- •Загальна характеристика юр психології як науки
- •2. Сучасний науковий статус юр психології, її об’єкт та предмет
- •3. Принципи та методи сучасної юр психології
- •4. Категорії та поняття, термінологія сучасної юр психології
- •5. Визначення юр психології як науки, її сучасна структура
- •7. Психологія вбивства
- •8. Психологія корупції
- •9. Сутність та особливості принципів сучасної юр психології
- •11. Кримінальна, судова, пеніцитарна психологія як складові сучасної юр психології
- •12. «Соціальне замовлення» до юр психології як прикладної галузі
- •13. Загальна характеристика судово-медичної експертизи
- •14. Сутність та кримінально-психологічні ознаки злочину
- •15. Внутрішня (психологічна) структура злочину та його мотив
- •16. Кримінальний мотив та криміногенний мотив
- •17. Види кримінального мотиву за рівнем усвідомлення
- •18. Кримінальні мотиви різного рівня усвідомлення та види злочинів.
- •19. Поняття криміногенного мотиву, типові криміногенні мотиви
- •19,20. Поняття криміногкнного мотиву, типові криміногенні мотиви.
- •20. Сутність та особливості типових криміногенних мотивів.
- •21. Сутність особистості та її загальні нормативні ознаки.
- •22. Поділ особистостей як субєктів злочину на основні категорії.
- •23 Загальна характеристика особистості, яка вчинила злочин.
- •24. Загальна характеристика злочинної особистості.
- •25. Злочинна особистість та її типологія.
- •26. Агресивність як риса особистості, основні підходи до пояснення її сутності та витоків.
- •27. Агресивність та агресія. 28 Характеристика основних проявів агресії.
- •29. Типові риси та характеристики злочинної особистості насильницького типу.
- •30.Загальна характеристика злочинної особистості насильницького типу.
- •31. Загальна характеристика злочинної особистості корисливого типу.
- •32. Корисливість як риса особистості та корисливі мотиви.
- •33. Характеристики побутового злодія як представника злочинної особистості корисливого типу.
- •34. Злочинна особистість із корисливим мотивом, пов’язаним із бажанням самоствердитись, визнання, високим рівнем матеріальних домагань.
- •35. Основні засоби реалізації корисливого мотиву, пов’язаного з високим рівнем матеріальних домагань, бажанням самоствердитись та визнання оточуючих.
- •36. Загальна характеристика групової злочинності.
- •37. Група як суб’єкт злочину.
- •38. Психологічні характеристики групи як суб’єкту злочину.
- •39. Класифікація груп, які вчиняють злочин.
- •4 Основні групи, які вчиняють злочин:
- •40. Характеристика груп, які вчиняють злочин ситуативно, реактивно.
- •41. Характеристика груп, які вчиняють злочин за попередньою змовою, але створені без кримінальної мети.
- •42. Характеристика груп, які створені з кримінальною метою, але тимчасові за існуванням.
- •43. Порівняльна характеристика груп, які вчиняють злочин ситуативно, реактивно та груп, що створені з кримінальною метою і непостійні за складом.
- •44. Групова злочинність неповнолітніх.
- •45. Психологія криміногенного середовища.
- •46. Банда як різновид озг
- •47. Загальна характеристика організованої злочинності.
- •48. Стан та динаміка оз в Україні
- •49. Організована злочинна група як суб’єкт злочину.
- •50. Класифікація озг.
- •51. Характеристика простої (первинної) озг.
- •52. Характеристика організованого злочинного угрупування (організації).
- •53. Способи утворення організованих злочинних угрупувань
- •54. Характеристика злочинної спільності (асоціації)
- •55. Порівняльна характеристика злочинної активності простої озг та злочинної спільності (асоціації)
5. Визначення юр психології як науки, її сучасна структура
Юридическая психология – одна из отраслей общей психологии. Объектом изучения психологической науки являются общие закономерности сознания и поведения человека как субъекта деятельности. Психические процессы и свойства личности специфически проявляются и формируются в различных видах деятельности, в связи с чем выделяются прикладные отрасли психологии, исследующие соответствующие теоретические и практические проблемы поведения человека. Предметом юридической психологии является изучение закономерностей поведения людей в системе правовых отношений, а также структуры и видов юридической деятельности. Задача юридической психологии - в первую очередь исследовать и выявить психологические закономерности деятельности и личности человека в области правового регулирования и разработать практические рекомендации по повышению эффективности правоохранительной деятельности. Она сформировалась в 40-60-х гг. XX в. на основе психолого-юридических знаний: криминальной психологии, возникшей параллельно с криминалистикой в связи с необходимостью применения психологических методов при изучении личности преступников; судебной психологии, исследующей психологические проблемы судопроизводства; правовой психологии, изучающей проблемы правового регулирования деятельности. Юридическая психология как область знания включает в себя указанные составляющие отрасли, исследуя как традиционные, так и новые проблемы (например, психологическую структуру юридической деятельности, профессиографию, профессиональный отбор специалистов, профессиональную адаптацию и деформацию).В предложенных системах курса юридической психологии последовательно анализируется иерархически организованная структура поведения субъектов правовых взаимоотношений. Так, в вводной части, как правило, рассматриваются предмет, задачи, методы, история, система юридической психологии. В разделе, посвященном собственно правовой психологии, рассматриваются вопросы законопослушного поведения и правосознания личности, закономерности ее правовой социализации и формирования иммунитета к воздействию криминогенных влияний.В прикладной части, которую специалисты называют судебной психологией,содержатся такие разделы, как криминальная психология, психология потерпевшего, психология несовершеннолетних правонарушителей, психология следственной деятельности, психология судебного процесса, судебно-психологическая экспертиза и исправительно-трудовая психология. В предложенных схемах при всей их основательности не всегда в необходимом объеме отражены такие вопросы психолого-юридического плана, как психология свидетеля, проблемы профотбора, профессиональной деформации, психологические аспекты гражданского судопрозводства. Все эти вопросы должны быть отражены в целостной системе психолого-юридических знаний.
Юр. псих. –це галузь псих-ї, яка виникла на межі псих-ї та правознавства. Вона вивчає, пояснює та прогнозує психологічні аспекти у системі «людина-право» та розробляє рекомендації по оптимізації цієї системи.
Структура юр. псих. Включає:
- загальні питання юр. психол.;
- кримінальна психол.(вивчає психологічні аспекти, які пов’язані зі злочинністю як явищем, злочинною діяльністю, окремим злочином: підготовка, скоєння, маскування, психологія групи, які скоюють злочин.);
- судова психол. (вивчає психологічні аспекти, пов’язані з розслідуванням злочинів та судочинством. Вивчає психологію винного, потерпілого, свідка, їх поведінку під час кримінального процессу; псих. Аспекти різних крим.-проц дій : допит, обшук, слідчий експеримент, судове засідання, судові дебати, пред’явлення обвинувачень, психологію судових осіб(слідчого, судді, прокурора , адвоката));
- Виправно-трудова психол. (пенітенцінарна)-(вивчає психол-і аспекти пов’язані із відбуттям та виконанням Кримі-го покарання: психол. Окремого засудженого, психол.мікросередовища засудженних в місцях позбавлю волі та їх поведінку. Вивч. Психол-ю працівників, які забезпечують це покарання )