2.2. Результати досягнень навчання, методичні рекомендації.

Експериментальне дослідження проводилось на базі рівненської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №15 міської Ради. У дослідженні взяли участь 53 учнів: 28 учнів 3 -А класу і 25 учнів 3-В класу.

Творчі роботи, написані учнями на підсумковому етапі експериментального навчання, дають підстави говорити, що в учнів експериментальних класів вдосконалилися структурно-композиційні вміння (вони чітко структурують власні твори, виділяючи їх абзацами); вміння, пов’язані із змістовою стороною тексту (розкривають запропоновані теми, виражаючи в тексті головну думку); уміння правильно в мовному аспекті оформляти тексти (дотримуються особливостей тексту залежно від його типу та стилю, забезпечують тематичну єдність та зв’язність викладу думки).

Як свідчить аналіз зріс рівень творчості учнів, що яскраво ілюстровано наявністю в дитячих творчих висловлюваннях, власних емоційно - ціннісних оцінок; здатністю бачити у звичайних явищах, предметах щось нове; багатством уяви; естетичним почуттям краси; незалежністю суджень.

За результатами підсумкового етапу експериментального навчання можна зробити висновок, що відбулися позитивні зміни у формуванні текстотворчих умінь учнів експериментальних класів. Так, рівень розвитку здібності творчо створювати нові комбінації із окремих елементів піднявся, тому позитивно змінилися показники ступенів виконання творчих вправ : низький рівень – 10%, середній – 52%, високий - 38%.

Таблиця 3

Рівні сформованості писемного мовлення учнів після проведення експерименту

Кількість учнів, які брали участь в експеримента льному навчанні	Кількість учнів у відсотках
	Низький рівень		Середній рівень			Високий рівень
	Ступінь умінь викону-вати підготовчі вправи	Рівень сформо-ваності писемного мовлення		Ступінь умінь виконувати підготовчі вправи	Рівень сформо-ваності писемного мовлення		Ступінь умінь виконувати підготовчі вправи	Рівень сформо-ваності писемного мовлення
54	10,0	10,0		20,1	30,9		70,2	71,6

Після використання експериментальних вправ, розроблених нами, виявили , що більшість учнів позитивно змінила показники свого рівня творчого мислення, їхні творчі роботи набули різноманітних мовних «барв»,стали більш казковими, яскравими, цікавими, учні більше використовують мовні засоби (прикметників, синонімів, антонімічні пари, фразеологізми). Внаслідок бесіди вчителі і батьки помітили позитивні зміни креативного розвитку своїх дітей . Змінилося ставлення педагогів до цієї проблеми .

Кожен вчитель — творча особистість і може самостійно творити мовленнєві ситуації, які б спонукали учнів до спілкування, виходячи з теми та мети уроку, наявного матеріалу. Важливо лише, щоб робота над формуванням комунікативного мовлення здійснювалася комплексно і поетапно (від формування частково мовленнєвих та загально мовленнєвих до комунікативно-мовленнєвих умінь), а також систематично використовувати вправи на розвиток текстотворчих умінь учнів молодших класів.

Рекомендації:

1. Систематично використовувати творчі вправи на кожному уроці української мови в початкових класах;

2. Активно застосовувати мовленнєві ситуації, рольові ігри, інсценівки, проблемні ситуації, казкових героїв, наочні матеріали, посібники, ТЗН (DVD, комп’ютерну техніку, аудіо програвачі та ін) ;

3. Використовувати індивідуальні особливості розвитку творчого потенціалу кожного учня;

4. Диференціювати навчальний матеріал відповідно до вікових та психологічних особливостей розвитку школярів;

5. Розширювати межі застосування творчих завдань при кожній можливості (на перерві, під час прогулянок, екскурсій) і т д.

Висновки до другого розділу

У ході констатуючого експерименту доведена доцільність проведення навчального експерименту. Внаслідок експериментально-дослідної роботи було розроблено й апробовано методичну систему розвитку текстотворчих умінь і навичок учнів експериментальних класів, її суть полягає в тому, що учням на уроках мови і мовлення пропонувалися спеціально розроблені вправи і мовленнєві ситуації з метою активізації і розвитку словникового запасу, умінь зв’язно висловлювати свої думки під час засвоєння мовних знань. Мовленнєва діяльність учнів організовувалась в умовах залежності мовлення і від позамовних чинників – мети висловлювання, мовленнєвої ситуації, адресата мовлення тощо. Учень навчався орієнтуватися в умовах спілкування, добирати відповідні мовні засоби для вираження думки.

У вирішенні дослідного завдання важлива роль належала інтегрованій діяльності. Створювались умови для свідомо-практичної мовленнєвої діяльності і учні залучались до неї, саме тому розвивались комунікативно-мовленнєві здібності учнів через створення на кожному уроці умов для спілкування : складання монологів, діалогів , текстів різних типів, на різні теми; різноманітних видів усних і письмових робіт; словникова робота; спілкування з іншими людьми; вивчення мовних явищ, аналіз художніх творів. Одним з головних шляхів реалізації цих завдань була застосована диференціація за ступенем складності або самостійності , враховуючи індивідуальні відмінності у навчальних можливостях учнів. Після використання експериментальної системи творчих вправ, розроблених нами, виявили , що більшість учнів позитивно змінила показники свого рівня творчого мислення, Внаслідок бесіди вчителі і батьки помітили позитивні зміни креативного розвитку своїх дітей . Змінилося ставлення педагогів до цієї проблеми .

Аналіз результатів проведеного експериментального навчання підтвердив ефективність розробленої системи творчих вправ.