- •Відповіді до іспиту з дисципліни «Економіка»
- •Предмет і функції економічної теорії
- •Методи дослідження економічних процесів та явищ
- •Класифікація чинників виробництва
- •Етапи розвитку економічної теорії
- •Виробничі можливості суспільства й проблема вибору
- •Економічні інтереси та економічні потреби
- •Економічна система сутність і структура
- •Сучасні моделі економічних систем
- •1.1 Продуктивні сили
- •1.2 Виробничо-економічні відносини
- •1.3 Господарський механізм
- •Власність: сутність, права, види
- •Особливості натурального й товарного виробництва
- •Товар і його властивості
- •Сутність і функції грошей
- •Ринок: сутність, функції, структура й інфраструктура
- •Модель економічного кругообігу
- •Попит. Закон попиту. Нецінові фактори попиту.
- •Пропозиція. Закон пропозиції. Нецінові фактори пропозиції
- •Ринкова рівновага
- •Чиста конкуренція
- •Чиста монополія
- •Монополістична конкуренція
- •Олігополія
- •Антимонопольна політика держави
- •Види витрат виробництва
- •Витрати виробництва в короткостроковому періоді
- •Витрати виробництва в довгостроковому періоді
- •Витрати виробництва й прибуток
- •Сутність і види підприємницької діяльності
- •Підприємець як суб’єкт підприємства
- •Організаційно-економічна форма підприємницької діяльності
- •Кругообіг і оборот капіталу
- •Основний і оборотний капітал
- •Фізичний і моральний знос основного капіталу. Амортизація
- •Судний капітал та судний процент
- •Сутність і види земельної ренти
- •Зарплата як ціна рівноваги на ринку праці
- •Форми й системи заробітної плати
- •Функції держави в ринковій економіці
- •Грошово-кредитна політика держави
- •Податкова система
- •Сутність і основні риси ввп (внп)
- •Система макроекономічних показників
- •Національне багатство
- •Види економічного росту
- •Сутність, види й причини економічних циклів
- •Фази промислового циклу
- •Сутність, види, механізм і причини інфляції
- •Соціально-економічний наслідок інфляції
- •Антиінфляційна політика держави
- •Причини й види безробіття
- •Визначення повної зайнятості й загального рівня безробіття
- •Наслідок безробіття
- •Державні регулювання зайнятості
- •Міжнародна міграція трудових ресурсів.
- •Міжнародний рух капіталу
- •Форми і види кредиту
- •Економічні аспекти глобальних проблем
- •Міжнародна торгівля
- •Економічні потреби: їхня сутність, класифікація
- •Теорії, які визначають вартість (цінність) товару
- •Світове господарство:зміст, виникнення й етапи розвитку
Модель економічного кругообігу
Найпростіша модель економічного кругообігу закритої економіки, тобто без участі держави і без міжнародних зв'язків, містить тільки два сектори — домогосподарства і фірми та два види ринків — ринок благ і ринок ресурсів.
На ринку благ домогосподарства купують необхідні їм товари і послуги у фірм. На ринку ресурсів, навпаки, фірми купують у домогосподарств необхідні їм ресурси: капітал, робочу силу, природні ресурси для здійснення виробничого процесу. Економічна система є замкненою. Доходи одних економічних суб'єктів є витратами інших економічних суб'єктів. У
моделі наявні два види потоків: "доходи—витрати" та "ресурси—товари" і послуги. Вони здійснюються одночасно у протилежних напрямах і постійно повторюються. Потік товарів і послуг здійснюється проти годинникової стрілки. Ринки благ та ресурсів балансуються потоками грошових платежів за годинниковою стрілкою. Домогосподарства на ринку благ здійснюють грошові платежі. Фірми на ринку ресурсів також купують робочу силу, капітал, природні ресурси, здійснюючи при цьому грошові витрати.
У результаті взаємодії двох ринків відбувається кругообіг, а між самими ринками досягається рівновага. Отже, сумарна величина витрат одних суб'єктів макроекономіки дорівнює сумарній величині доходів інших.
