32. Корисливість як риса особистості та корисливі мотиви.

Корисливість – стійка загальна риса особистості, яка полягає у готовності у намаганні досягти самоствердження, соц визнання та домінування шляхом незаконного надбання майна або власності.

Корисливість як риса особистості трансформується у два види корисливих мотивів:

1 .мотив, який пов'язаний з нестачею, бідністю з відсутніми або недостатніми можливостями задоволення своїх потреб

2. мотив, пов'язаний із бажанням самоствердитись, добитись визнання.

33. Характеристики побутового злодія як представника злочинної особистості корисливого типу.

Мотив побутового злодія - мотив, який пов'язаний з нестачею, бідністю з відсутніми або недостатніми можливостями задоволення своїх потреб. Це злодій, який здійснює крадіжки. Побутовому злочину притаманні такі характеристики:

1. емоційна урівноваженість та високий самоконтроль під час скоєння злочину

2. обережність та обґрунтованість, виважений ризик при скоєнні злочину

3. понижена тривожність

4. комунікабельність та хвалькуватість у середовищі осіб собі подібних

5. фаталістичне ставлення до власної долі, життя не на перспективу, а на сьогодення.

34. Злочинна особистість із корисливим мотивом, пов’язаним із бажанням самоствердитись, визнання, високим рівнем матеріальних домагань.

Корисливість – стійка загальна риса особистості, яка полягає у готовності у намаганні досягти самоствердження, соц визнання та домінування шляхом незаконного надбання майна або власності.

Психологічна основа для реалізації цього мотиву є самоповага.

Самоповага – це відношення реалістичності успіху до рівня домагань.

35. Основні засоби реалізації корисливого мотиву, пов’язаного з високим рівнем матеріальних домагань, бажанням самоствердитись та визнання оточуючих.

3 способи досягнення домагань:

1. застосування до власника майна прямого чи прихованого насилля:

- грабіж

-розбій

-вимагательство або здирництво

- викрадання людей з метою викупу

- викрадання авто

2. застосування до власника майна психологічно витонченого переконливого виду, так щоб він сам віддав майно

3. отримання незаконної вигоди, хабарів від перебування на посаді, зайняття забороненою діяльністю, а саме контрабандою, фіктивним підприємництвом, виготовленням підробленої продукції при здійсненні дозволеної діяльності при наданні послуг.

36. Загальна характеристика групової злочинності.

Групова злочинність є більш тяжкою за наслідками, більш соц небезпечною та більш важкою для розкриття у порівнянні із індивідуальною злочинністю. За офіційною статисткою групові злочини займають 30% і більше, але по окремим видам правопорушень сягають і 50%.

Групова злочинність – це сукупність злочинів, як іскоюються группою. Групова злочинність є більш тяжкою за наслідками, більш соціально небезпечною і більш важкою для розкриття у порівнянні з індивідуальною злочинністю.

За статистикою 30% злочинів скоюються групами, які спрямовані на грабіжі, розбойні напади, хуліганство.

Зараз у зв»язку з загальним збільшенням злочинності збільшується і кількість організованих злочинних груп.

Психологічний портрет сучасного члена злочинної групи виглядає так: злочинець виглядаєт респектабельно, вік – 20-35 років, в основному чоловіки. Достатньо освітчені, здебільшого мають середню освіту, а організатори груп – вищу або заочно навчаються. Більшість раніше ні де не працювали. Ще до вступу до групи мали судимість за хуліганство та корисні правопорушення. Головний мотив – багатсво будь-яким шляхом. Деякі з членів групи оформлюються на роботу в легальні комерційні структури – акціонерні об»єднання, банки і т.п., виступаючи зв»язуючою ланкою між неформальними злочинними групами та легалізованими корумпірованими структурами. Групова злочинність дуже часто зустрічається у малолітніх.