2.4 Висновки до розділу 2

Провівши маркетинговий та техніко-економічний аналізи, а також оцінивши ефективність функціонування логістичної системи компанії, можемо зробити такі висновки:

1. Компанія Nestle Purina PetCare (Нестле Пуріна Петкер) є лідером в галузі виробництва продуктів для домашніх тварин, призначених для поліпшення якості життя собак і кішок за допомогою високоякісного харчування та турботи.

Провідні позиції компанії в галузі виробництва кормів і догляду за домашніми тваринами забезпечують бренди Purina Veterinary Diets, Pro Plan, Purina One, Friskies, Darling, Gourmet, Dog Chow, Cat Chow; високоякісні наповнювачі для туалетів під марками Darling і Friskies.

2. Лідерами вітчизняного ринку кормів для тварин є Mars та Nestle Purina PetCare. Сукупна частка на ринку цих компаній становить 75-80%. Частину ринку ділять між собою інші українські та зарубіжні компанії. З вітчизняних виробників найбільш відомим є Кормотех. Датська компанія Aller Petfood займає особливу нішу в якості виробника, приймаючи замовлення на виробництво продукції в оптових, роздрібних компаній.

3. Асортимент компанії Nestle Purina представлений у різних сегментах ринку. Так, в сегменті економ класу компанія найкраще представлена кормом Darling для собак і Friskies для котів. Корму преміум-класу ProPlan належить 10% ринку дорогих кормів. Корми Gourmet та Purina Veterinary Diet найкраще представляють компанію в «стандарті».

4. Частка ринку компанії Nestle Purina з кожним роком зростає, загалом на 0,9% у період з 2009 до 2011 рр. Щоб підвищити частку на ринку компанії Nestle Purina слід зосередити більше уваги на рекламі та на зменшенні логістичних витрат. Обсяги реалізації Nestle Purina також зросли у цей період з 6980 до 7280 тис.грн., тобто на 4,3%.

5. З даних, отриманих після техніко-економічного обґрунтування, очевидно, що всі розраховані показники мають позитивну тенденцію, що підтверджує правильність обраної стратегії компанії та успішну її реалізацію.

6. Для управління логістикою компанія Nestle Purina використовує дивізійну лінійно-функціональну структуру. Така структура дозволяє забезпечити ефективне керівництво логістичною діяльністю компанії і передбачає функціональний розподіл управлінської праці в структурних підрозділах та інтеграцію логістичного процесу в межах всієї компанії.

Розділ 3. РОЗРАХУНОК ВДОСКОНАЛЕННЯ ЛОГІСТИЧНОЇ СИСТЕМИ КОМПАНІЇ

3.1 Висвітлення виявлених проблем діяльності компанії

У зв’язку із загостренням екологічних проблем зростає увага до проблем охорони довкілля. Впровадження у деяких країнах суворіших норм природоохоронного законодавства, що визначають відповідальність постачальника (виробника) за утилізацію відходів та надмірно виробленої продукції, а також за економічні збитки суспільства, спричинені погіршенням якості компонентів довкілля, призводить, відповідно, до зростання природоохоронних витрат.

Ця обставина зумовлює екологічну орієнтацію учасників логістичних ланцюгів. Компанії, які забезпечують відповідність ланцюгів поставок екологічним вимогам споживачів, фіксують значне зменшення витрат та зростання загальної ефективності діяльності, збільшення обсягів продажів, особливо на ринках Європи та Японії, що є чутливими до екологічних характеристик продукції, процесів та підприємства в цілому.

Результати діяльності зарубіжних компаній свідчать, що зменшення логістичних витрат можливе шляхом концентрації зусиль на аналізі додаткової вартості (цінності) матеріалів з точки зору мінімізації загальних витрат фірми, формуванні витратоефективних відносин з постачальниками, придбанні матеріалів без пакування чи з таким, що може бути повторно використане, а також на основі встановлення вимог до екологічності матеріалів. Основним бар’єром у поширенні такої практики є недосконалість систем управління екологічними витратами, що унеможливлює їх врахування при прийнятті управлінських рішень в логістиці.

За даними, 60% забруднення атмосфери припадає на транспорт (рис. 3.1). Екологічні проблеми транспортної системи:

1. зайнятість території транспортними спорудами, особливо у великих містах (аеропорти, залізничні вокзали, порти, автостоянки);

2. порушення гідросистеми ґрунту внаслідок будівництва транспортних споруд;

3. забруднення відходами палива: бензин, масло, вихлопні гази, розлив нафти і нафтопродуктів;

4. забруднення повітряного басейну: автомобільні, авіаційні вихлопи;

5. шум від роботи транспортних засобів.

Тому, необхідно вживати заходів для усунення негативного впливу виробництва, і зокрема транспорту. На навколишнє природне середовище.

Рисунок 3.1 - Частка забруднення