- •Загальна характеристика юр психології як науки
- •2. Сучасний науковий статус юр психології, її об’єкт та предмет
- •3. Принципи та методи сучасної юр психології
- •4. Категорії та поняття, термінологія сучасної юр психології
- •5. Визначення юр психології як науки, її сучасна структура
- •7. Психологія вбивства
- •8. Психологія корупції
- •9. Сутність та особливості принципів сучасної юр психології
- •11. Кримінальна, судова, пеніцитарна психологія як складові сучасної юр психології
- •12. «Соціальне замовлення» до юр психології як прикладної галузі
- •13. Загальна характеристика судово-медичної експертизи
- •14. Сутність та кримінально-психологічні ознаки злочину
- •15. Внутрішня (психологічна) структура злочину та його мотив
- •16. Кримінальний мотив та криміногенний мотив
- •17. Види кримінального мотиву за рівнем усвідомлення
- •18. Кримінальні мотиви різного рівня усвідомлення та види злочинів.
- •19. Поняття криміногенного мотиву, типові криміногенні мотиви
- •19,20. Поняття криміногкнного мотиву, типові криміногенні мотиви.
- •20. Сутність та особливості типових криміногенних мотивів.
- •21. Сутність особистості та її загальні нормативні ознаки.
- •22. Поділ особистостей як субєктів злочину на основні категорії.
- •23 Загальна характеристика особистості, яка вчинила злочин.
- •24. Загальна характеристика злочинної особистості.
- •25. Злочинна особистість та її типологія.
- •26. Агресивність як риса особистості, основні підходи до пояснення її сутності та витоків.
- •27. Агресивність та агресія. 28 Характеристика основних проявів агресії.
- •29. Типові риси та характеристики злочинної особистості насильницького типу.
- •30.Загальна характеристика злочинної особистості насильницького типу.
- •31. Загальна характеристика злочинної особистості корисливого типу.
- •32. Корисливість як риса особистості та корисливі мотиви.
- •33. Характеристики побутового злодія як представника злочинної особистості корисливого типу.
- •34. Злочинна особистість із корисливим мотивом, пов’язаним із бажанням самоствердитись, визнання, високим рівнем матеріальних домагань.
- •35. Основні засоби реалізації корисливого мотиву, пов’язаного з високим рівнем матеріальних домагань, бажанням самоствердитись та визнання оточуючих.
- •36. Загальна характеристика групової злочинності.
- •37. Група як суб’єкт злочину.
- •38. Психологічні характеристики групи як суб’єкту злочину.
- •39. Класифікація груп, які вчиняють злочин.
- •4 Основні групи, які вчиняють злочин:
- •40. Характеристика груп, які вчиняють злочин ситуативно, реактивно.
- •41. Характеристика груп, які вчиняють злочин за попередньою змовою, але створені без кримінальної мети.
- •42. Характеристика груп, які створені з кримінальною метою, але тимчасові за існуванням.
- •43. Порівняльна характеристика груп, які вчиняють злочин ситуативно, реактивно та груп, що створені з кримінальною метою і непостійні за складом.
- •44. Групова злочинність неповнолітніх.
- •45. Психологія криміногенного середовища.
- •46. Банда як різновид озг
- •47. Загальна характеристика організованої злочинності.
- •48. Стан та динаміка оз в Україні
- •49. Організована злочинна група як суб’єкт злочину.
- •50. Класифікація озг.
- •51. Характеристика простої (первинної) озг.
- •52. Характеристика організованого злочинного угрупування (організації).
- •53. Способи утворення організованих злочинних угрупувань
- •54. Характеристика злочинної спільності (асоціації)
- •55. Порівняльна характеристика злочинної активності простої озг та злочинної спільності (асоціації)
22. Поділ особистостей як субєктів злочину на основні категорії.
Особистість у контексті злочину-це активний носій, який викрнує певні соціальні ролі на основі вибіркового відношення до них, середовища та самого себе і має індивідуальну типологічну систему якостей.
У рамках загального поняття особистість як суб»єкт злочину має 2 категорії:
1. Особистість, яка скоїла злочин – злочин-це трагічна випадковість, несприятливий збіг обставин, раптове зниження рівня свідомості. Особистість визнає свою вину, кається.
2. Злочинна особистість – злочин – закономірна складова способу її життя, професія, закономірний наслідок її загальної кримінальної спрямованості. Вину не визнає, не каїться, схильна до повторенння злочину.
23 Загальна характеристика особистості, яка вчинила злочин.
24. Загальна характеристика злочинної особистості.
25. Злочинна особистість та її типологія.
Особистість у контексті злочину – це активний носій свідомості, який виконує певні соц ролі на основі вибіркового відношення до них, середовища, самого себе і має індивідуальну типологічну структуру психологічних якостей.
У рамках загального поняття особистість як субєкт злочину ми вирізняем 2 категорії:
- особистість, яка скоїла злочин
- злочинна особистість
23. Для першої категорії злочин, це трагічна випадковість, раптове або неочікуване зниження рівня свідомості. Така особистість визнає вину, щиро кається, не схильна до повторів.
24.25. 2-га – злочин закономірна складова способу життя, своерідна професія, закономірний наслідок її загальної крим спрямованості. Вину не визнає, не кається, схильна до повторення злочину. Виділяють 2 базових типи злочинної особистості:
1. насильницький тип (хуліган, гвалтівник, вбивця, наклепник)
2. корисливий тип (крадіжник, шахрай, грабіжник, корупціонер)
26. Агресивність як риса особистості, основні підходи до пояснення її сутності та витоків.
Агресивніть – це стійка загальна риса особистості, яка полягає у готовності, намаганні досягти самоствердження соц визнання і домінування шляхом застосування деструктивного впливу.
Наслідки: - морально-психологічна шкода, - матеріальна, майнова, - фізична шкоди.
Обєкти: - ін людина, групи людей, суспільство та його організації, - матеріальні та культурні цінності, жива та нежива природа, - сама людина (аутоагресія) – стає злочином тоді, коли поєднується з агресією відносно інших обєктів.
У поясненні психологічної сутності витоків агресивності у психології є 4 підходи:
1. глибинно-психологічний (психоаналіз, гилибинна психологія) – агресивність закладена спадково на рівні інстинкту, є зовнішньо-видова агресивність, яка спрямована на оточуюче середовище, внутрішньо-видова – спрямована на ін. Людину (забезпечує виживання людини як виду.) У поглядах Е. Фромма «є доброякісна агресивність, яка проявляється тоді, коли виникає загрза інтересам людини або ін людей, яких вона захищає, і є злоякісна, проявляєтьсятоді, коли втрачаєтся гармонія між людиною і зовнішнім, спрямована на конфронтацію з ін людьми.»
2. фрустраційно-катарсичний - стверджує, що агресивність – це типовий для особистості спосіб розрядки стану псих напруження, виникає у екстримальних ситуаціях, повязаних з загрозою і небезпекою, коли людина долає обєктивні чи субєктивні перешкоди на шляху до мети: спрямована на реальну людину, випадкову людину, матеріальні цінності. Заміщаюча (катарсична) діяльність – спортивні ігри активного характеру, спортивне вболівальництво, тренажери та комп ігри.
3. теорія відчудження – глобальною причиною універсальності агресії є неприйняття, відторгнення людини певними особами і соц групами. Воно спотворює самооцінку особистості, надає стосункам конфліктного, а потім і ворожого забарвлення.
4. теорія соціального научіння – людина від народження не є агресивною, человек просто учится агрессивному поведению, наблюдая, как оно проявляется у других людей и как на него реагируют окружающие.