3. Облік запасів.

На ТОВ "Ватра-Укр" складський облік організований належним чином, що забезпечує кількісно-якісне збереження матеріальних ресурсів, зокрема: з усіма матеріально-відповідальними особами укладені договори матеріальної відповідальності, приміщення складів обладнані належними вагомірними приладами, дотримується технологія зберігання матеріалів.Однією із складових організації обліку запасів є організація складського обліку – кількісно-сортового обліку матеріальних цінностей, який ведеться на місці їх зберігання безпосередньо матеріально-відповідальною особою, але організовується головним бухгалтером. Він встановлює форми регістрів обліку, оформляє і передає їх на склад, інструктує матеріально-відповідальних осіб про порядок ведення складського обліку та систематично слідкує за ефективністю ведення складського обліку. позаскладського транспортування матеріалів.

На «Ватрі» для забезпечення виробничої програми відповідними матеріальними ресурсами створено спеціальні склади для зберігання основних і допоміжних матеріалів, палива, запасних частин, МШП та інших запасів. Крім центральних складів, в різних структурних підрозділах підприємства функціонують комори, які виконують функції проміжних складів. Кожному складу наказом по підприємству присвоєно порядковий номер, який надалі зазначається на всіх документах, які відносяться до операцій даного складу. На складах (кладових) матеріальні цінності розміщують по секціях, а в середині них – по групах, типо- та сорторозмірах в штабелях, ящиках, контейнерах, на стелажах, полках, комірках, піддонах, що забезпечує швидке їх приймання, відпуск та контроль за відповідністю фактичної наявності встановленим нормам (ліміту).

Наказом Мінстату України від 21.06.1996 р. №193 „Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів” затверджено більше 20 типових форм первинного обліку запасів.

У господарській діяльності ВАТ „Ватрі” використовуються наступні форми первинного обліку ТМЦ.

Форма М-1 „Журнал обліку вантажів, що надійшли”. Працівник здійснює записи у форму М-1 в міру надходження запасів на склад підприємства. Разом з вантажем в бухгалтерію передають „Видаткову накладну”, а також, якщо постачальник платник ПДВ, то ще й „Податкову накладна”.

Форми М-2 і М-2б „Довіреність” (Додаток 9) використовуються для отримання представником підприємства, довіреною особою сировини, матеріалів, палива, запчастин, інвентарю, інструментів, товарів тощо. Термін використання довіреності не може перевищувати 10 днів.

Форма М-2а „Акт списання бланків довіреностей”.

У формі М-3 „Журнал реєстрації довіреностей” здійснюється реєстрація повністю оформлених довіреностей, перш ніж вони будуть видані довіреним особам підприємства.

Форма М-4 „Прибутковий ордер” (Додаток 10) використовується для оприбуткування запасів, що надходять, як правило, на центральний склад підприємства.

Форма М-7 „Акт про приймання матеріалів” використовується для оформлення приймання матеріальних цінностей з кількісними або якісними відхиленнями від даних, вказаних в договорі або в супровідних документах постачальника, а також у разі надходження запасів без супровідних документів.

Форма М-8 використовується для багаторазового відпуску одного найменування (номенклатурного номера) запасів в один і той же цех, дільницю протягом одного місяця.

Форма М-9 використовується для чотириразового відпуску лімітованих запасів в один і той же цех, дільницю протягом одного місяця.

Форма М-11 „Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів” (Додаток 11) використовується для обліку руху запасів всередині підприємства, їх відпуску виробничим підрозділам, господарствам підприємства, в тому числі і тим, які розташовані за його межами, а також стороннім юридичним і фізичним особам.

