- •Відповіді до іспиту з дисципліни «Економіка»
- •Предмет і функції економічної теорії
- •Методи дослідження економічних процесів та явищ
- •Класифікація чинників виробництва
- •Етапи розвитку економічної теорії
- •Виробничі можливості суспільства й проблема вибору
- •Економічні інтереси та економічні потреби
- •Економічна система сутність і структура
- •Сучасні моделі економічних систем
- •1.1 Продуктивні сили
- •1.2 Виробничо-економічні відносини
- •1.3 Господарський механізм
- •Власність: сутність, права, види
- •Особливості натурального й товарного виробництва
- •Товар і його властивості
- •Сутність і функції грошей
- •Ринок: сутність, функції, структура й інфраструктура
- •Модель економічного кругообігу
- •Попит. Закон попиту. Нецінові фактори попиту.
- •Пропозиція. Закон пропозиції. Нецінові фактори пропозиції
- •Ринкова рівновага
- •Чиста конкуренція
- •Чиста монополія
- •Монополістична конкуренція
- •Олігополія
- •Антимонопольна політика держави
- •Види витрат виробництва
- •Витрати виробництва в короткостроковому періоді
- •Витрати виробництва в довгостроковому періоді
- •Витрати виробництва й прибуток
- •Сутність і види підприємницької діяльності
- •Підприємець як суб’єкт підприємства
- •Організаційно-економічна форма підприємницької діяльності
- •Кругообіг і оборот капіталу
- •Основний і оборотний капітал
- •Фізичний і моральний знос основного капіталу. Амортизація
- •Судний капітал та судний процент
- •Сутність і види земельної ренти
- •Зарплата як ціна рівноваги на ринку праці
- •Форми й системи заробітної плати
- •Функції держави в ринковій економіці
- •Грошово-кредитна політика держави
- •Податкова система
- •Сутність і основні риси ввп (внп)
- •Система макроекономічних показників
- •Національне багатство
- •Види економічного росту
- •Сутність, види й причини економічних циклів
- •Фази промислового циклу
- •Сутність, види, механізм і причини інфляції
- •Соціально-економічний наслідок інфляції
- •Антиінфляційна політика держави
- •Причини й види безробіття
- •Визначення повної зайнятості й загального рівня безробіття
- •Наслідок безробіття
- •Державні регулювання зайнятості
- •Міжнародна міграція трудових ресурсів.
- •Міжнародний рух капіталу
- •Форми і види кредиту
- •Економічні аспекти глобальних проблем
- •Міжнародна торгівля
- •Економічні потреби: їхня сутність, класифікація
- •Теорії, які визначають вартість (цінність) товару
- •Світове господарство:зміст, виникнення й етапи розвитку
Виробничі можливості суспільства й проблема вибору
Розвиток виробництва має межі. Вони спричинені тим, ще у кожний момент часу суспільство володіє лише певним обсягом виробничих ресурсів, миттєве збільшення яких є нереальним. Через обмеженість ресурсів суспільство завжди стоїть перед проблемою: як розподілити їх таким чином, щоб досягти найкращого результату, тобто як створити таку кількість споживчих благ, щоб мати змогу якнайповніше задовольнити потреби?
Перш ніж безпосередньо перейти до розгляду цієї проблеми, домовимось, що поняття «виробничий ресурс» і «фактор виробництва» ми для спрощення вважатимемо тотожними, хоча між ними, безумовно, є певна відмінність. Фактор (від латинського factor - той, що робить), або чинник, є рушієм певного процесу. Ресурс (від французького ressource - цінність, запас, джерело засобів) потенційно може стати фактором.
Економічні інтереси та економічні потреби
Економічні потреби - це ставлення людей до економічних умов життєдіяльності їх, яке характеризується відчуттям нестачі певних благ та послуг, бажанням володіти ними, щоб подолати це відчуття. Отже, потреби мають об'єктивно-суб'єктивний характер. "Люди звикли пояснювати свої дії з свого мислення, замість того щоб пояснювати їх із своїх потреб (які при цьому, звичайно, відобража-ються в голові, усвідомлюються)..."* - зазначав Ф. Енгельс.
Різноманітні потреби можна певним чином класифікувати, насамперед за суб'єктами та об'єктами.
