2.4. Митний тариф у зовнішньоторговельному регулюванні

Митний тариф містить конкретні ставки мит, які прямо впливають на ціни імпортованих товарів, впливають на рівень внутрішніх цін у країні, безпосередньо позначаються на результатах господарської діяльності підприємств. У силу цього митні тарифи залишаються одним з найважливіших інструментів державного регулювання зовнішньої торгівлі, що дозволяє з її допомогою захист національних виробників від іноземної конкуренції.

Якщо спочатку мита використалися у фіскальних цілях, зокрема, у багатьох, що насамперед розвиваються країнах і країнах з перехідною економікою, збір мит являє собою важливе джерело надходжень засобів у державний бюджет.

Чим вище рівень економічного розвитку країни, чим багатше й різноманітніше система її зовнішньоекономічних зв'язків, тим меншу роль грають у її митній політиці чисто фіскальні мотиви, тим більше ця політика визначається комплексною стратегією створення для національної економіки сприятливих умов розвитку в сьогоденні й у майбутньому. І як наслідок посилення ролі митного тарифу й застосування його як регулятор розвитку національної економіки, що дозволяє, полегшуючи або утрудняючи ввіз у країну або вивіз із її певних товарів, впливати на торговельні потоки, забезпечити збалансованість зовнішньоторговельного обміну, свідомо формувати господарську структуру, поступово міняти місце країни в міжнародному розподілі праці.

Імпортний митний тариф заслужено вважається основним інструментом регулювання зовнішньої торгівлі. При цьому в процесі розвитку міжнародної торговельної системи митний тариф розглядається як найбільш ефективний зовнішньоторговельний регулятор.

Я вважаю, що український тариф необхідно вдосконалювати таким чином, щоб він максимально відповідав завданню захисту економічних інтересів країни простору.

В останні десятиліття значення тарифів падало в міру того, як наростали різні непрямі бар'єри регулювання зовнішньої торгівлі - такі, як різноманітні технічні стандарти або добровільні експортні обмеження на основі неформальної угоди. Середні ставки тарифів економічно розвинених країн у сучасних умовах невисокі, але вплив їх на зовнішню торгівлю залишається досить значним. Адже й за допомогою порівняно невеликих мит можна робити ввіз певних товарів невигідним і стимулювати їхнє виробництво усередині країни, обкладаючи їх більше високими митами в порівнянні із сировиною для їхнього виробництва. До того ж високий ступінь диференціації тарифів дозволяє, зберігаючи порівняно малий загальний рівень обкладання, забезпечувати захист від імпорту окремих різновидів товарів. При сучасному рівні науково-технічного розвитку, украй високого ступеня спеціалізації такий захист виявляється досить ефективним.

У той же час досвід індустріалізації ряду країн свідчить, що митний тариф може бути ефективним знаряддям цілеспрямованого стимулювання ввозу товарів, необхідних для певних галузей промисловості. У цих цілях застосовуються такі інструменти, як використання цільових митних пільг у рамках митних режимів переробки й просте встановлення диференційованих тарифних ставок залежно від того, наскільки вписується імпорт даного товару в прийняту стратегію економічного розвитку.

Відіграючи роль безпосереднього регулятора, митний тариф у той же час виконує й іншу функцію - є непрямим засобом тиску на інші держави з метою сприяння розвитку експорту.

Підбиваючи підсумок можна відзначити наступне, що митний тариф, як правило, виконує певні функції.