Модель економічного кругообігу за участі держави доповнюється ще одним сектором — сектором уряду. Держава бере участь у регулюванні економіки трьома способами: 1) збиранням податків; 2) здійсненням державних витрат; 3) регулюванням кількості грошей в економіці.
Попит. Закон попиту. Нецінові фактори попиту.
Попит — це форма вираженння потреби в життєвих засобах, що визначається певною кількістю товарів і послуг, які споживачі можуть придбати за цінами, що склалися на ринку, та наявністю коштів.
Рух попиту об'єктивно регулюється законом попиту. Він відображує причинно-наслідковий зв'язок між зміною ціни і зміною величини попиту, який має зворотний характер: підвищення ціни зумовлює зменшення попиту, зниження ціни — його зростання.
У законі попиту виявляється суперечність між ціною і платоспроможністю, точніше — між ціною та існуючою на цей час величиною платоспроможного попиту населення.
Якщо ціна зросла, то за незмінного платоспроможного попиту населення зменшуються можливості здійснення покупок, причому не в номінальному грошовому, а в натуральному вираженні.
Наприклад, замість 5 кг певного харчового продукту покупець зможе придбати тільки 3—4 кг або змушений буде купувати дешевший замінювач звичайного для нього продукту (замість вищого сорту чаю купувати нижчий, замість кави — чай).
Засобом розв'язання цієї суперечності є зменшення попиту на товари, ціна на які зросла. Протилежна ситуація спостерігається при зниженні ціни. Споживач має можливість придбати ті товари, які раніше були недоступні для нього через низьку купівельну спроможність. У цьому випадку зростає попит на дорожчі товари.
Існують різні форми вияву закону попиту. Серед них відзначимо таку форму вияву, як ефект заміщення. Він полягає у переміщенні попиту на дешевший товар — замінювач.
Інша форма вияву закону попиту — ефект доходу — спостерігається тоді, коли відбулося зниження ціни. Це зумовлює появу у споживача вільної суми грошей, яка може бути спрямована на придбання додаткових життєвих засобів.
Найважливіший фактор впливу на попит – ціна на одиницю товару. Функція попиту може бути виражена рівнянням: QD = f(P) де QD – обсяг попиту, або кількість одиниць товару, яка може бути придбана покупцем; Р – ціна одиниці товару. Крім ціни на попит впливають й інші, нецінові фактори. До нецінових факторів (детермінантів) попиту можна віднести наступні:
доходи споживачів;
місткість ринку;
ціни і доступність споріднених товарів (товарів-субститутів);
ціни і доступність доповнюючих товарів (товарів-комплементів);
смаки і уподобання;
сподівання щодо майбутніх економічних умов;
особливі фактори (погода і т. ін.).
Попит може бути функцією всіх цих факторів: QD = f(P, P1S, PnS, P1C, PmC, I, Z, W, N, B…), де QD – обсяг попиту на товар; Р – ціна товару;
І – доход;
PS – ціна товару-субституту;
PC – ціна комплементарного блага;
Z – смаки і уподобання;
W – об‘єктивні умови споживання;
N – очікування споживача;
В – інші фактори.
На величину сукупного попиту впливають також фактори, не пов'язані із зміною рівня цін. Неціновими факторами сукупного попиту є різноманітні шоки — раптові зміни умов загальної рівноваги на внутрішніх ринках, викликані заходами економічної політики, незалежними діями економічних агентів, зовнішньоекономічними, політичними та природними чинниками, що впливають на обсяги споживання, інвестицій, державних видатків або на обсяг чистого експорту країни. Нецінові фактори збільшують або зменшують обсяги сукупного попиту для всіх можливих рівнів цін і, відповідно, пересувають криву ADg праворуч або ліворуч. Зростання номінальних доходів, обумовлене, наприклад, збільшенням пропозиції грошей або рішеннями домогосподарств менше заощаджувати і більше витрачати, пересунуть криву сукупного попиту праворуч з AD0 до AD;. при кожному можливому рівні цін фірми й домогосподарства плануватимуть більші витрати на товари та послуги. Якщо ж під впливом нецінових факторів номінальні доходи економічних агентів зменшаться, або вони вирішать більше заощаджувати, крива AD0 пересунеться ліворуч на рівень AD2> і сукупний попит скоротиться.