- •Відповіді до іспиту з дисципліни «Економіка»
- •Предмет і функції економічної теорії
- •Методи дослідження економічних процесів та явищ
- •Класифікація чинників виробництва
- •Етапи розвитку економічної теорії
- •Виробничі можливості суспільства й проблема вибору
- •Економічні інтереси та економічні потреби
- •Економічна система сутність і структура
- •Сучасні моделі економічних систем
- •1.1 Продуктивні сили
- •1.2 Виробничо-економічні відносини
- •1.3 Господарський механізм
- •Власність: сутність, права, види
- •Особливості натурального й товарного виробництва
- •Товар і його властивості
- •Сутність і функції грошей
- •Ринок: сутність, функції, структура й інфраструктура
- •Модель економічного кругообігу
- •Попит. Закон попиту. Нецінові фактори попиту.
- •Пропозиція. Закон пропозиції. Нецінові фактори пропозиції
- •Ринкова рівновага
- •Чиста конкуренція
- •Чиста монополія
- •Монополістична конкуренція
- •Олігополія
- •Антимонопольна політика держави
- •Види витрат виробництва
- •Витрати виробництва в короткостроковому періоді
- •Витрати виробництва в довгостроковому періоді
- •Витрати виробництва й прибуток
- •Сутність і види підприємницької діяльності
- •Підприємець як суб’єкт підприємства
- •Організаційно-економічна форма підприємницької діяльності
- •Кругообіг і оборот капіталу
- •Основний і оборотний капітал
- •Фізичний і моральний знос основного капіталу. Амортизація
- •Судний капітал та судний процент
- •Сутність і види земельної ренти
- •Зарплата як ціна рівноваги на ринку праці
- •Форми й системи заробітної плати
- •Функції держави в ринковій економіці
- •Грошово-кредитна політика держави
- •Податкова система
- •Сутність і основні риси ввп (внп)
- •Система макроекономічних показників
- •Національне багатство
- •Види економічного росту
- •Сутність, види й причини економічних циклів
- •Фази промислового циклу
- •Сутність, види, механізм і причини інфляції
- •Соціально-економічний наслідок інфляції
- •Антиінфляційна політика держави
- •Причини й види безробіття
- •Визначення повної зайнятості й загального рівня безробіття
- •Наслідок безробіття
- •Державні регулювання зайнятості
- •Міжнародна міграція трудових ресурсів.
- •Міжнародний рух капіталу
- •Форми і види кредиту
- •Економічні аспекти глобальних проблем
- •Міжнародна торгівля
- •Економічні потреби: їхня сутність, класифікація
- •Теорії, які визначають вартість (цінність) товару
- •Світове господарство:зміст, виникнення й етапи розвитку
Сутність і основні риси ввп (внп)
Головним показником при упорядкуванні національних рахунків служить валовий національный продукт, або - коротко - ВНП. Він визначається як сукупна ринкова вартість всього обсягу кінцевого виробництва товарів і послуг в економіці за один рік. Не всі товари, вироблені в даному році, можуть бути продані: деякі з них поповнять запаси. Отже, будь-який приріст запасів повинний бути врахований при підрахунку розміру ВНП, оскільки за допомогою ВНП вимірюють усю поточну продукцію, незалежно від того, продана вона або ні . Поняття ВНП заслуговує істотних коментарів.
Основним показником результатів економічної діяльності на макрорівні є валовий внутрішній продукт (ВВП), який характеризує сукупну ринкову вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених підприємствами, організаціями та установами в поточному періоді на економічній території країни. Під “економічною територією” країни розуміють територію, яка адміністративне керується урядом даної країни та в межах якої особи, товари і гроші можуть вільно переміщуватися. На відміну від географічної території, вона не охоплює територіальні анклави інших країн (посольства, військові бази тощо), але містить такі анклави даної країни, які розташовані на території інших країн.
Термін “внутрішній” протистоїть термінові “національний”. Він означає, що при вимірюванні ВВП враховуються результати виробництва підприємств, організацій, установ незалежно від того, чи вітчизняними є ці підприємства, чи вони контролюються іноземним капіталом, наприклад, є дочірніми відділеннями іноземних корпорацій.
