- •Загальна характеристика юр психології як науки
- •2. Сучасний науковий статус юр психології, її об’єкт та предмет
- •3. Принципи та методи сучасної юр психології
- •4. Категорії та поняття, термінологія сучасної юр психології
- •5. Визначення юр психології як науки, її сучасна структура
- •7. Психологія вбивства
- •8. Психологія корупції
- •9. Сутність та особливості принципів сучасної юр психології
- •11. Кримінальна, судова, пеніцитарна психологія як складові сучасної юр психології
- •12. «Соціальне замовлення» до юр психології як прикладної галузі
- •13. Загальна характеристика судово-медичної експертизи
- •14. Сутність та кримінально-психологічні ознаки злочину
- •15. Внутрішня (психологічна) структура злочину та його мотив
- •16. Кримінальний мотив та криміногенний мотив
- •17. Види кримінального мотиву за рівнем усвідомлення
- •18. Кримінальні мотиви різного рівня усвідомлення та види злочинів.
- •19. Поняття криміногенного мотиву, типові криміногенні мотиви
- •19,20. Поняття криміногкнного мотиву, типові криміногенні мотиви.
- •20. Сутність та особливості типових криміногенних мотивів.
- •21. Сутність особистості та її загальні нормативні ознаки.
- •22. Поділ особистостей як субєктів злочину на основні категорії.
- •23 Загальна характеристика особистості, яка вчинила злочин.
- •24. Загальна характеристика злочинної особистості.
- •25. Злочинна особистість та її типологія.
- •26. Агресивність як риса особистості, основні підходи до пояснення її сутності та витоків.
- •27. Агресивність та агресія. 28 Характеристика основних проявів агресії.
- •29. Типові риси та характеристики злочинної особистості насильницького типу.
- •30.Загальна характеристика злочинної особистості насильницького типу.
- •31. Загальна характеристика злочинної особистості корисливого типу.
- •32. Корисливість як риса особистості та корисливі мотиви.
- •33. Характеристики побутового злодія як представника злочинної особистості корисливого типу.
- •34. Злочинна особистість із корисливим мотивом, пов’язаним із бажанням самоствердитись, визнання, високим рівнем матеріальних домагань.
- •35. Основні засоби реалізації корисливого мотиву, пов’язаного з високим рівнем матеріальних домагань, бажанням самоствердитись та визнання оточуючих.
- •36. Загальна характеристика групової злочинності.
- •37. Група як суб’єкт злочину.
- •38. Психологічні характеристики групи як суб’єкту злочину.
- •39. Класифікація груп, які вчиняють злочин.
- •4 Основні групи, які вчиняють злочин:
- •40. Характеристика груп, які вчиняють злочин ситуативно, реактивно.
- •41. Характеристика груп, які вчиняють злочин за попередньою змовою, але створені без кримінальної мети.
- •42. Характеристика груп, які створені з кримінальною метою, але тимчасові за існуванням.
- •43. Порівняльна характеристика груп, які вчиняють злочин ситуативно, реактивно та груп, що створені з кримінальною метою і непостійні за складом.
- •44. Групова злочинність неповнолітніх.
- •45. Психологія криміногенного середовища.
- •46. Банда як різновид озг
- •47. Загальна характеристика організованої злочинності.
- •48. Стан та динаміка оз в Україні
- •49. Організована злочинна група як суб’єкт злочину.
- •50. Класифікація озг.
- •51. Характеристика простої (первинної) озг.
- •52. Характеристика організованого злочинного угрупування (організації).
- •53. Способи утворення організованих злочинних угрупувань
- •54. Характеристика злочинної спільності (асоціації)
- •55. Порівняльна характеристика злочинної активності простої озг та злочинної спільності (асоціації)
21. Сутність особистості та її загальні нормативні ознаки.
Особистість – це прижиттєве надбання людини, її головний соціальний атрибут. Особистість – це певний рівень псих і соц розвитку людини, який забезпечує її становище у суспільстві і взаємостосунки з ін. людьми.
Особистість – це завжди індивідуальність, якщо вона є унікальною, неповторною сформованістю, розвитку і зовнішнього прояву її психологічних характеристик.
Петровський: у кожному ыз нас закладена потреба бути особистістю, а саме формуватися як особ. і бути визнаною як особ. ін. людьми.
