76. Види сільськогосподарських кооперативів.

77. Представницькі органи сільськогосподарського кооперативу.

Представницьким органом сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів є ВГО “Союз учасників сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів України”, який з метою забезпечення прав і законних інтересів громадян — членів сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів: а) вносить пропозиції щодо вдосконалення законодавства, що регулює діяльність сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів на розгляд центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики, Кабінету Міністрів України; б) представляє інтереси сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів перед Президентом України, Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, центральними та місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; в) здійснює моніторинг дотримання принципів кооперативної діяльності всіх видів сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів на території України; г) кошти на утримання та діяльність ВГО “Союз учасників сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів України” щорічно виділяються із спеціалізованого фонду Державного бюджету. Джерелом надходження є відрахування кожного сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу в спеціалізований фонд, щорічно 0,5 % від суми обігових коштів кооперативу, про що Союз учасників сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів щорічно звітує перед своїми членами.

78. Майнові правовідносини у фермерському господарстві.

До майна фермерського господарства (складеного капіталу) мо­жуть належати: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цін­ності, цінні папери, продукція, вироблена господарством внаслідок господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, право ко­ристуватися землею, водою та іншими природними ресурсами, бу­дівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які члени господарства передають до його складеного капіталу. Майно фермерського господарства належить йому на праві власності. У власності фермерського господарства може перебувати будь-яке майно, зокрема земельні ділянки, житлові будинки, господар­ські будівлі й споруди, засоби виробництва тощо, яке необхідне для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і набуття якого у власність не заборонене законом. Член фермерського господарства має право на отримання час­тки майна фермерського господарства в разі ліквідації або припи­нення членства в господарстві. Розмір частки та порядок її отри­мання визначається Статутом господарства. Майнові спори між фермерським господарством та його члена­ми вирішуються судом. Фермерське господарство несе відповідальність за своїми зо­бов'язаннями в межах майна, яке є власністю фермерського госпо­дарства. Фермерському господарству як цілісному майновому комплек­су належать майно, передане до складеного капіталу, не розподіле­ний прибуток, майнові та інші зобов'язання.

79. Система органів управління у державних аграрних підприємствах.

Загальні принципи управління держаним сільськогосподарським підприємством закріплені в законі України «Про підприємства в Україні». Керівництво підприємством здійснюється відповідно до його статуту, який затверджується органами державного Управління сільським господарством. При цьому має бути поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і принципів самоврядування трудового колективу. Власник здійснює свої права шляхом затвердження статуту державного підприємства і призначення його керівника. Керівником укладається контракт, в якому визначаються права, строки найму, обов'язки і відповідальність, умови виплати заробітної плати і т. ін. Керівник несе повну відповідальність за стан справ на підприємстві, самостійно вирішує всі питання його діяльності. Законодавче закріпленим є правило про те, що власник майна (держава) не має права втручатися в оперативну діяльність керівника підприємства. Підприємство самостійно визначає структуру управління і встановлює штати. Керівник підприємства звільняє з посади своїх заступників, керівників і фахівців апарату управління і структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділів, відділень, дільниць, ферм тощо). Керівник підприємства укладає з трудовим колективом колективний договір (закони України «Про підприємства в Україні», «Про колективні договори та угоди»). Цим договором регулюються виробничі, трудові та економічні відносини трудового колективу і адміністрації підприємства. Сторони несуть взаємну відповідальність за невиконання колективного договору.