МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

БЕРДЯНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Робочий зошит

з дисципліни

«Методологія і методи наукових досліджень»

слухача магістратури

Бердянськ – 2010

Мета дисципліни:

– формування уявлення про зміст понять «наука», «наукове пізнання», «наукове дослідження», «методологія», «методи наукового дослідження», «теоретичні методи», «емпіричні методи», «категоріальний апарат дослідження»;

– формування знань рівнів та функцій методології, підходів до здійснення наукових досліджень, сутності й компонентів методики наукового дослідження, видів методів наукового дослідження і особливостей їхнього застосування, принципів розробки категоріального апарату дослідження, основних видів наукових досліджень у вищій школі, структури та змісту дослідницької роботи студента;

– формування умінь аналізувати методи наукового дослідження, визначати умови та способи їхнього застосування, обґрунтовувати вибір методів стосовно конкретного дослідження, якому присвячено магістерську роботу.

Література:

1. Грабарь М.И., Краснянская К.А. Применение математической статистики в педагогических исследованиях. Непараметрический метод. – М.: Педагогика, 1970. – 136 с.

2. Ительсон Л.Б. Математические и кибернетические методы в педагогике. – М.: Просвещение, 1964. – 102 с.

3. Ительсон Л.Б. Математические методы в педагогике и педагогической психологии. – М.: Знание. – Вып. II. – 1968. – 56 с.

4. Євдокимов В.І., Агапова Т.П., Гавриш І.В., Олійник Т.О. Педагогічний експеримент: Навчальний посібник для студентів педагогічних вузів / Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. – Харків: «ОВС», 2001. – 148 с.

5. Кожухова Т.В., Кайдалова Л.Г., Шпалінськиіі В.В. Основи психолого-педагогічного дослідження: Навч. иосіб. для наук.-пед. працівників, слухачів ф-тів підвищення кваліфікації вищ. мед. і фармац. навч. закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації.– X.: Вид-во НФаУ: Золоті сторінки, 2002.– 240 с.

6. Кыверялг А.А. Методы исследования в профессиональной педагогике – Таллин: Валгус, 1980. – 334 с.

7. П’ятницька-Позднякова І.С. Основи наукових досліджень у вищій школі: Навчальний посібник. – К.: 2003. – 116 с.

8. Теория и практика педагогического эксперимента. / Под ред. А.И.Пискунова, Г.В.Воробъева, – М.: Педагогика, 1979. – 208 с.

9. Черепанов В.С. Экспертные оценки в педагогических исследованиях. – М.: Педагогика, 1989. – 152 с.

10. Экспертные оценки в социологических исследованиях. / С.Б.Крымский и др. АН УССР, Ин-т философии. – Киев: Наук.думка, 1990. – 318 с.

11. Як підготувати і захистити дисертацію на здобуття наукового ступеня. Методичні поради. 3-тє видання, виправлене і доповнене / Автор-упорядник Л.А. Пономаренко, доктор технічних наук, професор. – К.: Редакція «Бюлетеня Вищої атестаційної комісії України», Видавництво «Толока», 2005. – 80 с.

1. Наука як система знань

Наука - це не просто сума знань про і навколишній світ, а точно сформульовані положення про явища та їх взаємозв'язки, закони природи та суспільства, що виражені за допомогою конкретних наукових понять та суджень. Поняття та судження є науковими, якщо вони отримані за допомогою наукових методів (як емпіричних, так і теоретичних) та підтверджені у процесі їх практичної перевірки.

Структура процесу пізнання може бути представлена за такою схемою:

Мета науки - пізнання законів розвитку природи і суспільства, їх впливу на предмети та явища, їх властивості та відношення, що здійснюється за допомогою логічного та абстрактного мислення.

Поняття є вищою формою прояву думки і відображають предмети та явища світу в їх конкретних та загальних ознаках, за допомогою яких і створюється система наукового знання.

Пошук, що спирається як на емпіричний фактаж, так і науковий факт, передбачає застосування різних методів наукового дослідження та призводить до узагальнень на типологічному рівні називається науковим.

Будь-який науковий пошук має відмінні особливості, до яких слід віднести

За цільовим призначенням виокремлюють такі види наукових досліджень:

Між двома етапами дослідження є постановка проблеми, що означає:

• визначення того, що є невідомим і потребує доведення;

• формулювання питання, що відображає основний зміст проблеми, та обґрунтування його правильності важливості для науки;

• виокремлення конкретних завдань, послідовність їх вирішення та методи, що при цьому застосовуються.

Цей процес включає певні стадії та характерні форми, у яких існує та розвивається наукове знання, зокрема отримання, опис фактів та постановка наукових проблем, висунення гіпотези, нової ідеї, положення, формулювання теорії та органічне включення в неї доказових положень.

Таким чином, наукова теорія - це система суттєвих ідей, підходів та логічних принципів, за допомогою яких узагальнюється досвід, отримуються достовірні знання, відображається закономірний розвиток природи, суспільства, мислення на основі зв'язків між її поняттями.

Зміст наукової підготовки майбутнього спеціаліста у вищій школі слід розглядати як комплексне новоутворення, як єдність навчально-пізнавальної та науково-практичної роботи, в основі якої знаходиться програмно-цільовий метод планування та управління процесом навчання, що забезпечує інтеграцію дисциплін і водночас відображає сучасний рівень розвитку науки, її специфіку.

Деякі види творчих робіт, зокрема реферати, курсові та дипломні проекти, магістерські дисертації можна віднести до так званих навчально-дослідних робіт, у яких не вирішуються питання кардинально нових шляхів дослідження у будь-якій галузі науки, а лише ставляться завдання критичного огляду вже відомого або узагальнення на рівні експерименту (набутого практичного досвіду) як результату, що підтверджує вже відомий факт.