Розрізняють дефекти:

• конструктивні;

• виробничі.

Конструктивним називається невідповідність вимогам конструктивної документації.

Виробничим називається невідповідність вимогам технологічної документації.

• явні;

• скриті.

Явний – це дефект для виявлення якого, контрольною документацією передбачені відповідні правила, методи та засоби контролю.

Скритий – це дефект для виявлення якого не передбачені необхідні правила, методи та засоби контролю.

• критичні;

• значні;

• малозначні.

Критичний – дефект за наявності якого використання продукції за призначенням практично неможливе або неприпустимо.

Значним – дефект, що не є критичним, проте істотно впливає на використання продукції або її довговічність.

Малозначний – дефект який істотно не впливає на використання продукції за призначенням або її довговічність.

Відповідно до наведеної класифікації дефектів за результатами контролю розрізняють наступні одиниці продукції:

а) критично дефектні, тобто ті, які мають щонайменше один критичний дефект;

б) значно дефектні, тобто ті, які мають один або декілька значних дефектів, але не мають критичних дефектів;

в) малозначно дефектні, тобто ті, що мають один, або декілька малозначних дефектів, по окремості або у сукупності, але не мають значних і критичних дефектів.

• виправні;

• невиправні.

Виправний – дефект усунення якого практично можливе та економічно доцільно.

Невиправний – дефект усунення якого практично не можливе та економічно недоцільне.

Невиправні дефекти можуть переходити у категорію виправних у зв’язку зі зміною технології виготовлення продукції та зі зниженням витрат на усунення даного дефекту.

Придатна одиниця продукції (придатний виріб) – повинна задовольняти усім вимогам нормативної документації, тобто не мати дефектів.

Інколи придатна продукція повинна не тільки складатись з придатних одиниць, але й також повинна мати задовільні показники однорідності.

Браком називається одиниця продукції, що має хоча б один дефект або сукупність таких одиниць.

Поняття “брак” співпадає з поняттям “забракована продукція”, якщо продукція складається з однієї одиниці, що виявилася дефектною, або з сукупності одиниць, в кожній з яких є щонайменше один дефект.

Якщо продукція, що складається із сукупності одиниць (напр., партія виробів), забракована за результатами вибіркового контролю, то в ній окрім дефектних одиниць (дефектних виробів) можуть вміщувати придатні одиниці (придатні вироби). При цьому брак може виокремлюватись з забракованої продукції шляхом її вибраковки методом суцільної перевірки.

Продукція, що складається з придатних одиниць, може бути забракована у зв’язку з отриманням при випробуваннях незадовільного значення показника однорідності.

В наведених випадках поняття “брак” та “забракована продукція” не співпадають.

Розрізняють брак:

1. Невиправний – брак, що складається з одиниць продукції в кожній із яких є хоча б один невиправний дефект.

2. Виправний – якщо усуваються усі дефекти.

3. Внутрішній – якщо виявлений всередині підприємства;

4. Зовнішній – якщо виявлений у споживача.

Облік та аналіз внутрішнього браку ведеться на підставі актів про брак, що виписуються контролером ВТК (або майстра) при його виявленні.

Розкриття змісту питання 7.8

Ключові терміни та поняття:

• Система якості продукції (визначення).

• Управління якістю продукції (визначення).

• Стадії життєвого циклу продукції.

• Петля якості.

• Основні вимоги до продукції та їх необхідні критерії.

• Основне завдання управління якістю продукції.

• Фактори впливу на якість продукції (класифікація).

З точки зору системного підходу промислове підприємство розглядається в якості виробничої системи.

За своєю будовою виробнича система підприємства, як і будь-яка інша, складається з систем нижчого рівня ( тобто підсистем), що пов’язані між собою, як по горизонталі, так і по вертикалі єдністю функціонування та розвитку відповідно до переслідуваної підприємством мети, утворюючі певну ієрархію.

В такій ієрархії належне місце має посідати система якості продукції.

Система якості представляє собою сукупність організаційної структури, відповідальності, методів, процесів та ресурсів, що забезпечують проведення певної політики у сфері якості, [17, -С. 242]. Система якості функціонує одночасно зі всіма решта видами діяльності, що впливають на якість продукції або послуги та взаємодіє з ними.

Висока якість продукції і разом з тим результативність господарювання не можуть бути забезпечені, якщо на підприємстві відсутня ефективно функціонуюча система якості.