Ознаки:
Свідомість – це притаманна тільки людині вища форма псих активності.
Складові: 1) пізнати навколишній світ і самого себе і відзеркалити 2) відтворити, зберегти світ і самого себе, шляхом дотримання норм. 3) змінити світ і самого себе:
примножити, збагатити, щось створити
шляхом руйнування локального чи глобального.
У звязку зі скоєнням злочину нас цікавить правосвідомість, відзеркалення людиною права: 1. пізнавальний – пізнати правові норми 2. емоційно-оціночний – оцінити норму, співвіднести з собою 3. воле-спонукальний – перевести, інтеріозувати у власні мотиви і т.д.
14-16 р. – минімум особистості, завершується первиннє формування свідомості.
16-18 р. – минімум соціальної зрілості особистості.
2. Активність – найбільш загальний спосіб взаємозвязку людини з навколишнім світом, який забезпечує її функціонування як живої істоти, як члена суспільства.
Активність людини носить вцілому свідомий х-р, людина регулює джерела своєї активності. Джерела активності можуть лежати в самій людині як на рівні організму, так і на рівні соц істоти, вони мають вигляд внутр-мотивованих вчинків та дій. Правознавство враховує активність як таку у її зовн. прояві, через визначення мотивів і через спрямованість особистості (просоціальна, асоціальна, антисоціальна – протиправна)
3. Рольова поведінка – цесукупність соціальних ролей, які виконує особистість. Соц. роль – це якась певна фунція, а також норми і правила її виконання. Ззовні роль виглядає як певний зразок чи модел поведінки. Є індивідуальний стиль виконання ролей. Правознавство передбачає встановлення відповідальності за неналежне виконання чи ухилення від певних ролей ( проф., батьківські ролі)
Злочинні ролі – сутенер, організатор, підбурювач, пособник, виконавець злочину.
Відношення – це вибіркова субєктивно-оціночна позиція людини до чогось або до когось. Для правознавства мають значення 3 аспекти відношення: - модальність (+, байдужа, -) – стійкість, - усвідомлюваність. У контексті злочину правознавство враховує відношення особистості до скоєного злочину у формі вини, каяття; ставлення людини до потерпілого.
психологічна структура –певна сукупність упорядкованих між собою психологічних характеристик і якостей. У радянській психології викор прагматичний підхід до структури особистості за Платоновим(основні підструктури): 1. біо-псих якості (темперамент, вікові і статеві особливості, патології) 2. пізнавальні якості, її емоц-почуттєва і вольова сфери 3. досвід особистості (знання, вміння, навички, звички) 4. спрямованість (мотиви, ідеали, світогляд) 5. характер.
Особистість-це прижиттєве надбання людини, її головний соціальний атрибут; це певний рівень психічного і соціального розвитку людини, який забезпечує її становище в суспільстві і взаємостосунки з іншими людьми.Загальні ознаки особистості по відношенню до злочину: 1.Свідомість: притаманна тільки людині вища форма психічної активності. 3 компоненти правосвідомості- пізнавальний, емоійно-оціночний, волеспонукальний. 2.Активність – найбільш загальний спосіб взаємозв»язку людини зі світом, який забезпечує її функціонування як живої істоти,її організму. Активність носить свідомий характер. Правознавство враховує активність як таку у її зовнішньому прояві і у спрямованості (просоціальна, асоціальна, антисоціальна). 3. Рольова поведінка- це сукупність соціальних ролей, яку виконує кожна людина. Правознавство передбачає встановлення відповідальності за неналежне виконання певних ролей(професійні, управлінські). Злочинні ролі- злочинець, організатор, виконавець, сутенер. 4. Система відношень – це вибіркова, суб»єктивно-оціночна позиція людини до чогось або до когось. Для правознавства 3 характеристики: модальність, стійкість, усвідомлюваність. У контексті правознавства враховується – відношення людини до скоєння злочину у формі вини, каяття, відношення злочинця до потерпілого. 5. Психологічна структура - певна сукупність упорядкованних між собою психологічних характеристик і якостей. Розгляд особистості (за юридичною психологією) – 1.біопсихічні якості (темперамент,вікові і статеві особливості), 2.пізнавальна сфера, емоційно-почуттєва, вольова сфера. 3 досвід особистості (знання,вміння,навички). 4. спрямованість (мотиви,ідеали,світогляд). 5. характер.