Аналітичний облік виробничих запасів на ТОВ „Ватра-Укр” ведеться на складах за допомогою карток складського обліку, що розміщуються в картотеці за технічними групами виробничих запасів відповідно до номенклатури-цінника. Вони відкриваються в бухгалтерії в такому ж порядку, як і книга складського обліку. Для кожного найменування предметів чи продуктів праці, що мають окремий номенклатурний номер, відкривається окрема картка складського обліку, в якій заповнюють такі реквізити: номер картки і складу, назва матеріалу, одиниця виміру, технічна характеристика (марка, сорт, профіль, розмір), облікова ціна, номенклатурний номер, норма запасу (максимум, мінімум). Картку підписує головний бухгалтер, його заступник або за його дорученням бухгалтер матеріального відділу. Заготовлені таким чином картки передають завідувачу складу чи комірнику під розписку у спеціальному реєстрі видачі карток складського обліку матеріальному складу. Реєстр має типову форму, в якому вказані дата відкриття картки, номенклатурний номер матеріалу, порядковий номер картки, назва матеріалу, одиниця виміру, облікова ціна, особистий підпис комірника про одержання картки, помітка про повернення. За кожним складом ведеться окремий реєстр видачі карток складського обліку. В отриманих картках складського обліку форми № М-12 завідуючий складом (комірник) заповнює реквізити, що характеризують місця зберігання матеріалів (стелажі, чарунки тощо). Крім того, у місцях зберігання товарно-матеріальних цінностей прикріплюється матеріальний ярлик форми № М-16

При відпуску запасів у виробництво, продажі та іншому вибутті оцінка їх здійснюється за одним з таких методів:

- методом ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

- методом середньозваженої собівартості;

- собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО - last in, first out);

- методом нормативних витрат;

- методом ціни продажу.

На «Ватрі» оцінка запасів визначається за методом ЛІФО, що базується на припущенні, що запаси використовуються у послідовності, що є протилежною їх надходженню на підприємство, тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж, інше вибуття), оцінюються за собівартістю останніх за часом надходження запасів.

Транспортно-заготівельні витрати (ТЗВ) — один з елементів витрат, який включається до первісної вартості (собівартості) запасів, придбаних за плату. На «Ватрі» використовуться метод прямого розподілу, який полягає у розподілі суми ТЗВ за кожною окремою поставкою запасів пропорційно до вартості запасів. Суму ТЗВ, яка за розрахунком припадає на кожне найменування придбаних запасів, бухгалтер записує, як правило, просто у документі (накладній тощо) постачальника чи на окремому аркуші-розрахунку. Окремо у накладній чи на окремому аркуші-розрахунку зазначає суму та ціну за кожним найменуванням разом із ТЗВ. Уже на підставі такого розподілу дані за кожним найменуванням запасів відображаються у бухгалтерському обліку.

Інвентаризація матеріальних цінностей на базовому підприємстві проводиться спеціально створеною комісією за наказом керівника з обов’язковим включенням до неї головного бухгалтера. Очолює інвентаризаційну комісію керівник підприємства або його заступник. Результати проведеної перевірки матеріальних цінностей подають у формі 21 – М «Інвентаризаційний опис».

Завідувач складом повинен підготувати матеріали до інвентаризації з таким розрахунком, щоб легко було визначити наявність матеріальних цінностей, їх техніко – економічні характеристики та порахувати кількість, масу, міру. Матеріально відповідальні особи повинні дати розписку про те, що всі документи передані в бухгалтерію і «на руках» ніяких документів немає. Комісія працює у присутності завідувача складу, в кінці дня склад опломбовується. Необхідно слідкувати, щоб на склад у дні інвентаризації не надходили і не списувалися матеріальні цінності. Інвентаризаційні описи разом з висновками робочої комісії здають у бухгалтерію для виявлення наслідків інвентаризації. Для цього на цінності, в розрізі яких є відхилення від облікових даних, складається порівняльна відомість. Від матеріально відповідальних осіб вимагають пояснення лишків чи нестач у письмовому вигляді. Висновок щодо причин виникнення врегулювання нестач центральна інвентаризаційна комісія оформляє протоколом, який затверджує керівник підприємства протягом п’яти днів після закінчення інвентаризації. При виявленні нестач і втрат від псування, які виникли внаслідок зловживань матеріально відповідальних осіб, матеріали інвентаризації протягом п’яти днів після затвердження протоколу керівником передаються слідчим органам, а на суму нестач подається позов до суду. Виявленні нестачі відшкодовуються винними особами відповідно до вимог чинного законодавства та Порядку визначення розміру збитків від крадіжок, нестач (псування) матеріальних цінностей, затверджених КМУ.

Відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій за результатами інвентаризації.