За суб'єктами потреби поділяють на:
а) індивідуальні, колективні та суспільні. До індивідуальних потреб можна віднести потреби в їжі, одязі, житлі, які у кожної людини мають свої якісні та кількісні особливості, задовольняються специфічним набором товарів і послуг. Прикладом колективних потреб можуть бути потреби певного трудового колективу в кваліфікованому керівництві, сприятливому психологічному кліматі, відповідних умовах праці. Суспільні - це потреби у зниженні рівня інфляції та безробіття, у забезпеченні конвертованості національної валюти, економічному піднесенні та ін.;
б) потреби домогосподарств, підприємств та держави як особливих суб'єктів економіки. Як власники економічних ресурсів домогосподарства мають потребу в тому, щоб якнайвигідніше ними розпорядитися (продати, здати в оренду чи використовувати самостійно), як споживачі вони мають певні потреби у матеріальних і нематеріальних благах та послугах. Підприємці потребують підвищення конкурентоздатності своєї продукції, зниження витрат виробництва, збільшення прибутків. До потреб держави можна віднести потреби у збільшенні надходжень до державного бюджету, у недоторканості державних кордонів, збереженні держави як єдиного цілого та ін.
За об'єктами потреби класифікують на:
а) породжені існуванням людини як біологічної істоти (фізіологічні потреби в їжі, одязі, житлі) та породжені існуванням людини як соціальної (суспільної) істоти (соціальні потреби - в спілкуванні, в суспільному визнанні та статусі, інформації, освіті та ін.). фізіологічні потреби передбачають реалізацію об'єктивних умов, необхідних для нормальної життєдіяльності людини. Їх елементарність визначається безпосереднім зв'язком з біологічними функціями організму людини. В той самий час навіть елементарні потреби не можуть розглядатися як чисто біологічні, оскільки реальний спосіб задоволення їх (спосіб виживання) має соціальний характер, отже, позначається на формуванні соціальних потреб. Якщо парною категорією соціальним потребам індивіда є фізіологічні (біологічні) потреби, то соціальним потребам суспільства - потреби економічні. Тому інколи потреби класифікують на економічні та соціальні, Перші відбивають відношення до праці як вимушеної діяльності і виявляються як необхідність економії праці, що є критерієм розвитку економіки суспільства. Другі - це потреби у розвитку його соціальної сфери - освіти, науки, культури, мистецтва. У механізмі відтворення економічні та соціальні потреби взаємопов'язані та рівнозначні. Їх рівнозначність полягає в тому, що освіта, охорона здоров'я, виховання дітей, культура, задоволення від роботи постійно реалізуються в економії праці;
б) матеріальні* - потреби в матеріальних благах та послугах і духовні - потреби у творчості, самовираженні, самовдосконаленні, вірі;
в) першочергові - потреби, що задовольняються предметами першої необхідності (продукти харчування, одяг, житло, громадський транспорт, збереження здоров'я), та непершочергові - потреби, що задовольняються предметами розкоші (парфуми, хутра, яхти).
Економічний інтерес - категорія суб'єктивно-об'єктивна. Суб'єктами економічних інтересів є окремі індивіди, сім'ї, домогосподарства, колективи, групи людей, спільнот, держава, суспільство в цілому. Об'єкти економічних інтересів - економічні блага (товари, послуги, інформація тощо).
Економічні інтереси суспільства утворюють складну та динамічну систему. їх можна класифікувати за різними критеріями:
За суб'єктами:
– особисті;
– колективні,
– групові;
– суспільні.
Відповідно до їх важливості:
– основні,
– першочергові;
– другорядні.
У часовому аспекті:
– поточні;
– перспективні.
За об'єктами:
– майнові;
– фінансові;
– інтелектуальні
– інформаційні.
За рівнем усвідомлення:
– дійсні;
– уявні.
Виразниками специфічних економічних інтересів виступають суб'єкти економічних відносин. Відповідно до цього в ринковій економіці виокремлюють економічні інтереси підприємств, котрі спрямовані на максимізацію прибутку, зменшення витрат виробництва і підвищення конкурентно здатності продукції. Економічні інтереси домогосподарів спрямовані на максимізацію користі споживних благ з урахуванням цін на них та власних доходів. Економічні інтереси держави спрямовані на створення умов для реалізації потреб суспільства. При цьому економічні інтереси держави і суспільства не тотожні, тому що до складу перших входять інтереси державної бюрократії.