- •Відповіді до іспиту з дисципліни «Економіка»
- •Предмет і функції економічної теорії
- •Методи дослідження економічних процесів та явищ
- •Класифікація чинників виробництва
- •Етапи розвитку економічної теорії
- •Виробничі можливості суспільства й проблема вибору
- •Економічні інтереси та економічні потреби
- •Економічна система сутність і структура
- •Сучасні моделі економічних систем
- •1.1 Продуктивні сили
- •1.2 Виробничо-економічні відносини
- •1.3 Господарський механізм
- •Власність: сутність, права, види
- •Особливості натурального й товарного виробництва
- •Товар і його властивості
- •Сутність і функції грошей
- •Ринок: сутність, функції, структура й інфраструктура
- •Модель економічного кругообігу
- •Попит. Закон попиту. Нецінові фактори попиту.
- •Пропозиція. Закон пропозиції. Нецінові фактори пропозиції
- •Ринкова рівновага
- •Чиста конкуренція
- •Чиста монополія
- •Монополістична конкуренція
- •Олігополія
- •Антимонопольна політика держави
- •Види витрат виробництва
- •Витрати виробництва в короткостроковому періоді
- •Витрати виробництва в довгостроковому періоді
- •Витрати виробництва й прибуток
- •Сутність і види підприємницької діяльності
- •Підприємець як суб’єкт підприємства
- •Організаційно-економічна форма підприємницької діяльності
- •Кругообіг і оборот капіталу
- •Основний і оборотний капітал
- •Фізичний і моральний знос основного капіталу. Амортизація
- •Судний капітал та судний процент
- •Сутність і види земельної ренти
- •Зарплата як ціна рівноваги на ринку праці
- •Форми й системи заробітної плати
- •Функції держави в ринковій економіці
- •Грошово-кредитна політика держави
- •Податкова система
- •Сутність і основні риси ввп (внп)
- •Система макроекономічних показників
- •Національне багатство
- •Види економічного росту
- •Сутність, види й причини економічних циклів
- •Фази промислового циклу
- •Сутність, види, механізм і причини інфляції
- •Соціально-економічний наслідок інфляції
- •Антиінфляційна політика держави
- •Причини й види безробіття
- •Визначення повної зайнятості й загального рівня безробіття
- •Наслідок безробіття
- •Державні регулювання зайнятості
- •Міжнародна міграція трудових ресурсів.
- •Міжнародний рух капіталу
- •Форми і види кредиту
- •Економічні аспекти глобальних проблем
- •Міжнародна торгівля
- •Економічні потреби: їхня сутність, класифікація
- •Теорії, які визначають вартість (цінність) товару
- •Світове господарство:зміст, виникнення й етапи розвитку
Антиінфляційна політика держави
Антиінфляці́йна полі́тика — комплекс взаємопов'язаних заходів і важелів держави й центрального банку країни з метою запобігання високим темпам інфляції та управління нею на незагрозливому для стабільності економічної системи рівні.
Теоретичний Аспект.
