5. Основні види наукових досліджень у вищій школі

Вид наукової продукції

Визначення

Характеристика

Є найбільш повним та вичерпним висвітленням результатів наукової роботи, виконаної одним або групою авторів та становить підсумок ґрунтовного багаторічного дослідження, що завершується одержанням фундаментальних наукових досягнень, які будуть використані у наступних дослідженнях..

Зосередженість на вивченні окремого питання або проблеми – риса, типова для всіх монографічних досліджень.

Залежно від направленості змісту, монографічні дослідження можуть бути:

• історичними;

• теоретичними;

• дослідно-інформативними;

конструктивно-пошуковими.

Видання, що містить систематизований виклад навчальної дисципліни у відповідності до державного стандарту навчальної програми, затвердженої офіційною установою з рекомендацією до використання у навчальних закладах.

Видання, що відповідає окремим розділам програми навчальної дисципліни, може частково доповнювати підручник та рекомендується для використання офіційними установами.

Мета полягає в поданні інформації про проведену наукову роботу, одержані результати та визначенні напрямку для подальшої розробки теми, актуальних проблем, що потребують свого розв'язання.

Основним видом оперативної публікації про нові дослідження з конкретної тематики якої є,

логіка викладення матеріалів статті:

• вступна частина, де пояснюються аргументи вибору і дослідження теми;

• основний зміст, де йдеться про основні положення, які автор прагне висвітлити;

• висновки, що узагальнюють основний зміст статті.

План статті за вимогами ВАК України:

1. Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими та практичними завданнями.

2. Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми і на які спитається автор, виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття.

3. Формулювання цілей статті (постановка завдання).

4. Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів.

5. Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку.

Обсяг статті 6-24 сторінки, що становить 0,25-1,0 друкованого аркуша. Стаття друкується у фахових журналах та наукових збірниках за певними рубриками: історія, теорія, методика, практичний досвід та ін. Головна вимога при підготовці статті - лаконічність, конкретність та змістовність.

На початку кожної статті обов'язково вказується ім'я, по батькові та прізвище автора, науковий ступінь, посада, кафедра, навчальний заклад, коротка анотація українською та англійською мовами та відомості про автора, фотокартка, код УДК.

Графічні матеріали надаються на окремому аркуші, де друкується номер та назва малюнка. Формат повинен бути ідентичним розміру оригіналу.

Таблиці подаються як на окремому аркуші, так і в загальному тексті з обов'язковою нумерацією. Кожна таблиця повинна мати підпис. Наприклад: Таблиця 1.

У тексті в круглих дужках подається номер формули, якщо на неї є посилання. У інших випадках точно вказується місце формули у тексті.

Посилання на літературу та джерела вказуються у квадратних дужках [].

Список літератури подається наприкінці.

На початку абзацу слід використовувати режим «відступ». Пробіл використовується тільки між елементами тексту.

Стислий виклад основних думок, публікація яких передбачає попереднє ознайомлення учасників конференції, семінарів, симпозіумів та інших наукових форумів з результатами проведеного дослідження. їх зміст у більш повному обсязі повідомляється автором-доповідачем в усній формі.

Тези складаються з послідовного викладу окремих тверджень, що не підкріплюються фактичним матеріалом та висвітленням перебігу дослідження. їх обсяг не перевищує 3-х сторінок, що зумовлює вимоги до написання, зокрема чіткість формулювань принципових позицій автора, які він планує обґрунтувати у публічному виступі з доповіддю або повідомленням.

Письмовий виклад розгорнутої усної форми виступу, що відповідає тексту тез. Доповіді не публікуються, а повідомляються учасникам наукового зібрання з метою залучення до дискусій і обговорення викладеного матеріалу.

Структурними компонентами побудови доповіді є:

• вступ, у якому визначено актуальність запропонованої проблематики;

• основна частина, у якій стисло розкривається провідна ідея, її теоретичне та практичне обґрунтування та авторська інтерпретація проблеми;

• висновки та рекомендації щодо подальшого вирішення проблеми.

Доповідь готується у письмовій формі обсягом 6-8 сторінок і розрахована на 15-20 хвилин виступу.

Коротка за змістом доповідь, розрахована на 5-7 хвилин виступу.

Найпоширеніша форма наукової критики роботи, що відмінна аналітико-оціночним характером.

Стисла характеристика змісту наукової статті, праці, іншого наукового видання, у якій викладено найголовніші висновки праці, визначено їх цільове призначення та наукову вартість.

Підсумок науково-дослідної роботи з обраної проблематики, у якому викладено основну ідею, задум та окреслено шляхи її реалізації.

У звіті необхідно об'єктивно викласти суть досліджуваної проблеми, дати аналіз стану вирішених завдань та перспективи подальшої роботи, а також обсяг роботи, що виконано за звітний період.