№ з/п	Зміст операції	Дебет	Кредит
1.	На суму виявлених нестач	375	716
2.	Відшкодування винними особами нестач, псування цінностей	30 66	375
3.	Якщо сума нестач визначена із застосуванням коефіцієнта, то на суму різниці між балансовою вартістю і відшкодуванням із застосуванням коефіцієнтів складається запис	716	642
4.	На суму податку на додану вартість нестач матеріальних цінностей	375	641
5.	Списання нестач у межах норм природних витрат	91	20
6.	Перерахування до бюджету різниці в цінах матеріальних цінностей між балансовою та розрахунковою вартістю	642	31
7.	Списання виявлених нестач на псування матеріальних цінностей за балансовою вартістю у випадку, якщо не встановлена винна особа	947	20 22 28
8	На суму податку на додану вартість	949	641
9.	Оприбуткування лишків матеріальних цінностей	20,22,28	745

Відповідно до Плану рахунків та Інструкції №291, МШП обліковуються на рахунку 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети". До малоцінних та швидкозношуваних предметів належать предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року.

За дебетом рахунка 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" відображаються за первісною вартістю придбані (отримані) або виготовлені малоцінні та швидкозношувані предмети, за кредитом - відпуск малоцінних та швидкозношуваних предметів в експлуатацію за обліковою вартістю зі списанням на рахунки обліку витрат, а також списання недостач і втрат від псування таких предметів. Вартість переданих в експлуатацію МШП виключається зі складу активів (списується з балансу на витрати) з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації та за відповідальними особами протягом терміну їх фактичного використання.

Відображення господарських операцій з обліку МШП:

№ з/п	Зміст господарських операцій	Д-т	К-т
1	Придбання МШП за плату у постачальника	22	631
2	Відображено податковий кредит	641	631
3	Здійснено оплату одержаних МШП	631	311
4	Одержано МШП як внесок до статутного фонду	22	46
5	Збільшено статутний капітал на суму одержаних МШП	46	40
6	Відображення суми безоплатно одержаних МШП	22	745
7	Відображення суми МШП, виявлених у результаті інвентаризації	22	719
8	Вибуття МШП для виробництва продукції	23	22
9	Вибуття МШП для загальногосподарських потреб	91	22
10	Вибуття МШП для капітального будівництва	15	22
11	Вибуття МШП для забезпечення збуту продукції	93	22

Аналітичний облік малоцінних та швидкозношуваних предметів може будуватися:

- за відповідними субрахунками;

- за місцезнаходженням і матеріально відповідальними особами;

- за окремими предметами, що належать до складу кожної групи малоцінних та швидкозношуваних предметів.

Для аналітичного обліку МШП на ТОВ «Ватра-Укр» використовуються такі форми документів:

МШ-1 "Відомість на поповнення (вилучення) постійного запасу інструментів (пристроїв)";

МШ-2 "Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів";

МШ-3 "Замовлення на ремонт або заточування інструментів (пристроїв)";

МШ-4 "Акт вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів";

МШ-5 "Акт на списання інструментів (пристроїв) та обмін їх на придатні";

МШ-6 "Особова картка №____ обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв";

МШ-7 "Відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв";

МШ-8 "Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів".

На «Ватрі» передбачається порядок, за яким операції з одержання інструментів і пристроїв зі складу, повернення на склад МШП, що стали непридатними, та зношених інструментів оформляються первинними документами.

Оформлення операцій з передачі інструментів і пристроїв первинними документами здійснюється в такому порядку:

одержання інструментів і пристроїв зі складу - випискою вимог (Додаток 12) або лімітних карток;

повернення інструментів і пристроїв на склад - випискою накладних або записами в лімітних картках;

решта непридатних, зношених інструментів і пристроїв у вигляді брухту, утилю - накладними.