Негативні соціальні й економічні наслідки інфляції змушують уряди різних країн проводити певну економічну політику. Значна увага завжди приділялася державою регулюванню грошової маси. Антиінфляційна політика нараховує багаті асортименти найрізноманітніших грошово-кредитних, бюджетних мір, податкових заходів, програм стабілізації й дій по регулюванню й розподілу доходів. Оцінюючи характер антиінфляційної політики, можна виділити в ній три загальних підходи. У рамках першого (пропонованого прихильниками сучасного кейнсіанства) передбачається активна бюджетна політика — маневрування державними витратами й податками з метою впливу на платоспроможний попит: держава обмежує свої витрати й підвищує податки. У результаті скорочується попит, знижуються темпи інфляції. Однак, одночасно може відбутися спад інвестицій і виробництва, що може привести до застою й навіть до явищ, зворотним до спочатку поставлених цілей, розвитися безробіття. Бюджетна політика проводитися й для розширення попиту в умовах спаду. При недостатньому попиті здійснюються програми державних капіталовкладень і інших витрат (навіть в умовах значного бюджетного дефіциту), знижуються податки. Уважається, що в такий спосіб розширюється попит на споживчі товари й послуги. Однак стимулювання попиту бюджетними засобами, як показавши досвід багатьох країн в 60-70ті роки, може підсилювати інфляцію. До того ж більші бюджетні дефіцити обмежують урядові можливості маневрувати податками й витратами. Другий підхід рекомендується авторами-прихильниками монетаризму в економічній теорії. На перший план висувається грошово-кредитне регулювання, побічно й гнучко впливає на економічну ситуацію. Цей вид регулювання проводиться непідконтрольним уряду національним банком, що визначає емісію, змінює кількість грошей в обігу й ставки позичкового відсотка. Прихильники цього підходу вважають, що держава повинна проводити дефляційні заходи для обмеження платоспроможного попиту, оскільки стимулювання економічного росту й штучна підтримка зайнятості шляхом зниження природного рівня безробіття веде до втрати контролю над інфляцією. Намагаючись приборкати інфляцію, що вийшла з-під контролю, уряди багатьох країн, починаючи з 60-х років, проводили так називану політику цін і доходів, головне завдання якої власне кажучи зводиться до обмеження заробітної плати — третій метод. Оскільки ця політика означає адміністративну, а не ринкову стратегію боротьби з інфляцією, вона не завжди досягає оголошеної мети.
Причини й види безробіття
Безробіття - це соціально-економічне явище, за якого частина працездатного населення не може знайти роботу, стає відносно надлишковою, поповнюючи резервну армію праці.
Безробіття в ринковій економіці - це стан ринку робочої сили за умов, коли пропозиція робочої сили перевищує попит на неї. Безробіття має циклічний характер.
Безробітними за класифікацією Міжнародної організації праці є особи, зареєстровані на біржі праці, які активно шукають роботу. Тимчасово звільнені й ті, хто має намір приступити до роботи протягом 30 днів, вважаються безробітними, якщо вони і не виконують другої вимоги щодо активних пошуків роботи.
До незайнятого належить те населення, яке відмовляється від пропонованої йому роботи. Сукупність зайнятого і безробітного населення називається самодіяльним населенням.
Причини виникнення
Найпоширенішою в наш час є кейнсіанська теорія безробіття. Згідно з якою його причиною є недостатній сукупний попит на товари. Держава, підвищуючи доходи, або знижуючи податки, може збільшити в економіці суспільний попит, що зумовить зростання попиту на робочу силу, а це, в свою чергу, знизить рівень безробіття.
Ще одна концепція безробіття (класичний підхід) не вбачає у безробітті серйозної економічної проблеми, оскільки причиною його вважає надто високу заробітну плату, а в умовах вільного ринку такий стан довго зберігатися не може. Дійовим заходом проти безробіття вважається зниження заробітної плати до рівня економічної рівноваги.
Безробіття зумовлене комплексом причин:
структурними змінами в економіці;
нерівномірністю розвитку продуктивних сил у народному господарстві, в окремих регіонах;
постійним прогресом техніки, особливо його революційної форми - НТР;
пошуком працівниками нових робочих місць, де вища заробітна плата, змістовніша робота;
диспропорційністю розвитку економіки;
обмеженістю попиту на товари і послуги тощо.
Види
Розрізняють такі види безробіття:
Фрикційне безробіття - виникає тоді, коли частина людей добровільно змінює місце роботи, частина шукає нову роботу через звільнення, частина тимчасово втратила сезонну роботу, а частина, особливо молодь, вперше шукає роботу.
Структурне безробіття є продовженням фрикційного. Воно виникає тоді, коли в результаті НТП відбуваються важливі зміни в техніці, технології та організації виробництва, які змінюють структуру попиту на робочу силу.
Циклічне безробіття виникає за циклічних спадів, коли відбувається скорочення обсягів виробництва. Внаслідок цього падає сукупний попит на робочу силу і зайнятість скорочується, а безробіття зростає.