Таке твердження обґрунтовано хоча б через те, що у “більшості випадків, при укладанні зовнішньоекономічних контрактів обумовлюються вимоги наявності та документованого оформлення положень системи якості у постачальника, а також право контролю її у будь-який час споживачем або третьою стороною. Наявність у постачальника сертифікованої системи якості заснованої на застосуванні міжнародних стандартів, – гарантія забезпечення якості на всіх етапах життєвого циклу товару та успіху у конкурентній боротьбі”, [17, -С. 242].

Система якості, як організаційна структура в системі підприємства має бути відповідним чином керована. У зв’язку із цим прийнято говорити про систему управління якістю продукції.

У відповідності із ГОСТом управління якістю продукції – це встановлення, забезпечення та підтримка необхідного рівня якості продукції при її розробці. виробництві, обігу або експлуатації або споживанні, [17, -С. 243; 41, -С. 31].

Як випливає із визначення управління якістю розповсюджується на всі етапи життєвого циклу продукції від вивчення ринку до кінцевого задоволення вимог та потреб споживача (див. рис. 37).

Стадії життєвого циклу продукції

Дослідження та проектування

Виготовлення

Обіг та

реалізація

Експлуатація або споживання

Рис. 37 Життєвий цикл продукції, [41, -С. 31].

Крім того, за визначенням, необхідний рівень якості продукції повинен: встановлюватись, забезпечуватись та підтримуватись.

Встановлюється необхідний рівень якості на стадії дослідження та проектування на підставі аналізу найкращих вітчизняних та зарубіжних досягнень науки та техніки.

Забезпечується на стадії виготовлення.

Підтримується на стадії обігу та реалізації, експлуатації та споживанні.

Основні етапи встановлення, забезпечення та підтримки якості відповідають принципу “петлі якості” (див. рис. 38).

Рис.38 Петля якості, [41, -С.165].

Про якість виробу не можна судити лише за його показниками, слід порівнювати ці показники з вимогами споживача. Потреба в продукті залежить від кількості, вартості та термінів його подання, що відповідає основним цілям виробництва (див. рис.39).

Основні цілі виробництва

Якість

Кількість

Витрати

Терміни

Техніко-економіч-ні показники продукції повинні зна-ходитись на рівні найкращих світових стандартів або перевищувати їх

Кількість продук-ції та її асортимент повинні відповідати потребам народного господарства та попиту у споживача

Витрати на виробництво продукції повинні бути мінімальними (С/В, ціна)

Терміни пос-тавок повинні відповідати планам, необхідності та бажанням споживачів

Рис. 39 Основні вимоги до продукції та їх необхідні критерії, [41, -С. 35].

Управління якістю слід відрізняти від контролю якістю який в основному зводиться до відокремлення непридатних виробів, як за 100-% – ним, так і за вибірковим контролем. Якість продукту по завершенню процесу виробництва, не може бути змінена внаслідок контролю так само, як якість та надійність не можуть бути підвищені лише шляхом вибраковки виробів. Тому основним завданням управління якістю є виявлення причин браку, де б він не виникав, а надалі усунення тих причин та забезпечення виробництва продукції кращої якості, [41, -С. 30]. За комплексного підходу до проблеми підвищення якості необхідно класифікувати та вивчати фактори та умови, що впливають на якість продукції.

Під фактором якості продукції слід розуміти причину, що певним чином впливає на якість продукції залежно від загальних та часткових умов її створення.

Усю сукупність факторів, що діють на різних стадіях життєвого циклу продукції та рівнях управління поділяють на: технічні, організаційні, економічні, соціальні (див. рис. 40).

Фактори, що впливають на якість продукції

Технічні

Організаційні

Економічні

Соціальні

– вид виготовляємої продукції та серійність її виробництва;

– стан технічної документації;

– якість технологічного обладнання, оснастки, інструменту;

– стан випробувального обладнання;

– якість засобів виміру та контролю;

– якість вихідних матеріалів, сировини, комплектуючих виробів

– забезпечення сировиною та матеріалами;

– технічне обслуговування обладнання, оснастки і т.і;

– планомірність та ритмічність роботи;

– організація роботи з постачальниками;

– організація інформаційного забезпечення;

– наукова організація праці, культури, виробництва;

– організація харчування та відпочинку

– форми оплати праці та розмір ЗП;

–преміювання за високоякісну продукцію та роботу;

– стягнення за брак;

– співвідношення між якістю продукції, собівартістю та ціною;

– організація та впровадження госпрозрахунку

– стан виховної роботи;

– підбір, розміщення та переміщення кадрів;

– організація навчання та підвищення кваліфікації;

– організація та проведення змагання за високі показники якості;

психологічний клімат в колективі;

– житлово-побутові умови

–організація відпочинку в поза робочий час

Рис. 40 Класифікація факторів, що здійснюють вплив на якість продукції, [41, -С. 39].