На субрахунку 112 "Малоцінні необоротні матеріальні активи" відображається вартість предметів, строк корисного використання яких більше одного року, тобто спеціальні інструменти і спеціальні пристрої, вартість яких погашається нарахуванням зносу за встановленою підприємством ставкою (нормою) з урахуванням очікуваного способу використання таких об'єктів. Отже, на малоцінні необоротні матеріальні активи, що обліковуються на цьому рахунку, нараховується знос. Відповідно до Плану рахунків та Інструкції №291, знос нараховується на рахунку 132 "Знос інших необоротних матеріальних активів". На субрахунку 132 узагальнюється інформація про суму зносу тих необоротних активів, облік яких ведеться на рахунку 11 "Інші необоротні матеріальні активи", зокрема на субрахунку 112. Знос відображається за П(С)БО 7. Відповідно до П(С)БО 7, нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який підприємство має встановити при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс). Цей строк може зупинятися на період реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації зазначеного активу. На ТОВ « Ватра» амортизація інших необоротних матеріальних активів нараховується за такими методами:

1) прямолінійним, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на очікуваний період часу використання об'єкта основних засобів;

2) виробничим, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), що його підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів.

Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів може нараховуватися двома способами: у першому місяці використання об'єкта в розмірі 50 відсотків його вартості, яка амортизується, а решта 50 відсотків - у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом, або ж у першому місяці використання об'єкта амортизується 100 відсотків його вартості.

Відображення господарських операцій з обліку МНА

№ з/п Зміст господарських операцій Д-т К-т 1 Придбання МНМА за плату у постачальника 153 631 2 Відображено податковий кредит 641 631 3 Введення в експлуатацію МНМА 112 153 4 Здійснено оплату одержаних МНМА 631 311 5 Одержання МНМА як внеску до статутного фонду 112 46 6 Збільшено статутний капітал на суму одержаних МНМА 46 40 7 Відображення суми безоплатно одержаних МНМА 112 745 8 Відображення суми МНМА, виявлених в результаті інвентаризації 112 719 9 Відображено витрати для виготовлення МНМА підрядним способом 153 631 10 Відображення суми податкового кредиту 641 631 11 Зараховано МНМА до складу інших необоротних матеріальних активів 112 153 12 Відображено витрати для виготовлення МНМА господарським способом 153 23,65, 661, 205 13 Зараховано МНМА до складу інших необоротних матеріальних активів 112 153 14 Нарахування амортизації за об'єктами виробничого призначення 23 132 15 Нарахування амортизації за об'єктами загальногосподарського призначення 92 132 16 Нарахування амортизації за об'єктами житлово-комунального призначення 949 132 17 Нарахування амортизації за об'єктами, що займаються збутом продукції 93 132

В зв’язку з різноманітністю способів отримання і списання запасів, що займе відповідно багато місця, буде показано варіант придбання і списання запасів за кошти.

№	Зміст операції	Кореспонденція рахунків
		Дт	Кт
1 Надходження запасів
Придбання запасів за кошти
Перша подія – передоплата
1	Проведено передоплату постачальнику	631	311
2	Нараховано податковий кредит з ПДВ	641	644
3	Отримано запаси від постачальника	20	631
4	Відображено податковий кредит з ПДВ	644	631
Перша подія – отримання запасів
5	Отримано запаси від постачальника	20	631
6	Нараховано податковий кредит з ПДВ	641	631
7	Проведено оплату постачальнику	631	311
Придбання запасів підзвітною особою
8	Оприбутковано запаси	20	372
9	Нараховано податковий кредит з ПДВ	641	372
2. Вибуття запасів
Продаж запасів за кошти
Перша подія – передоплата
10	Отримано передоплату від покупця	311	361
11	Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ	643	641
12	Відвантажено запаси	361	70
13	Відображено суму податкових зобов’язань з ПДВ	70	643
14	Списано первинну вартість запасів	90	20
15	Списано на фінансовий результат собівартість реалізованих запасів	79	90
16	Списано на фінансовий результат дохід від реалізації	70	79
Перша подія – відвантаження запасів
17	Відвантажено запаси	361	70
18	Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ	70	641
19	Списано первинну вартість запасів	90	20
20	Списано на фінансовий результат собівартість реалізованих запасів	79	90
21	Списано на фінансовий результат дохід від реалізації	70	79
22	Отримано оплату від покупця запасів	311	361
3. Переоцінка запасів
Уцінка запасів
23	Відображено уцінку запасів шляхом віднесення суми уцінки на витрати	946	20