- •Відповіді до іспиту з дисципліни «Економіка»
- •Предмет і функції економічної теорії
- •Методи дослідження економічних процесів та явищ
- •Класифікація чинників виробництва
- •Етапи розвитку економічної теорії
- •Виробничі можливості суспільства й проблема вибору
- •Економічні інтереси та економічні потреби
- •Економічна система сутність і структура
- •Сучасні моделі економічних систем
- •1.1 Продуктивні сили
- •1.2 Виробничо-економічні відносини
- •1.3 Господарський механізм
- •Власність: сутність, права, види
- •Особливості натурального й товарного виробництва
- •Товар і його властивості
- •Сутність і функції грошей
- •Ринок: сутність, функції, структура й інфраструктура
- •Модель економічного кругообігу
- •Попит. Закон попиту. Нецінові фактори попиту.
- •Пропозиція. Закон пропозиції. Нецінові фактори пропозиції
- •Ринкова рівновага
- •Чиста конкуренція
- •Чиста монополія
- •Монополістична конкуренція
- •Олігополія
- •Антимонопольна політика держави
- •Види витрат виробництва
- •Витрати виробництва в короткостроковому періоді
- •Витрати виробництва в довгостроковому періоді
- •Витрати виробництва й прибуток
- •Сутність і види підприємницької діяльності
- •Підприємець як суб’єкт підприємства
- •Організаційно-економічна форма підприємницької діяльності
- •Кругообіг і оборот капіталу
- •Основний і оборотний капітал
- •Фізичний і моральний знос основного капіталу. Амортизація
- •Судний капітал та судний процент
- •Сутність і види земельної ренти
- •Зарплата як ціна рівноваги на ринку праці
- •Форми й системи заробітної плати
- •Функції держави в ринковій економіці
- •Грошово-кредитна політика держави
- •Податкова система
- •Сутність і основні риси ввп (внп)
- •Система макроекономічних показників
- •Національне багатство
- •Види економічного росту
- •Сутність, види й причини економічних циклів
- •Фази промислового циклу
- •Сутність, види, механізм і причини інфляції
- •Соціально-економічний наслідок інфляції
- •Антиінфляційна політика держави
- •Причини й види безробіття
- •Визначення повної зайнятості й загального рівня безробіття
- •Наслідок безробіття
- •Державні регулювання зайнятості
- •Міжнародна міграція трудових ресурсів.
- •Міжнародний рух капіталу
- •Форми і види кредиту
- •Економічні аспекти глобальних проблем
- •Міжнародна торгівля
- •Економічні потреби: їхня сутність, класифікація
- •Теорії, які визначають вартість (цінність) товару
- •Світове господарство:зміст, виникнення й етапи розвитку
Грошово-кредитна політика держави
Грошово-кредитна політика — це політика держави, спрямована на:
- оздоровлення всієї фінансової та грошової системи;
- зменшення темпів інфляції та стабілізацію споживчих цін;
- cтабілізацію обсягів виробництва;
- підвищення реальних доходів населення;
- скорочення дефіциту державного бюджету;
- упорядкування торгово-платіжного балансу;
- зменшення дотацій населенню та підприємствам;
- створення спеціального стабілізаційного фонду для підтримки дієспроможності гривні.
В перші роки після здобуття незалежності держава за рахунок бюджетних коштів підтримувала збиткові підприємства замість проведення політики структурних перетворень та грошової приватизації. Такі заходи підтримки вітчизняного товаровиробника здійснювалися на фоні розвитку інфляційних процесів. Результатом стало виникнення значних обсягів дефіциту державного бюджету, який перекривався за рахунок емісії НБУ, що прискорило інфляцію і призвело до деформації у пропорціях грошової маси. Протягом 1992-2000 pp. відбувалося збільшення грошової маси, і насамперед — за рахунок готівки в обігу, наслідком чого стала гіперінфляція у 1993 р.
