Тема 6. Обгрунтування та експертиза бізнес-проектів

Завдання 1. Проведіть дослідження ринку продукту підприємства (потенціал і тенденції розвитку ринку, основні способи задоволення попиту споживачів, цільові ринки, оцінка впливу основних чинників зовнішнього середовища тощо).

Через відсутність необхідної інформації неможливо провести дослідження ринку продукції Краснокутської райспоживспілки за 2009-2011 роки.

Завдання 2. Складіть виробничий план підприємства (основні виробничі операції, машини та устаткування, сировина, матеріали, комплектуючі, виробничі та невиробничі приміщення тощо).

Виробничий план відіграє дуже важливу роль, полегшуючи у майбутньому управління операційною системою фірми. Виробничий план грунтується на маркетингових прогнозах обсягів продажу й номенклатури продукції фірми. Кожний вид продукції має свої стандарти й нормативи щодо організації виробництва, матеріальних витрат, необхідних матеріальних запасів тощо. Інформація, яка наводиться у виробничому плані, далі використовується для опрацювання виробничих графіків, складання кошторису операційних витрат, планування доходів і грошових потоків. Використання різних виробничих систем і зміни в політиці товаро-матеріальних запасів впливають на ефективність операцій фірми і можливості управління грошовими потоками. Отже, бізнес-план як документ для внутрішньофірмового користування має бути детальним планом виробничої діяльності. Це дає змогу розв’язати багато проблем фірми ще заздалегідь, на папері, раніше ніж підприємець перейде до конкретних практичних дій.

Невід’ємною складовою бізнесу, орієнтованого на виробничу діяльність, є оцінка того, як фірма вироблятиме свою продукцію. Основне завдання виробничого плану — довести, що фірма:

- реально спроможна організувати виробництво;

- здатна виготовляти необхідну кількість товарів відповідної якості;

- має можливості придбати необхідні для цього ресурси.

В таблиці 6.2.1 наведені будівлі і засоби наявні в розпорядженні Краснокутської райспоживспілки.

Таблиця 6.2.1

Матеріально-технічна база Краснокутської райспоживспілки

№	Показник	Кількість, од.
		Використовуються	Законсервовані
1	Адмінпобутовий корпус	1	0
2	Корпус автогосподарства, майстерні, гаражі	3	1
3	Магазини	23	1
4	Склади	5	0
5	Переробний цех	1	0
6	Хлібзавод	0	1
7	Вантажні авто	2	0
8	Легкові авто	1	0
9	Причеп	1	0

З таблиці 6.2.1 видно, що на підприємстві є засоби які не використовують. А саме 1 гараж, 1 магазин, приміщення хлібзавода.

Тема 7. Охорона праці, техніка безпеки

Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини в процесі трудової діяльності; діюча на підставі відповідних законодавчих та інших нормативних актів система соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, що забезпечують збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці; дозвіл на початок робіт підвищеної небезпеки, який необхідний організації чи підприємству, для проведення робіт.

Система управління охороною праці (СУОП) райспоживспілки є складовою частиною єдиної державної системи управління охороною праці. Управління охороною праці здійснює її директор. Об’єктами управління охороною праці є стан умов безпеки праці на робочих місцях та діяльність функціональних служб і структурних підрозділів щодо забезпечення виконання вимог нормативних актів про охорону праці.

Велике значення в райспоживспілці приділяється протипожежному захисту. Пожежі в приміщеннях з оргтехнікою становлять особливу небезпеку, бо поєднані з великими матеріальними збитками. Пожежа може виникнути при взаємодії горючих речовин і джерел запалювання. Горючими речовинами є будівельні та опоряджувальні матеріали, пластмасові корпуси техніки, шнури тощо. Джерелами запалювання можуть бути електронні схеми комп'ютерів, принтерів, пристрої електроживлення, де внаслідок різний порушень виникає перегрівання елементів, утворюються електричні іскри та дуги, здатні спричинити займання горючих матеріалів.

З метою виявлення початкового займання необхідно використовувати

пристрої систем автоматичного пожежегасіння там, де цього вимагають Правила пожежної безпеки.

Більшість робіт виконуваних в райспоживспілкці пов’язані з персональним комп’ютером (ПК).

Основні шкідливі та небезпечні фактори, що можуть впливати на організм людини під час роботи з ПК, такі:

– підвищений рівень електромагнітних випромінювань;

– підвищений рівень іонізуючих випромінювань;

– підвищений рівень статичної електрики;

– підвищена напруженість електростатичного поля;

– підвищена чи понижена іонізація повітря;

– підвищена яскравість світла;

– пряма і відбита блискітливість;

– підвищене значення напруги в електромережі, замикання якої може статися крізь тіло людини;

– статичні перевантаження кістково-м’язового апарату та динамічні локальні перевантаження м’язів кистей рук;

– перенапруження зорового аналізатора;

– розумове перенапруження;

– емоційні перевантаження;

– монотонність праці.

До шкідливих випромінювань комп’ютера належать низькочастотні електромагнітні поля та іонізуюче (рентгенівське) випромінювання моніторів на електронно-променевих трубках (ЕПТ) застарілих моделей.

Попри невисокий рівень електромагнітного випромінювання, навіть порівняно з побутовими приладами, та недостатню вивченість впливу цього поля на людський організм, численними дослідженнями доведено можливість порушення перебігу вагітності жінок, якщо вони працюють на комп’ютері. Крім того, встановлено, що тривале перебування дітей в середовищі впливу низькочастотних магнітних полів збільшує ймовірність появи в них пухлин мозку. У зв’язку з цим існують певні обмеження в розміщенні комп’ютерів у робочому приміщенні, а також у допуску персоналу до роботи на комп’ютері.

Робочі місця з візуальними дисплейними терміналами (відеотермінали, або ж ВДТ), персональними електронно-обчислювальними машинами (ПЕОМ), електронно-обчислювальними машинами (ЕОМ) розміщують на відстані не менше 1 м від стін зі світловими прорізами. Робочі місця відносно світлових прорізів повинні розміщуватися так, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва, та забезпечувало коефіцієнт природної освітленості не нижче 1,5 %. Відстань між бічними поверхнями ВДТ має бути не меншою 1,2 м. Відстань між тильною поверхнею одного ВДТ і екраном другого – не менше 2,5 м. Площа одного обладнаного ПЕОМ робочого місця має бути не менше 6 м2.