Прикінцеві положення

Спеціальна (вільна) економічна зона вважається ліквідованою з моменту закінчення строку, на який її було створено, якщо його не буде продовжено Верховною Радою України.

Спеціальна (вільна) економічна зона може бути ліквідована Верховною Радою України до закінчення строку, на який її було створено, за поданням Президента України або Кабінету Міністрів України.

Питання про доцільність продовження строку функціонування спеціальної (вільної) економічної зони або її дострокову ліквідацію може бути передано для вивчення комісії незалежних експертів, створюваній Верховною Радою України.

Верховна Рада України повинна розглянути подані пропозиції і у тримісячний строк з дня подання зазначеної пропозиції винести відповідне рішення.

Спеціальна (вільна) економічна зона вважається ліквідованою з моменту прийняття відповідного закону про її ліквідацію.

Для вирішення майнових та інших питань, пов'язаних з ліквідацією спеціальної (вільної) економічної зони, врегулювання фінансових відносин між органом господарського розвитку і управління та суб'єктами економічної діяльності спеціальної (вільної) економічної зони Кабінетом Міністрів України створюється ліквідаційна комісія, яка набуває усіх повноважень щодо управління спеціальною (вільною) економічною зоною до моменту остаточного вирішення всіх питань, пов'язаних з ліквідацією спеціальної (вільної) економічної зони.

Нині в Україні створені такі зовнішньоторговельні СЕЗ:"Інтерпорт-Ковель" (Волинська область), "Яворів" (Львівська область),"Порто-франко" і "Рені" (Одеська область), "Порт Крим" (АР Крим), "Азов"(Донецька область); розроблені проекти СЕЗ "Мостиська", "Жовква"(Львівська об ласть), "Аджалик", "Антарктика" (Одеська область),"м.Севастопіль" (АР Крим), "Дніпроавіа" (Дніпропетровська область),"Закарпаття" (Закарпатська область), "Бердянський морський торговийпорт" (Запорізька область).

Світовий досвід свідчить про певні вимоги щодо створення інфраструктуризовнішньоторговельних зон. Передусім необхідна наявність розвиненоїмережі транспортних шляхів - морських, залізничних, автомо більних таін. Тому рішення щодо створення зовнішньоторговельних зон до цільнорозглядати у взаємозв'язку з питаннями щодо створення та розвитку міжнародних транспортних коридорів. Так, транспортний коридор Балтика -Чорне море та Євро-Азійський транспортний коридор як єдине ціле залучать в Україну потужні транзитні потоки, включаючи зв'язки Південної,

Середньої Азії, Близького Сходу, Африки з Європою та створять одну з найперспективніших для України транспортних артерій міжконтинентального значення. У складі цих коридорів можуть бути розташовані декілька вільних економічних зон. Зокрема це стосується проектів створення СЕЗ "Інтерпорт-Ковель" на Волині, "Порто-франко", "Аджалик" та "Антаркти ка"

на Одещині.В цілому ж перспективним і економічно доцільним є створення багатопрофільних комплексі'\\ виробничих зон, у тому числі експортно-виробничих, на основі існуючої виробничої бази, підсиленої національними й іноземними інвестиціями. Світовий досвід показує, що багатофункціо- нальними комплексними є більшість діючих СЕЗ. Ця тенденція характерна і для України: комплексними є СЕЗ "Яворів", "Порт

Крим", "Курортополіс Трускавець", "Азов"; розробляються проекти "м.Севастополь", "Рахів". Територія пріоритетного розвитку - це територія в межах міста, району, на якій склалися несприятливі соціально-економічні умови, для подолання яких запроваджується спеціальний режим інвестиційної діяльності. Метою запровадження на територіях

пріоритетного розвитку такого режиму є:

• залучення інвестицій у пріоритетні галузі господарства,реструктуризація виробництва;

- створення нових робочих місць;

- впровадження нових технологій, модернізація діючих виробництв;

- створення сучасної виробничої, транспортної та ринкової інфраструктури;

- ефективне використання природних ресурсів.

Спеціальний режим інвестиційної діяльності діє на територіях пріоритетного розвитку тільки у пріоритетних видах економічної діяльності, перелік яких визначає Кабінет Міністрів України. Інвестиційні проекти, що реаліїзуються на територіях пріоритетного розвитку, є пріоритетними для залучення кредитів, які надаються під державні гарантії іноземними державами, міжнародними фінансовими організаціями, іноземними банками, іншими фінансово-кредитними установами.