З плином часу структура грошової маси зазнала значних змін, які вплинули на інвестиційні процеси. Для характеристики грошової маси, як правило, використовуються агрегати М1, грошова база Mh (гроші поза банками плюс резерви банків), які визначають інфляційні процеси та інфляційні очікування. До грошового агрегату М2 належать строкові вклади в національній валюті та кошти в іноземній валюті. Грошовий агрегат М3 містить ще й кошти за трастовими операціями банків та цінні папери власного боргу банків. Два останні агрегати відповідають функції грошей як засобу нагромадження і регулюють обсяги інвестиційної діяльності.
Податкова система
Податко́ва система — це сукупність податків, зборів, інших обов'язкових платежів і внесків до бюджету і державних цільових фондів, які діють у встановленому законом порядку. Складається з прямих і непрямих податків. Прямі встановлюються безпосередньо на дохід або власність платника податків, непрямі включаються у вигляді надбавки до ціни товару і сплачуються споживачем.
Виходячи із сутності податку як категорії, можна визначити 2 функції даного поняття:
1) фіскальна – з допомогою податків формуються фінансові ресурси держави. Податки виступають основним джерелом доходів бюджетів різних рівнів. Об’єктивне існування податків як основного джерела доходів передбачає:
а) надходження їх рівномірно в календарному розрізі (рівнонапруженість);
б) стабільність надходження;
в) податки повинні рівномірно надходити по всіх територіальних рівнях;
2) розподільчо-регулююча. Сутність даної функції в тому, що процес стягнення податку обов’язково означає розподіл певного явища чи процесу між податкоплатником та державою. Причому стягнення податку призводить до скорочення реальних об’єктів оподаткування для конкретних платників податку.
Види податків
За формою оподаткування всі податки поділяються на прямі і непрямі.
Прямі податки сплачуються суб`єктами податків безпосередньо й прямо пропорційно платоспроможності. Прямі поділяються на реальні та особисті. До реальних відносяться податки на землю, будинки, промислові, торгові, банківські установи та грошовий капітал. До особистих - податки на доходи фізичних та юридичних осіб (податковий, помайновий, із спадщини тощо).
На відміну від прямих, непрямі податки не зв`язані з розмірами доходів чи вартістю майна платника податків. Непрямі податки виступають у трьох видах: "акцизи", "фіскальні монопольні податки", "митні збори".
Акциз — різновид непрямого податку переважно на товари масового споживання (цигарки, алкогольні напої, сіль, цукор, сірники, автомобілі, холодильники, парфумерні вироби тощо), а також різні комунальні, транспортні, культурні та інші послуги, які мають широке розповсюдження (телефон, транспортні перевезення, авіа- і залізнодорожні квитки, демонстрація фільмів). У більшості країн Заходу непрямі податки на товари і послуги внутрішнього ринку забезпечують біля 25% всіх податкових надходжень у бюджет. Індивідуальні чи вибіркові акцизи стягуються за твердими ставками з одиниці товару. Фіскальні монопольні податки поповнюють казну за рахунок непрямого оподаткування товарів масового попиту, виробництво і реалізація яких монополізовані державою. Виник цей податок з "реалії", тобто привласнення державою виключного права на той чи інший вид діяльності. Наприклад, існує в державі монополія на виробництво алкогольних виробів. Напередодні антиалкогольної компанії цей вид монопольної державної діяльності забезпечував надходження в бюджет більше третини його суми. Практично завжди об`єктом державної монополії було також виробництво і реалізація виробів з хутра і золота.
Митні збори — це непрямі податки на імпортні, експортні і транзитні товари, тобто такі, які пересікають кордони країни. Вони сплачуються всіма, хто здійснює зовнішньоекономічні операції. В залежності від цих цілей, які переслідує держава, митні збори поділяються на "фіскальні", "протекційні", "антидемпінгові" і "пільгові".