В цілому фізична особа або організація (юридична особа) вважаються резидентами тієї економіки, з якою вони пов'язані тісніше, ніж з будь-якою іншою, або ж тієї економіки, де міститься центр їхніх інтересів:
• у випадку підприємств (фірм) – центр інтересів міститься на території тієї країни, де вони здійснюють свою діяльність. Тобто всі підприємства, організації, установи, які здійснюють свою діяльність на території певної країни, у відповідності із СНР, вважаються її резидентами, навіть якщо вони частково або повністю перебувають у власності іноземців. Відповідно, іноземні філіали внутрішніх підприємств (або їхні дочірні компанії) не є резидентами економіки тієї країни, де розташована головна компанія;
• щодо фізичних осіб – резидентами при розробці національних рахунків вважаються всі ті, хто працює і проживає на території країни протягом року або більше, незалежно від громадянства і національності. До резидентів не належать іноземні туристи, сезонні робітники, іноземці, які прибули в короткотермінові відрядження, іноземні дипломати (незалежно від терміну їхнього перебування). Проте іноземці, які проживають на території даної країни протягом тривалого часу і пов'язані з нею економічно, належать до резидентів даної країни;
• органи державного управління є резидентами своєї країни навіть у тих випадках, коли розглядається діяльність, яку вони виконують за кордоном (наприклад, посольства іноземних держав і громадяни тієї ж країни, що працюють в них, є резидентами своєї економіки).
Частина виробленого країною ВВП має бути передана нерезидентам як компенсація за надані ними ресурси або трудову участь у процесі виробництва (наприклад, у вигляді процентів за наданий капітал або у вигляді оплати праці сезонних іноземних робітників та осіб, які працюють за короткостроковим контрактом). З іншого боку, резиденти даної країни, можуть отримувати аналогічні доходи з-за кордону. Отже, із внесенням цих поправок, отримаємо показник валового національного продукту (ВНП).
Валовий національний продукт (ВНП) – це валовий внутрішній продукт (ВВП), зменшений на величину доходів, які виплачуються нерезидентам, та збільшений на аналогічні доходи, які отримали резиденти цієї країни з-за кордону. Він показує обсяг виробництва, вироблений за допомогою факторів виробництва, що їх має країна.
У переглянутому варіанті СНР 1993 року ВНП називається валовим національним доходом (ВНД). Нова термінологія, проте, не змінює суті.
ВВП + Доходи, які отримали резиденти з-за кордону у зв'язку із їхньою участю у виробництві ВВП інших країн (оплата праці, проценти, дивіденди) – Доходи, сплачені резидентам інших країн за участь у виробництві ВВП даної країни (оплата праці, проценти, дивіденди) = ВНП (ВНД).
Доходи резидентів, отримані з-за кордону у зв'язку з тим, що вони брали участь у виробництві, звуться первинними доходами, тому можна сказати, що ВВП відрізняється від ВНП (ВНД) на сальдо первинних доходів, які виплачені резидентам інших країн. Зрозуміло, що це сальдо може бути як додатним, так і від'ємним. В країнах, що розвиваються, ВВП, як правило, більший від ВНП (ВНД), оскільки цим країнам доводиться сплачувати розвиненим країнам великі проценти за зовнішні позики. І навпаки, для розвинутих країн характерним є протилежне співвідношення: ВНД, як правило, більший від величини ВВП.
При вимірюванні випуску ВВП важливо уникнути подвійного рахунку – ситуації, коли одна й та сама операція може бути врахована двічі. З цією метою в СНР вирізняють такі поняття:
• проміжна продукція – це товари і послуги, що купуються з метою подальшої переробки, обробки або для перепродажу;
• кінцева продукція – товари і послуги, що купуються з метою кінцевого споживання, не для подальшої переробки чи перепродажу;
• додана вартість фірми – вартість виробленої фірмою продукції без вартості проміжних товарів і послуг, що були придбані фірмою і використані в процесі виробництва.