний недолік: його виготовляють тільки в дрібному масштабі. На глобусі наносять градусну сітку; вона складається з меридіанів і паралелей, яких можна провести безліч. Звичайно на глобусі і картах їх наносять через 5, 10, 15°. Початковий меридіан вибрано умовно. Проходить він через Гринвіч (Лондон). Екватор має довжину 40075,7 км, він ділить Землю на північну і південну півкулі. Паралелі наносять паралельно екватору.

За градусною сіткою визначають точне положення кожного пункту на Землі, тобто визначають його географічну довготу і географічну широту.

Географічна довгота — це кутова відстань даного меридіана від початкового, при цьому вершина кута знаходиться в центрі Землі. Для зручності відліків довгота вимірюється на схід і на захід від Гринвіцького меридіана до 180°. Довготу називають східною при відліку на схід (скорочено с. д.) і західною — при відліку на захід (скорочено з. д.). Вимірюється довгота в градусах, мінутах і секундах. Географічною широтою називають кутову відстань від екватора до певної паралелі. Вершина кута також знаходиться в центрі Землі, але кут лежить не в площині екватора, а в площині меридіана, на якому знаходиться точка, яку треба знайти. Вимірюється широта також у градусах, мінутах і секундах від екватора на північ і на південь (від 0 до 90°). Широта буває північна і південна (скорочено пн. ш., пд. ш.) широта і довгота будь-якої точки земної кулі — це її географічні координати.