16. Кримінальний мотив та криміногенний мотив

Мотив – в різній мірі усвідомлювання особистістю спонукання до певної активності.

Кримінальний мотив – це такий мотив, мета якого ймовірно співвідноситься з результатом, а засоби досягнення обовязково носять протиправний характер.

Криміногенні (передкримінальні мотиви) – це такі мотиви, реалізація яких законним способом суттєво ускладнена в силу об,єктивних або субєкт. причин.

Основні групи:

1. мотиви психолог. і соц. відчудження

2. самоствердження і визнання

3. емоц розрядки та компенсації

4. ризику та гри

5. аморальності та збочень

17. Види кримінального мотиву за рівнем усвідомлення

18. Кримінальні мотиви різного рівня усвідомлення та види злочинів.

Мотив – в різній мірі усвідомлювання особистістю спонукання до певної активності.

Кримінальний мотив – це такий мотив, мета якого ймовірно співвідноситься з результатом, а засоби досягнення обовязково носять протиправний характер.

У юридичній психології такі види мотиву:

- потяг - мінімально-усвідомлюваний мотив (при якому мета та її пс. образ у людей не конкретизовані; віизначаеться лише загальний вектор активності і пошуку, супроводжуеться такими пс станами: знемога, тривожність, невпевненість, неспокій)

- бажання - переважно усвідомлюваній мотив, (при якому мета та її пс. образ у людей конкретизовані у вигляді певного классу, ячи певної сукупності предметів, речей, людей; супроводжуеться такими пс станами: радість, сумнів, очікування, розчарування

- хотіння - в основному усвідомлюваний мотив, при якому мета та пс обзаз ночсить цілком конкретний характер, супроводжуетьсмя такми пс станами: рішучість, цілеспрямованість, ініціативність.

- переконання - повністю стійко усвідовлюваний мотив, який виступае у людини у формі базових життевих цінностей, певних соц установок та певних домаганнь.

Мотиви нижчого рівня усвідомлення обумовлюють скоення так званих ситиуативно-реактивних та імпульсивних злочинів і злочинів з необережності. Мотиви вищого рівня усвідомлення обумовлюють скоення злочинів з умислом, за попереднью змовою (у складі групи) і так званих професійних злочинів.

(18,19) Встановлення рівня усвідомлення мотиву злочину використовуеться при вирішенні таких питаннь: осудність особи, обмежена осудність особи, встановлення обтяжуючих та помякшуючих обставин злочину, зокрема стан сильного душевного хвилювання- помякшує, прояв жостокості та стан алкогольного/наркотичного спяніння - обтяжує.

Мотив - в різній мірі усвідомлюванна особистістю спонукання до певної активності. Кримінальний мотив – це такий мотив, мета якого ймовірна через співвіднесення з результатом, а засоби досягнення мотиву обов»язково носять протиправний, кримінальний характер. Види мотивів (за рівнем усвідомлення): 1. потяг- мінімально усвідомлюванний мотив при якому мета та її психічний образ у людини не конкретизований. Потяг супроводжується- знемога, тривожність, невпевненість, неспокій.

2. бажання- переважно усвідомлюваний мотив при якому мета та її психічний образ у людини конкретизується у вигляді певної сукупності предметів, речей, людей. Супроводжується- радістю, сумнівом, очікуваннями, розачаруваннями. 3. хотіння- усвідомліюванний мотив, де мета та її психічний образ носить конкретний характер. Супроводжується- рішучість, ініціативність. 4.переконання-повністю стійко усвідомлюванний мотив, який виступає у людини у формі базових життєвих цінностей, певних соціальних установок і домагань. Супроводжується-потяг, бажання. Мотиви нижчого рівня усідомлення обумовлюють скоєння ситуативних та імпульсивних злочинів і злочинів з необережності. Мотиви вищого рівня усвідомлення обумовлюють скоєння злочинів з умислом, за попередньою змовою і професійних злочинів. Встановлення рівня усвідомлення мотиву злочину виконується при осудності особи, обмежена осудність, встановлення обтяжуючих та пом»якшуючих обставин. Зокрема, стан душевного хвилювання (пом»якшуюча), а стан алкогольного сп»яніння і наркотики (обтяжують).